АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Для студентів медичного факультету на тему “Особливості ліпідного

Прочитайте:
  1. VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на
  2. БАЗА ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
  3. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ СТУДЕНТІВ
  4. Гігієна праці медичного персоналу
  5. Гігієнічні аспекти медичного обслуговування працівників промислових підприємств та сільськогосподарського виробництва
  6. Деонтологія догляду. Роль молодшого медичного персоналу в психосоматичній підготовці хворого до операції. Організація дозвілля хворих.
  7. ДІАГНОСТИКА ПОРУШЕНЬ БІЛКОВОГО ТА ВУГЛЕВОДНО-ЛІПІДНОГО ОБМІНУ РЕЧОВИН
  8. Для підготовки студентів до контролю засвоєння матеріалу змістового модуля № 1
  9. для підготовки студентів до контролю засвоєння матеріалу змістового модуля № 2.
  10. Для студентів 1 курсу фармацевтичного факультету

обміну у дітей. Семіотика порушень”

 

Актуальність теми. Обмін жирів включає в себе обмін нейтральних жирів, обмін фосфатидів, обмін гліколіпідів, обмін холестерину, обмін стероїдів. Отже, жировий обмін включає багато компонентів, спільними ознаками яких є низька розчинність у воді і і добра – у органічних сполуках. Жири відіграють в організмі надзвичайно важливу функцію. Відома їх висока енергетична цінність (1 г – 9 ккал), вони входять в склад оболонок клітин нервової системи, приймають участь у синтезі гормонів наднирників та простагландинів, у захисті організму від надмірної тепловіддачі, транспорті жиророзчинних вітамінів, входять у склад клітинних мембран всіх органів і систем. Враховуючи значну біологічну роль жирів для життєдіяльності організму, майбутньому лікарю необхідно знати їх обмін у здорових дітей та вчасно діагностувати порушення.

План лекції:

1. Актуальність теми

2. Роль жирового обміну в загальному обміні речовин

3. Особливість обміну жирів у дітей

4. Семіотика порушень обміну жирів у дітей

 

Зміст лекції. Жири в організмі людини швидко оновлюються: половина всього жиру у дорослого оновлюється протягом 5-7 днів, жир жирової тканини – протягом 6 днів, в печінці – кожні 3 дні. Жир тіла відповідає двом хімічним і гістологічним категоріям: А – “суттєвий” жир, до якого належать ліпіди, що входять до складу клітин. Кількість їх становить 2-5% маси тіла без жиру. Він зберігається в організмі і при тривалому голодуванні. Б – “несуттєвий” жир (запасний, надмірний), який міститься в п/шкірній клітковині, жовтому кістковому мозку і черевній порожнині, тобто в жировій клітковині, розміщеній біля нирок, яєчників, в брижі і сальнику. Кількість його непостійна, він або накопичується або використовується залежно від енергетичних затрат і характеру харчування.

Накопичення жиру в організмі плода відбувається головним чином в останні місяці вагітності - після 25-го тижня вагітності. На 11-ому тижні вагітності в організмі плода міститься коло 2% жиру, в 33 тижні – 6,5%, в організмі доношеного новонародженого – 12-16%. На 6 місяці життя в організмі дитини міститься 26% жиру від маси тіла. В цьому віці половину добової калорійності покривається за рахунок жиру. В подальшому питома вага жиру в організмі поступово зменшується і найменшою є в передпубердатному періоді. З початком статевого дозрівання кількість жиру знову зростає і відмічаються відмінності залежно від статі: у жінок питома вага жиру вища, ніж у чоловіків.

В перші 6 місяців розвитку плода розмноження клітин жирової тканини адипоцитів відбувається повільно. В кінці періоду в/утробного розвитку об’єм їх збільшується у 4 рази. Протягом першого року життя відбувається збільшення кількості і розмірів адипоцитів. З моменту народження до 6 років їх розмір збільшується в 3 рази, в 12 років розміри досягають рівня дорослих. Кількість адипоцитів до 3 років потроюється, збільшення їх спостерігається до 10-16 років.

Вважають, що жири, на відміну від глікогену, не проходять через плаценту, а синтезуються в організмі плода. Про це свідчить різний вміст жиру в організмі плода і матері: рівень холестерину в крові матері становить 7,9 ммоль/л (305 мг%), в пуповинній крові – 6,7 ммоль/л (26о мг%), в крові дитини всього 2,8 ммоль/л (110 мг%), тобто в 3 рази менше, ніж у крові матері.

Інтенсивність утворення жирних кислот залежить від інтенсивності пентодного циклу розщеплення вуглеводів. Тому існує вислів – “жири згоряють у полум’ї вуглеводів ”.

При грудному вигодовуванні маса тіла і вміст жиру в організмі є дещо нижчим, ніж при штучному. Разом з тим, жіноче молоко викликає транзиторне підвищення холестерину в перший місяць життя, що є стимулом до більш раннього синтезу ліпопротеїнліпази. Вважається, що це одним з факторів гальмування атероматозу в подальшому. Надмірне годування дітей в ранньому віці може бути причиною ожиріння в наступні роки.

Після народження змінюється структура жиру і хімічний склад: жирова тканина новонародженого містить 56% води і 35% ліпідів, в той час як у дорослого вміст ліпідів становить 71,7%, води – 26, 35. У новонародженого жир містить більше насичених жирних кислот, ніж у дітей старшого віку:


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 410 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)