АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СПОСОБИ ЗДОБУВАННЯ ЇЖІ

Все різноманіття способів здобування їжі можна звести до декількох типів.

В самому простому випадку поживні речовини поступають до організму тварини через зовнішні покриви. Такий тип живлення називають ПАРЕНТЕРАЛЬНИМ. Він властивий багатьом внутрішнім паразитам - одноклітинним, стьожковим червам, деяким сапрофагам (тваринам, які живуть у органічних рештках, що розкладаються). Який-небудь солітер, що паразитує у тонкому кишечнику тварини або людини, всмоктуючи через волосоподібні вирости свого шкірного покриву вже підготовлену їжу, робить це так само, як це робить стінка кишечнику самого господаря. При цьому тварина-господар сама виконує всю роботу, пов’язану з добуванням і переробкою їжі. У зв’язку з цим у паразитичних стьожкових червів відбулося зникнення власної травної системи - в них немає кишечнику.

Форми самостійного живлення достатньо різноманітні. Ряд тварин ковтає пісок, мул, грунт, які потім проходять через кишечник. Поживні речовини при цьому засвоюються організмом, а неперетравлені рештки (в основному мінеральні речовини) викидаються через анальний отвір назовні. Так живляться добре всім відомі дощові черв’яки, а також деякі морські тварини - голотурії, або морські огірки.

Багато тварин, що живуть у воді, за способом живлення відносяться до ФІЛЬТРАТОРІВ. В них є різноманітні пристосування для створення току води у напрямку ротового отвору. З водою до них поступає і їжа, звичайно ж, маленьких розмірів. Прикладом фільтратора може слугувати інфузорія-туфелька. За принципом фільтрації живляться і двостулкові молюски (перлівниці, беззубки). По боках рота вони мають ротові лопаті, що вкриті війками, які й підганяють поживні частинки до ротового отвору. Такими ж фільтраторами є і губки, багато ракоподібних і кільчасті черви. Необхідно відмітити, що тварини-фільтратори відіграють велику позитивну роль у водоймах. Вони є потужним фактором природної очистки водойм.

Всі розглянуті вище способи добування їжі можна віднести до пасивних форм живлення. Але велика кількість тварин активно веде пошук їжі. При цьому тварина повинна не тільки знайти, а й захопити їжу.

За способами живлення всіх тварин можна поділити на дві інші групи: РОСЛИНОЇДНИХ та М’ЯСОЇДНИХ, хоч деякі тварини можуть одночасно відноситись і до тих і до інших (наприклад, єнот, ведмідь, тарган і людина). Рослиноїдні тварини демонструють велике різноманіття пристосувань, які становлять великий інтерес у зв’язку зі своїми структурними і функціональними перебудовами. Одні з них харчуються лише мікроорганізмами - бактеріями, водоростями, грибами. Інші спеціалізуються на живленні листками, корою, деревиною, фруктами, насінням, квітами, пилком або корінням вищих рослин, причому у деяких випадках об’єктом живлення може бути лише один якийсь вид або рід рослин. Наприклад, коала - сумчастий ведмідь Австралії - живиться виключно листками евкаліптів. Личинки багатьох комах, особливо гусінь, також живляться, як правило, на одній якійсь рослині. Треті тварини, наприклад попелиці, деякі комарі й клопи, спеціалізуються на живленні соками рослин. Четверті ж є паразитами і проводять частину або майже все життя в живих тканинах рослин, нерідко викликаючи на них пухлини, які називають ГАЛАМИ.

Правда і рослини також виробили своєрідні пристосування для того, щоб експлуатувати тварин, що на них живляться. Взяти хоча б, наприклад, рослини, які використовують для свого перехресного запилення бджіл, метеликів, птахів (колібрі, нектарниць), кажанів, відкупаючись від них нектаром, пилком, а іноді, навіть пелюстками квіток. Нерідко у ролі розповсюджувачів насіння виступає тварина, яка живиться плодами цих рослин. Рослини виробили також, завдяки еволюції, і захисні пристосування, направлені проти їх споживачів: колючки, кремнієві включення у листках, які руйнують зуби жуйних тварин, неприємні запахи, токсичні речовини тощо.

Не менш пластичні у своїй діяльності і адаптаціях і м’ясоїдні тварини. Майже для кожної тварини існує один або декілька хижаків. Одні з них високоспеціалізовані, як, наприклад, змії, що живляться яйцями птахів. Інші їдять лише окремі частини своїх жертв. Багато тварин ссуть кров і м’які тканини жертви.

Але є тварини, яких не можна віднести ні до рослиноїдних, ні до хижаків. Наприклад, платтяна міль живиться пір’ям і хутром, воскова міль - бджолиним воском. Багато тварин є КОПРОФАГАМИ, які живляться фекаліями інших тварин; є такі, що живуть за рахунок рослинних рештків, що розкладаються (ДЕТРИТОФАГИ). Існує, крім того ще й досить велика кількість внутрішніх і зовнішніх ПАРАЗИТІВ, пристосованих до життя у самих різноманітних умовах (на шкірі, у пір’ї, але частіше - у крові і кишечнику інших тварин). Деякі з паразитів здатні, навіть, цілком з’їсти свого господаря. Особливо часто це зустрічається у комах.

Зовсім не рідкість, коли у тварин з фазами життєвого циклу, що чередуються, для кожної стадії властивий окремий вид їжі. Наприклад, пуголовки жаб рослиноїдні, тоді як дорослі особини - м’ясоїдні. Такий розподіл їжі не тільки зменшує напругу конкурентної боротьби між дорослими тваринами та їх нащадками, а й сприяє оптимальному підбору корму, необхідного для розвитку і росту організму.

Немає нічого дивовижного у тому, що тварини виробляють захисні пристосування від хижаків і паразитів. Ці пристосування дуже різноманітні і тому їх краще всього поділити за типами поведінкового, структурного і фізіологічного захисту. Одні тварини активно уникають зустрічей зі своїми ворогами, використовуючи для цього спеціалізовані органи чуттів, інші - створюють захисні споруди, сховища чи інші засоби бар’єрного захисту. Другі - застосовують різні типи маскування. У цьому сенсі дуже цікавим є маскування у комах, яке захищає їх від птахів. Треті - мають отруйні залози і відштовхуючий запах. А четверті ж просто покладаються на високу плодючість, тобто на дуже велику кількість своїх нащадків, яких вони народжують.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1045 | Нарушение авторских прав