АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми. (міждисциплінарна інтеграція) Назви попередніх дисциплін Отримані навики Нормальна анатомія Анатомічна будова серця і судин у дітей різного

Прочитайте:
  1. III. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  2. VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
  3. VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
  4. VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
  5. VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
  6. VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
  7. VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
  8. Анкета вивчення гігієнічних навичок дітей і підлітків
  9. Базові знання або вміння необхідні для вивчення теми
  10. Базові знання або вміння необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
Нормальна анатомія Анатомічна будова серця і судин у дітей різного віку
Гістологія Ембріогенез та гістологічна будова серця і судин
Нормальна фізіологія Фізіологія кровообігу, фізіологічні константи системи кровообігу
Патологічна фізіологія Оцінка результатів огляду та клінічного обстеження дітей з захворюваннями серцево-судинної системи
Фізика Методи електрокардіографії, фонокардіографії та ехокардіографії
Рентгенологія Особливості рентгенологічного обстеження у дітей з захворюваннями серцево-судинної системи
Пропедевтика терапії Навики пальпації, перкусії аускультації
Догляд за хворими Принципи догляду за дітьми з захворюваннями серцево-судинної системи; невідкладна долі карська допомога при гострій судинній, серцевій недостатності, раптовому припиненні серцевої діяльності

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента

(зміст теми)

Тема10. Ембріогенез серцево-судинної системи і вроджені аномалії серця та судин. Особливості кровообігу у внутрішньоутробному періоді. Анатомо-фізіологічні особливості серця і судин у дитячому віці. Методика огляду, пальпації серцево-судинної системи у дітей.

Закладка серця відбувається на другому тижні формування ембріона у вигляді двох серцевих зачатків. З них в подальшому формується первинна серцева трубка, яка всередині вистелена ендокардом, а назовні міоепікардом. До кінця 4 тижня в серцевій трубці розрізняють три відділи. Краніальна частина називається цибулиною серця і безпосередньо переходить в артеріальний стовбур. Другим є шлуночковий відділ і каудально розташований – передсердний. Пізніше ще каудальніше формується четвертий відділ - венозна пазуха, в яку впадають первинні вени. З 4 тижня трубка починає швидко рости в довжину, але фіксація її кінців спричиняє її S-подібний вигин.

В той же час, з 4 тижнів, починає формуватись первинна міжпередсердна перетинка, яка ділить атріальну порожнину на праве і ліве передсердя. В задній частині первинної міжпередсердної перетинки залишається первинний овальний отвір. Майже одночасно на задній стінці первинної міжпередсердної перетинки формується вторинна міжпередсердна перетинка. Ця вторинна перетинка закриває частину первинного овального отвору і, таким чином, залишається невелика щілина – овальне вікно.

На 5 тижні розвитку з м’язевої частини міжшлуночкового відділу утворюється міжшлуночкова перетинка. Початково ця перетинка не повністю розділяє обидва шлуночки – залишається невелика щілина біля атріовентрикулярної межі. В подальшому ця щілина закривається фіброзним тяжем. Таким чином міжшлуночкова перетинка складається з м’язевої (нижньої) і фіброзної (верхньої) частин.

З виступів (подушечок) краніального відділу серцевої трубки утворюються клапани аорти і легеневої артерії. Атріовентрикулярні клапани формуються з ендокардіальних подушечок, розташованих на рівні атріовентрикулярної борозни.

Провідну систему серця можна виявити у 30-денного ембріона. Синусовий вузол формується з Р-клітин з високою пейсмекерною активністю і Т-клітин. До 6-8 тижня розвитку ембріона будова синусового вузла є досконалою. Внутріпередсердні шляхи можна ідентифікувати на 2-му місяці розвитку ембріона. Закладка атріовентрикулярного вузла відбувається на 32 – день внутрішньоутробного розвитку з двох зачатків, розміщених на задній стінці загального передсердя.

Міокард плода також значно відрізняється від серцевого м’яза дорослого. Фетальні міоцити мають меншу кількість скоротливої тканини, тому загальна шлуночкова податливість є зменшеною. Як наслідок, збільшення серцевого викиду плода відбувається за рахунок зростання частоти серцевих скорочень, а не ударного об’єму серця. Спочатку частота серцевих скорочень ембріона є 15 – 35 за хвилину і зростає до 125 – 130 за хвилину по мірі росту. При нормальному перебігу вагітності цей ритм є постійним, а при патології може прискорюватись або сповільнюватись.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 435 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)