АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Частота пульсу у дітей

Прочитайте:
  1. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи у дітей раннього віку. Медсестринське обстеження даної системи.
  2. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
  3. Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.
  4. Анкета вивчення гігієнічних навичок дітей і підлітків
  5. Больовий абдомінальний синдром при гострому панкреатиті у дітей найчастіше
  6. Варіанти дефіцитної анемії, які зустрічаються частіше у дітей (виберіть всі правильні
  7. Визначення понять «фізичний розвиток дитини», «акселерація розвитку дітей», «гармонійність фізичного розвитку». Основні гіпотези і механізми акселерації. Оцінка шкільної зрілості.
  8. Визначте вік дітей, підлеглих ревакцинації проти кору, паротиту, краснухи
  9. Вікові анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей.
  10. ВІКОВІ ОСОБЛТВОСТІ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ РЕЧОВИН У ДІТЕЙ, ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ ШКОЛЯРІВ
Вік Н/н* 6 міс. 1 р. 2 р. 3-4 р. 5 р. 6-8 р. 9-11 р 12 р. і старші
Частота пульсу 140-160 130-135 120-125 110-115 105-110   95-90 85-80 75-70

* - новонароджений

●Наповнення (повний, малий чи нитковидний) і сила (об’єм викиду серця) – сильний або слабкий.

А) Сильний пульс на руках і ослаблений на ногах свідчить про КоА.

В) Сильніший пульс на правій руці в порівнянні з лівою рукою може свідчити про КоА, надклапанний АС чи хворобу Такаясу.

С) Слабкий нитковидний пульс є при СН і циркуляторному шоці.

Д) Посилена пульсація сонних артерій спостерігається при недостатності аортального клапана, симпатикотонії.

Е) Посилена пульсація шийних вен найчастіше постерігається при недостатності тристулкового клапана, ексудативному перикардиті, правошлуночковій серцевій недостатності.

● Напруження (твердий і м’який). Визначають по опору артерії при пальпації. Твердий пульс є патогномонічним при артеріальній гіпертензії. М’який зустрічається при зниженні серцевої діяльності – міокардит, тривала лихоманка.

● Парадоксальний пульс (зменшення пульсу на видосі) можна побачити в пацієнтів з тампонадою серця чи констріктивним перікардитом, а також у дітей на штучній вентиляції легень (ШВЛ) з високим тиском.

5. Визначення розмірів печінки. Збільшення розмірів печінки є першою ознакою серцевої недостатності. Особливо важливо слідкувати за розмірами печінки в динаміці хвороби: збільшення органа свідчить про несприятливий розвиток захворювання або вказує на неефективність проведеної терапії.

6. Визначення вільної рідини в черевній порожнині. Можна пальпувати живіт дитини в положенні лежачи або стоячи. Для цього 4 пальці лівої руки прикладають до бокової поверхні правої половини живота дитини, а правою рукою виконують короткий поштовх лівої половини живота. Якщо в черевній порожнині є рідина, то пальці лівої руки лікаря відчують хвилю, що скерована справа наліво.

 

Тема 11. Перкусія абсолютних та відносних меж серця у дітей, семіотика порушень. Семіотика уражень і основних захворювань серцево-судинної системи у дітей.

ПЕРКУСІЯ

За допомогою перкусії визначають розміри серця. З розвитком науково-технічного прогресу і нових технологій в медицині деякі автори вважають, що перкусія серця втратила своє значення. Крім того, необхідно враховувати межі надійності перкусії як діагностичного методу. Безумовно, не можна розраховувати на велику точність перкусії серця. Це пов’язано як з індивідуальним оволодінням технікою перкусії так і з чисельними об’єктивними факторами – потовщена підшкірно-жирова клітковина, деформації грудної клітки, розміщення легеневих країв, високе стояння діафрагми, великі молочні залози. Тому результати перкусії серця необхідно порівнювати з іншими даними об’єктивного обстеження хворого і особливо з даними рентгенологічного дослідження.

Частина серця, яка прилягає до передньої стінки грудної клітки визначена як «абсолютна серцева тупість». Ділянка, яка відповідає істинним топографічним межам серця отримала назву «відносної серцевої тупості». Перкусію серця починають з визначення відносної, а потім абсолютної тупості. У дітей раннього віку застосовують безпосередню перкусію – зігнутим під прямим кутом пальцем у лежачому положенні дитини. Перкутують від ясного до тупого звуку. Палець-плесиметр щільно притискають до грудної клітки, розташовуючи його паралельно до тієї границі, яку визначають. Границі відносної серцевої тупості визначають тихою перкусією в такій послідовності: права, ліва, верхня.

Щоб знайти праву границю відносної тупості спочатку визначають верхню границю печінкової тупості (або нижню границю правої легені) голосною перкусією, починаючи з ІІІ міжребер’я по середньоключичній лінії. Потім піднімаються на одно міжребер’я, пальці ставлять під прямим кутом до ребра і тихою перкусією «малими кроками» йдуть у напрямку від соска до грудини. Границю визначають по зовнішньому краю пальця – плесиметра.

Ліва границя збігається з верхівковим поштовхом. Якщо його не вдається знайти, то перкусію проводять по ІV або V міжребер’ю, починаючи від сердньопахвинної лінії в напрямку серця. Палець – плесиметр ставлять перпендикулярно до ребер, границю визначають по зовнішньому краю пальця.

Поперечник серця – відстань від правої до лівої границі – вимірюють у сантиметрах.

Верхня границя: палець – плесиметр ставлять біля лівого краю грудини паралельно до ребер і опускаються донизу від І міжребер’я. При вкороченні перкуторного звуку відмітку роблять по верхньому краю пальця.

Визначення абсолютної тупості серця проводять найтихішою перкусією за тим самим порядком, починаючи від границь відносної тупості.

Границі судинного пучка визначають у ІІ міжребер’ї справа і зліва. Палець – плесиметр ставлять по середньоключичній лінії перпендикулярно до ребер і пересувають його в напрямку грудини до появи притупленого звуку. Мітку ставлять по зовнішньому краю пальця – плесиметра, відстань вимірюють в сантиметрах.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 736 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)