АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КРОВОНОСНА СИСТЕМА БЕЗХРЕБЕТНИХ

Прочитайте:
  1. Cечова система. 1 заняття
  2. III.С целью систематизации знаний составьте таблицу по предлагаемой схеме.
  3. V2: 5 Дыхательная система
  4. V3: Вегетативная нервная система
  5. VI. Система навчаючих завдань
  6. VIII пара ЧМН - преддверно-улитковый нерв, слуховая и вестибулярная система; нистагм, вестибулярное головокружение, вестибулярная,атаксия, синдром Меньера.
  7. VІІІ. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО
  8. Автономна (вегетативна) нервова система
  9. АВТОНОМНАЯ НЕРВНАЯ СИСТЕМА
  10. Автономная нервная система

ТВАРИН.

 

Як було вже зазначено вище, у безхребетних тварин зустрічаються обидва типи кровоносних систем - замкнена і незамкнена. У закінченому вигляді замкнена кровоносна система найкраще всього виражена у кільчастих червів. Розглянемо її будову на прикладі дощового черв’яка (мал....).

В його кровоносній системі чітко розрізняються дві крупних судини - СПИННА і ЧЕРЕВНА, які проходять відповідно над і під кишкою. По спинній судині кров рухається ззаду наперед, а по черевному - спереду назад. Ці поздовжні судини поєднуються у кожному сегменті тіла черв’яка КІЛЬЦЕВИМИ судинами. Крім черевної судини всі інші судини здатні до скорочення своїх стінок за рахунок тих м’язів) що їх оточують. Ці пульсуючі судини отримали назву СЕРДЕЦЬ. Вони скорочуються послідовно і тому цей процес нагадує скорочення кишечнику, по якому проходить їжа. Великі судини з товстими м’язовими стінками у дощового черв’яка були названі артеріями. Вони поступово розгалужуються на все менші судини, перетворюються на капіляри, стінки яких складаються лише з одного шару клітин. Загальна поверхня сітки капілярів дуже в них велика.

Кінцеві судини-капіляри, поєднуючись друг з другом, утворюють маленькі венули, а ті, в свою чергу, - більш крупні вени. Крупні вени входять до серцевої судини і поєднуються там з артеріальними судинами. Таким чином, у дощового черв’яка кров тече по ряду кіл. Збагачене судинами сплетіння, крім того, одягає у вигляді муфти кишечник, що дозволяє продуктам травлення без зайвих перешкод потрапляти у кров і розноситись нею по всьому організму тварини.

Незамкнена кровоносна система утворилась у молюсків, членистоногих і голкошкірих. У молюсків є серце, яке поділяють на ШЛУНОЧЕК та ПЕРЕДСЕРДЯ, іноді досить великі судини, але капілярів в них немає. У переважної більшості молюсків кінцеві розгалуження артерій відкриваються у щелеподібні просвіти тканини (синуси і лакуни), а вже з них кров всмоктується кінцевими розгалуженнями венозних судин. Головоногі ж молюски (восьминоги і кальмари) відрізняються від інших більш досконалою системою кровообігу. В них є одне коло кровообігу (як і у риб), але на відміну від останніх серце містить артеріальну кров. Тому серед безхребетних тварин тільки у головоногих молюсків зустрічаються справжні гіганти.

У членистоногих також є незамкнена кровоносна система (мал....). Кров (яка в них має назву ГЕМОЛІМФА), заповнює порожнину тіла і проміжки між органами, які вона омиває, і лише частково заключена в орган кровообігу - спинну судину. Це трубка, яка вкрита м’язами і підвішена на коротких тяжах до спинної стінки тіла. Спинна судина поділяється на задню частину - СЕРЦЕ, яке складається зі здатних до пульсації камер, і передню - трубчасту АОРТУ, яка не має камер. Кожна камера серця має пару бічних отворів - ОСТІЙ, які мають клапани, що відкриваються всередину. Через остії кров з порожнини тіла всмоктується до камер. Між окремими камерами також є клапани. Задній кінець серця звичайно замкнений, а передній кінець аорти відкритий.

Кров рухається по спинній судині ззаду наперед завдяки послідовній пульсації камер серця і роботі м’язів. При розширенні камери (ДІАСТОЛІ) кров входить до неї через остії, а при скороченні (СИСТОЛІ) кров’яний тиск, що утворюється, розкриває передні клапани, замикає задні і рухає кров уперед. Аорта досягає голови, де й відкривається отвором, через який кров витікає у порожнину тіла. Тут вона рухається спереду назад і потім знову потрапляє до серця. Є у тілі комахи і місцеві пульсуючі органи, особливо у придатках - вусиках, ногах, крилах. Вони схожі на пульсуючі ампули.

Виникає питання, який з цих двох типів кровоносних систем у безхребетних тварин є більш ефективним. Відомо, що по незамкненій системі кров рухається повільніше. Однак ефективність такого кровотоку досить висока, оскільки кров безпосередньо стикається з окремими клітинами оточуючих тканин, бо їх не розділяє стінка судини. Але замкнена кровоносна система більш динамічна, через розгалужену сітку капілярів вона контактує з більшою кількістю клітин, ніж незамкнена. У останньої є ще одна функція. Вона виконує роль гідростатичного скелету. Таким чином, дуже важко віддати перевагу якомусь з цих двох типів кровоносних систем безхребетних тварин.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1135 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)