АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Абдомінальний синдром.

Шкіра волога, посилене потовиділення. Можливий герпес.

Кров:

- на початку захворювання можливий короткочасний лейкоцитоз

- потім зразу лейкопенія

- лімфоцитоз

- моноцитоз

- еозинопенія чи анеозинопенія

- токсична зернистість нейтрофілів

- ШОЕ підвищена або в нормі

Особливості:

Можлива двохфазна лихоманка (через 1-3 доби)

Ускладнення:

- Синусити, отити

- пневмонія

- плеврити

- невралгії, неврити, радікуліти

- енцефаліти, менінгоенцефаліти

Парагрип

Збудник: парагрипозні або гемадсорбуючі віруси. Мають властивість аглютинувати еритроцити, РНК-вмісний. Відомо 4 типа.

Зараження: потряно-крапельним шляхом від хворої людини.

Сприйнятливість особливо висока у дітей раннього віку

Клініка

Інкубаційний період: 1-7 днів

Ознаки:

- початок менш гострий, ніж при грипі

- помірне підвищення температури, до 2-5 днів

- можлива двохфазна температура

- біль голови

- в’ялість

- порушення сну і апетиту

Катар верхніх дихальних шляхів:

- заложеність в носі,

- потім серозні виділення з носа

- нежить має затяжний характер

- постійний синдром-надсадний кашель

- типічним є наявність ларингіту, з розвитком картини крупу

- часто виникає пневмонія, затяжного перебігу

Кров:

- в перші дні змін немає

- рідше: збільшення лійкоцитів

- невеликий нейтрофільоз

- ШОЕ в нормі або підвищене

- в подальшому схильність до лейкопенії

Респіраторно-синцитіальна інфекція

Особливості збудника: (РНК-вмісний міксовірус)здатність віруса викликати виникнення в тканинах синцитію – структура, яка виника при злитті клітин.

Зараження проходить від хврої людини і вірусоносія повітряно-крапельним шляхом. Заразність триває до 5-7 дня.

Клініка

- інкубаційний період триває від 3-ох до 7-ми днів

- розпочинається поступово

Ураження верхніх і нижніх дихальних шляхів:

- нежить, з виділенням серозного, серозно-слизистих виділень

- стенози не характерні

- загальний стан порушується мало

- температура субфебрильна, не більше 38⁰С

- у дітей 1-го року життя – бронхіоліт

- в старших-інтерстиціальна пневмонія

- інтоксикація виражена мало

- тривалість до 10 днів при неускладненому перебігу

Кров:

- нормоцитоз або помірний лейкоцитоз

- нерідко нейтрофільний зсув вліво

- ШОЕ може бути дещо підвищеним

Аденовірусна інфекція

Збудник: аденовірус, ДНК-складовий. Локалізуються всередині клітинного ядра.

Зараження: джерело – хворі люди і вірусоносії. Збудники виділяються з секретом слизових оболонок дихальних шляхів і з фекаліями протягом 3-ох тижнів. Можливе зараження через кон'’ктиву очей при купанні і стоячих водоймах. Особливо висока сприйнятливість у дітей від 6 міс. до 3 років.

Імунітет типоспецифічний і не застерігає від зараження іншим типом віруса.

Клініка

Інкубаційний період 4-7 днів

Форми:

1. Фарингокон’юктивальна лихоманка

2. Катар дихальних шляхів

3. Пневмонія

4. Кишечна форма

5. Мезаденіт

6. Стерта форма

Форма: фарингокон’юктивальна лихоманка

- розпочинається гостро

- температура до 38-39⁰С, двох- або трьохвилєва

- помірно виражена загальна інтоксикація

- біль голови

- адинамія

- відсутність апетиту

- у дітей раннього віку блювота

Постійні симптоми:

- риніт з виділеннями серозними і серозно-слизистими,

- бронхіт,

- фарингіт,

- кон’юктивіт появляється з 1-го, частіше з 2-3 дня. Спочатку однобічний. По характеру запального процесу може бути: катаральний, фолікулярний, плівчастий. Кон’юктивіт триває до 3 тижнів.

- поліаденопатія

- інколи гепатоспленомегалія

Кров:

- норма лейкоцитів або зрідка лейкоцитоз незначний

- нейтрофільоз, ШОЕ в нормі або підвищене

Форма: катар верхніх дихальних шляхів

- часта і найбільш легка форма інфекції

Проявляється у:

- появі спочатку блювоти і протягом кількох днів діарея

- підвищенні температури, яка триває до 6 днів

- помірне або легке порушення загального стану

- виражені симптоми катару верхніх дихальних шляхів

- риніт

- бронхіт

- інколи ларингіт

- часто фарингіт

- лімфоаденопатія

Форма: Пневмонія

- найбільш тяжча форма

- частіше у дітей 1-го року життя

- пневмонія разом з катаром верхніх дихальних шляхів і фаринго-кон’юктивальною лихоманкою

- має полісегментарний характер (зливна)

- виражено чути вологі різнокаліберні хрипи і вкорочення легеневого звуку

- задишка

- ціаноз

- явища загальної інтоксикації

- припадки клоніко-тонічних судом

- блювота і пронос

- температура має неправильний характер

- затяжне, рецидивуюче протікання і може закінчитись летально. Дана форма має тенденцію до високої летальності.

Форма: кишечна форма

- частіше у дітей до 1 року

- етіологічно це наслідок не тільки дії аденовіруса, але й умовно-патогенної флори кишечника

- перевага в картині захворювання симптомів гострого шлунково-кишкового розладу: рідкий, помірно почащений диспептичний стілець з домішками слизу, втрата апетиту, інколи блювота

- помірне підвищення температури

- більш постійний симптом – катар верхніх дихальних шляхів

- інколи ставиться діагноз “гострого ентериту чи ентероколіту”

Форма: мезаденіт

- запалення мезентеріальних лімфатичних вузлів

- проявляється рідко

- поєднане з фаринго-кон’юктивальною лихоманкою

- виникають сильні приступоподібні болі в животі (нижня половина)

- лихоманка

- нудота

- інколи нечаста блювота

- язик обкладений

- стілець – затримка

- можлива інвагінація кишок

Форма: стерта форма

Рудиментарно виражені синдроми:

- фаринго-кон’юктивальнгої лихоманки

- катару верхніх дихальних шляхів

Ускладнення:

- виникають частіш за все у дітей раннього віку при тяжкому протіканні захворювання

- отити

- синуїти

- вторинні ангіни

- бактеріальні пневмонії

- плеврити

Риновірусна інфекція (гострий контагіозний нежить)

Збудник: риновірус (пікорнавірус), РНК-вмісний, дуже малих розмірів.

Зараження: від хворого чи вірусоносія повітряно-крапельним шляхом. Імунітет типоспецифічний, короткий.

Клініка

Інкубаційний період 1-3 дні

Ознаки:

- водянисті виділення з носа у великій кількості

- при приєднанні бактеріальної флори-слизисто гнійні

- порушення носового дихання, внаслідок набухання слизової

- ін’єкція судин кон’юктиви повік і склер

- сльозотеча

- легка гіперемія слизової зіву

- можлива поява сухого кашлю

- біль голови

- ломкість в кінцівках

- температура може залишатись нормальною

Ускладнення:

При приєднанні бактеріальної флори: синусити, отити, ангіни, пневмонії

Профілактика:

- обмеження від хворого і хворого

- суха жива тканева грипозна вакцина для перорального введення дітям після 1 року життя

Специфічна терапія ГРВЗ:

- лейкоцитарний інтерферон по 0,25 мл в ніс кожні 2 год протягом перших 2 днів

- або інтерферон в аерозолях (1-3тис на одну процедуру 2 рази в день 3-5 днів

- при грипі з нейротоксикозом: імуноглобулін д/м однократно в дозі 0,1-0,2мл/кг. Повторно через 12-24 год

- при аденовірусній інфекції: закапи в ніс чи в кон’юктивальний мішок кожні 3 год розчин ДНК-ази (2мг ДНК-ази в 1 мл фіз розчину)

- ремантадін дітям старше 7 років: 4,4мг/кг/д

Бронхіти

це запальне захворювання бронхів різної етіології:

- інфекційної

- алергічної

- фізико-хімічної

Критерії діагностики

- кашель

- сухі і різнокаліберні вологі хрипи

- рентгенологічно: відсутність інфільтративних і вогнищевих змін в легеневій тканині (може бути двохбічне посилення легеневого малюнка і коренів легень)

Форми

1. гострий простий бронхіт

2. гострий обструктивний бронхіт

3. бронхіоліт

4. облітеруючий бронхіоліт

5. рецидивуючий бронхіт

6. рецидивуючий обструктивний бронхіт

7. хронічний бронхіт

8. хронічний бронхіоліт (з облітерацією)

Гострий простий бронхіт

- у дітей рідко буває самостійним захворюванням і звичайно є одним з проявів ГРВЗ.

Етіологія

Винуватцями ГРЗ можуть бути біля 200 вірусів і 50 різних бактерій.

При даному бронхіті частіше:

у дітей раннього віку:

- РС-вірус

- парагрип

- цитомегаловірус

- риновірус

- віруси грипу

у школярів і дошкільнят:

- грип

- аденовірус

- вірус кору

- мікоплазма

При гостриму бронхіті з хронічним перебігом інфекцій в носоглотці збудниками можуть бути:

- гемофільна паличка

- пневмококи

- стафілококи

- стрептококи

- грам негативні м/о

Фактори, які є фоном:

- переохолодження

- перегрівання

- забруднене повітря

- пасивне куріння

Патогенез

Віруси, які мають тропізм до епітелію дих.шляхів,

- розмножуються

- пошкоджують його

- пригнічують бар’єрні можливості стінки бронхів

- розвиваються умови для розмноження умовно-патогенної флори

Крім того респіраторні віруси можуть викликати пошкодження нервових провідників і гангліїв – порушується нервова регуляція бронхіального дерева і його трофіка

Клініка - Залежить від збудника

Передвісники:

- підвищення температури

- біль голови

- слабкість

- явища риніту,

- фарингіту (покашлювання, першіння в горлі)

- ларингіту (сухий болючий кашель)

- кон’юктивіту

Основний симптом – кашель, спочатку сухий, потім (через 4-8 тиж) більш мякий, вологий

Перебіг

- частіше хвилеподібне

- здебільшого наприкінці 1 тиж кашель стає вологим

- повторна лихоманки можна пояснити нашаруванням вторинної бактеріальної інфекції чи перехрестям вірусної інфекції

- при мікоплазменній, аденовірусній і РС-інфекціях кашель може бути протягом 3 і більше тижнів

- про затяжне протякання можна говорити тоді, коли лікування продовжується більше 3 тижнів. В цих випадках шукати: пневмонію, стороннє тіло бронхів, хронічну аспірацію їжі, муковісцидоз, тубінфікування

Аускультативно: - дані досить варіабельні

- сухі

- потім вологі середньо пухирцеві хрипи на вдосі і на початку видиху

- жорстке дихання

- хрипи розсіяні, симетричні, різко зменшуються чи зникають після кашлю

Перкуторно:

- ясний легеневий звук

ДН або її немає або І ступеня

Харкотиння як правило діти не викашлюють, а проковтують

Рентгенологічно:

- симетричне посилення легеневого малюнку мякотканинного характеру в прикореневих і нижнє медіальних зонах

Лікування

Режим ліжковий протягом 2-3 тижнів, особливо в лихоманковий період

Дієта: щадяча молочно-рослинна. При гарячці багато пити (в 1,5-2 рази більше вікових норм).

Лікування лихоманки:

Призначається при:

- температурі вище 39,0⁰С

- при температурі вище 38,5⁰С у дітей з перинатальними енцефалопатіями, ВВС, спадковими аномаліями обміну речовин, судоми в минулому, діти, які тяжко її переносять

НПЗС

За вираженістю зниження лихоманки НПЗС можна розмістити так:

- вольтарен

- анальгін

- індометацин

- напроксен

- амідопірин

- ібупрофен

- бутадіон

- парацетамол=ацетилсаліцилова кислота

Анальгін за кордоном знятий з виробництва у зв’язку з високою судомною готовнютю при його застосуванні, ураженням нирок, гіпопластичною анемією, раптовою смертю. 50% 0,1 мл/рік життя

Аспірин не застосовується у дітей менше 12 років із-за можливого розвитку синдрому Рея. Доза для зниження лихоманки 3-5 мг/кг.

Парацетамол. Доза для зниження температури 10-15 мг/кг 3-4 рази на день.

Ібупрофен. Доза для зниження температури 5-10 мг/кг

Згідно з клініко-фармакологічною характеристикою існує така градація муколітичних і відхаркуючих середників, яка дозволить зрозуміти декотрі механізми до застосування їх:

У тих випадках, коли частий і тривалий кашель погіршує стан хворого відхаркуючи терапію проводять у поєднанні з протикашлевими препаратами, до яких відносять:

1) Лікарські середники, які діють на кашлевий центр:

- наркотичні – кодеїн (разова доза 0,001 г/рік життя), діонін, мор­фін, які пригнічують кашлевий центр в продовгуватому мозку;

- ненаркотичні - глауцину гід­рохлорид і глаувент, які мають протикашлеву, гіпотензивну, спазмолітичну дію, не пригнічують дихання, не тормозять моторику кишечника, не викликають привикання;

2) лікарські препарати, які подавлюють чутливість кахлевих рецепторів або діють на аферентні шляхи регуляції:

- місцеві анестетики – лідокаїн;

- препарати змішаної дії – лібексин (1/4-1/2 табл)

Вібраційний масаж з поступальним дренажем

Вітамінотерапія – С, В1, В2

Антигістамінні препарати: показані при наявності алергічних проявів або при надмірних вологих хрипах в легенях, так як вони “сушать слизові”

Антибіотикотерапія в більшості випадків не показана. Застосовують:

- дітям перших місяців життя, які знаходяться на стацлікуванні з преморбідним фоном (родова травма, недоношеність, гіпотрофія)

- при температурі більше 39⁰С

- ознаки інтоксикації

- запальні зміни з боку крові

За даними ВОЗ а\б призначають при:

- кашлі

- западінні мідреберних проміжків

- відказ від пиття

- ЧД більше 50/хв. (у дітей після 1-го року більше 40/хв.)

Призначають всередину:

- ампіокс

- сучасні макроліти - азітроміцин, кларітроміцин

- оральні цефалоспорини 2-го покоління

Фізіотерапія

- в умовах поліклініки не призначають

- в стаціонарі: УВЧ, УФО місцево

- після стихання процесу: е/фрез, парафіноозокерит

Гострий обструктивний бронхіт

- це гострий бронхіт, який протікає з синдромом бронхіальної обструкції, тобто експіраторною задишкою

Частота: з всіх бронхітів – 20-25%. Особливо часто у дітей 1-го року життя тому, що в перші 6 міс життя 80% всієї поверхні легень припадає на дрібні бронхи (діаметром менше 2 мм), а у дитини 6-ти років – уже 20%. А обструктивний синдром тим більше ймовірний, чим дистальніше ураження бронхів.

Етіологія

- різні респіраторні віруси: РС, аденовірус, парагрип

- цитомегаловірус

- мікоплазми

- хламідії

Фактори, які сприяють:

- пасивне куріння

- фетальний алкогольний синдром

- затримка внутріутробного розвитку

- ЕКД, ЛГД

- при алергії-спадковість

Патогенез

Обструкція спричинена:

- накопичення харкотиння в просвіті бронха

- потовщення стінки

- скорочення бронхіальних м’язів (при алергії)

- зменшення сили рефракції легені

- розрушення дих.шляхів без відповідної втрати альвеолярної тканини

- компресія дих. шляхів

Клініка

Спочатку захворювання визначається симптомами вірусної інфекції:

- підвищення температури

- катар верхніх дих.шляхів

- порушення загального стану дитини

Ознаки експіраторного затруднення дихання можуть появлятись і в перші дні:

- поступово збільшується частота дихання, тривалість видиху

- дихання стає шумним, свистячим. Це пов’язано з тим, що по мірі накопичення харкотиння і збільшення явищ лихоманки секрет “підсихає”

- аускультативно появляється жужжачі (низькі) і свистячі (високі) сухі хрипи

- хрипи локалізуються симетрично. Можна чути і на відстані

ДН ІІ ступеня. Більш виражена при меншому віці - ознаки вздуття легень (наслідок спазму дрібних бронхів на видосі – вентиляційна емфізема):

- звуження меж відносної серцевої тупості

- коробковий відтінок легеневого звуку

Рентгенологічно

- посилення двобічно легеневого малюнку

- розширення коренів легень

- низьке стояння куполів діафрагми

- горизонтальне розміщення ребер

Лікування

Загальні принципи як при гострому простому бронхіті

Госпіталізують дітей: з середньо- і тяжким протіканням.

При вираженій ДН – терапія киснем

Відволікаючі процедури:

- горячі ручні і ніжні ванни з поступовим підвищенням температури до 41⁰С протягом 10-15 хв

- горяче обгортання грудної клітки

- але не гірчичники, банки

Бронхолітики:

- еуфілін – всередину 12-16 мг/кг/д, 2мг/кг/д д/м

Симпатоміметики:

- селективні β2-адреноміметики: сальбутамол всередину 1мг/раз 2-4 міс і 2мг/раз 2-4 роки; д/м 0,05% 0,2мл 2-12 міс і 0,4мл 2-4 роки

- холінолітики: атровент, беродуал

При відсутності ефективності названих препаратів показані стероїди

А/б терапія при неускладнених формах не показана.

Гострий бронхіоліт

- захворювання в більшості дітей перших 2-ох років життя, з генералізованою обструкцією бронхіол і дрібних бронхів.

Етіологія

В 60% випадків вірусного походження:

- РС

- парагрип

- цитомегаловірус

- аденовірус

- мікоплазма

- хламідії

Патогенез

Достатньо недавно описали послідовність змін при бронхіоліті:

- набряк слизової дрібних бронхів

- звуження просвіту їх

- порушення вентиляції легень

- вздуття легень

- дихальна недостатність

- спазм легеневих судин

- гостре легеневе серце

Клініка

В більшості випадків появі клініки бронхіолі ту передують помірно виражені ознаки риніту, назофарингіту.

Потім (коли гостро, коли поступово- 2-3 день):

- стан дитини різко погіршується

- дитина вяла з періодами подразливості

- знижується апетит

- появляється спочатку нав’язливий, сухий, досить щвидко переходячий у вологий кашель

- наростає задишка – до 60-80/хв.

- затруднення дихання

- втягнення податливих місць грудної клітки

- роздування крил носа

- блідість

- пероральний або більш генералізований ціаноз

- тахікардія

- грудна клітка розширена в переднє-задньому розмірі

- перкуторно: коробковий відтінок

- діафрагма опущена, тому нижче пальпується край печінки і селезінки

- тони серця глухі, слабі

- межі серцевої тупості звужені

- ау-но: маса незвучних дрібнопухирцевих і крепітуючих хрипів на вдосі і на самому початку видоху

- свистячі сухі хрипи на видосі

- після кашлю поширеність хрипів не змінюється

- при вираженій задишці і поверхневому диханні хрипи можуть не вислуховуватись

- можуть бути періоди апноє (особливо у недоношених)

- виражена задишка призводить до ексікозу

- температура частіше не висока, або і нормальна

Кров:

- лейкопенія або норма

- збільшення ШОЕ

Рентгенологічно

- підвищена прозорість легеневих полів, особливо до периферії

- низьке стояння діафрагми (1/3 випадків)

- невеликі ділянки ущільнення легеневої тканини (субсегментарні ателектази, ущільнення альвеол)

- відсутні зливні інфільтрати

- інколи д/діагноз з пневмонією є неможливим

ЛЕКЦІЯ

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 586 | Нарушение авторских прав