АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ФАКТОРИ СЕРЕДОВИЩА ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМИ ТВАРИН

Всі фактори середовища в якому існують живі організми (біотоп) і які впливають на них, як Ви вже знаєте, отримали назву ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ. Вам також відомо, що їх поділяють на три групи:

1. АБІОТИЧНІ, або фактори НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ (температура, вологість, течії, тиск, світло, вміст кисню і вуглекислого газу тощо);

2. БІОТИЧНІ, або фактори ЖИВОЮ ПРИРОДИ (тобто взаємний вплив живих організмів один на одний, наприклад, тварин на рослини, або одних тварин на інших);

3. АНТРОПІЧНІ (це вплив діяльності людини на тварин, рослини чи їх середовище існування).

Крім того, абіотичні фактори середовища слід поділити на УМОВИ та РЕСУРСИ. УМОВИ - це практично невичерпна частина абіотичних факторів середовища, яку один організм у іншого відібрати не може. Наприклад, вода для водних організмів, тиск, вологість, температура для наземних. РЕСУРСИ - це вичерпна частина абіотичних факторів середовища, і оскільки кількість ресурсів у даному середовищі обмежена, саме за них між організмами (тваринами або рослинами) йде БОРОТЬБА ЗА ІСНУВАННЯ (наприклад, обмежені запаси прісної води на суші, кількість елементів мінерального живлення у ґрунті тощо). Крім того, всі фактори середовища діють на організми тварин не окремо, а у поєднанні між собою.

У процесі еволюції тварини змогли пристосуватись до дії цих факторів середовища. Але вони дуже мінливі. Наприклад, температура повітря чи води постійно коливається на протязі доби. Нормальне існування організмів можливе лише при таких змінах екологічного фактора, які розташовані між їх максимальними і мінімальними значеннями. Ці значення і є МЕЖАМИ ВИТРИВАЛОСТІ ВИДУ (або МЕЖАМИ ТОЛЕРАНТНОСТІ) по відношенню до даного фактора, за межами якого його життя стає неможливим (мал....).

Між мінімумом і максимумом, які обмежують можливості існування тварини, розташована відносно вузька зона ОПТИМУМУ, найбільш сприятлива для нього. Між зоною оптимуму і кордонами, які обмежують існування даного виду, розташована зона ПЕСИМУМУ, у якій умови існування організму набагато гірші (мал....).

За здатністю заселяти середовище, яке характеризується тими чи іншими змінами екологічних факторів, тварини поділяються на види з низькою і високою екологічною валентністю (вузькими чи широкими межами толерантності). Види з вузькими межами витривалості можуть переносити коливання факторів середовища лише у обмеженому обсязі. Такі види прийнято називати СТЕНОБІОНТНИМИ. Прикладом стенобіонтів можуть слугувати рифоутворюючі корали, які населяють лише тропічну зону морів і океанів. Вони дуже вибагливі щодо температури, солоності й прозорості води.

У протилежність цьому, види, які здатні переносити значні коливання умов середовища, називають ЕВРІБІОНТНИМИ. Такими є, наприклад, лисиця, яка здатна жити і у горах, і на рівнинах, і к степу, і у лісі, причому у різних кліматичних зонах.

Ті фактори середовища, які обмежують існування і розповсюдження видів тварин, називають ЛІМІТУЮЧИМИ, або ОБМЕЖУЮЧИМИ. Цими факторами можуть бути занадто низька, або навпаки, занадто висока температура, невідповідний грунт (для видів, які живуть у ґрунті), відсутність звичайної їжі тощо. Однак живі організми можуть пристосовуватись до мінливих обставин або змінювати навколишнє середовище таким чином, щоб послабити лімітуючу дію температури, вологості, тиску, світла чи інших факторів. Це явища отримало назву КОМПЕНСАЦІЇ факторів. Компенсація факторів, як правило, можлива на рівні популяцій.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 675 | Нарушение авторских прав