Заняття №10 Тема: Організмовий рівень реалізації генетичної
Інформації. Прояви основних закономірностей успадкування на
Прикладі менделюючих ознак людини (моно-, ди- та полігібридне
Схрещування)................................................................................................... 10
Заняття №11 Тема: Множинний алелізм. Генетика груп крові.
Плейотропія. Взаємодія алельних і неалельних генів.................................. 26
Заняття №12 Тема: Зчеплене успадкування. Генетика статі.................... 41
Заняття №13 Тема: Мінливість у людини як властивість життя і
генетичне явище: фенотипна та генотипна мінливість................................. 56
Заняття №14 Тема: Основи медичної генетики. Методи вивчення
спадковості людини........................................................................................... 70
Заняття №15 Тема: Хромосомні хвороби. Цитогенетичні методи
їх діагностики..................................................................................................... 89
Заняття №16 Тема: Молекулярні хвороби. Біохімічний метод
і ДНК-діагностика............................................................................................. 104
Заняття №17 Тема: Популяційно-статистичний метод.
Медико-генетичне консультування............................................................... 119
Заняття №18 Тема: Практичні навички змістових
модулів 2 і 3 «Закономірності спадковості та мінливості», «Методи
вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби».................................... 136
Заняття №19 Біологічні особливості репродукції людини.
Гаметогенез. Запліднення................................................................................ 141
Заняття №20 Особливості пренатального періоду розвитку людини. Порушення онтогенезу та їх місце в патології людини........................... 154
Заняття №21 Постнатальний період онтогенезу. Біологічні
механізми підтримання гомеостазу людини................................................. 166
Заняття №22 Контроль засвоєння змістового модуля 2 „Організмовий
рівень організації життя. Основи генетики людини (модуль 2)”.............. 183
Передмова
Навчально-методичний посібник розрахований на самостійну позааудиторну та аудиторну навчально-дослідницьку роботу студентів вищих навчальних медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.
Актуальність посібника і його переваги полягають у тому, що він складений у відповідності з навчальною програмою з медичної біології (Київ, 2005) та рекомендаціями інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН України до розробок методичних вказівок для студентів згідно з принципами Болонського процесу і не має аналогів серед існуючих у даний час навчально-методичних матеріалів з даного предмету.
Даний посібник, який створено до залікового кредиту – модуля ІІ, охоплює два розділи програмного матеріалу з медичної біології – „Основи генетики людини” і „Біологія індивідуального розвитку”. Розділ з генетики включає 9 тем практичних занять, а з онтогенезу – 3 теми. До кожної теми заняття в розгорнутій формі висвітлені актуальність теми і цілі навчання, подається граф логічної структури змісту заняття, тести для перевірки вихідного і кінцевого рівня знань, система навчаючих завдань, орієнтовна основа дій, методика проведення заняття, а також організаційна структура заняття (технологічна карта). В посібнику подано дані про розподіл балів, які виставляються студентам, за вимогами кредитно-модульної системи відповідно до кожної теми.
Посібник містить також контрольні питання, перелік практичних навичок та систему оцінювання до модуля ІІ для перевірки кінцевого рівня знань.
Вказані форма і зміст занять відповідають вимогам Болонської системи організації навчального процесу, згідно якої основне завдання викладача полягає в тому, щоб створити мотивацію та належні умови для самостійної пізнавальної діяльності студентів, а також розробити критерії для повноцінної і об’єктивної оцінки виконання та засвоєння навчально-дослідницької роботи.
Теоретична і практична частина занять тісно пов’язана з якісною підготовкою сучасного лікаря (зокрема сімейного), скерована на придбання студентами необхідної бази новітніх медико-біологічних знань та формування мислення практичного лікаря широкого профілю.
Посібник може бути корисним викладачам, аспірантам та клінічним ординаторам медичних вузів для засвоєння матеріалів з медичної генетики.
Автори
Структура залікового кредиту – модуля 2: «Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини»
Тема
| Лекції
| Практич-ні заняття
| Самості-йна робота студента
| Індивіду-альна робота
| Змістовий модуль 2 “Закономірності спадковості та мінливості”
| 10. Організмовий рівень реалізації генетичної інформації. Прояви основних закономірностей успадкування на прикладі менделюючих ознак людини (моно-, ди- та полігібридне схрещування)
|
|
|
|
| 11. Взаємодія алельних і неалельних генів. Явище плейотропії. Множинний алелізм. Генетика груп крові
|
|
|
|
| 12. Зчеплене успадкування. Генетика статі
|
|
|
|
| 13. Мінливість у людини як властивість життя і генетичне явище: фенотипова та генотипова мінливість
|
|
|
|
| Всього за змістовий модуль 2:
|
|
|
|
| Змістовий модуль 3 “Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби”
| 14. Основи медичної генетики. Методи вивчення спадковості людини
|
|
| 1,5
| Підготовка огляду науко-вої літератури, розв’язування ситуаційних задач
| 15. Хромосомні хвороби. Цитогенетичний метод їх діагностики.
|
|
|
| 16. Молекулярні хвороби. Біохімічний метод і ДНК-діагностика
|
|
| 1,5
| 17. Популяційно-статистичний метод. Медико-генетичне консультування
|
|
|
| 18. Практичні навички змістових модулів 2 і 3 “Закономірності спадковості та мінливості”, “Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби”
|
|
|
| Всього за змістовий модуль 3:
|
|
|
|
| Змістовий модуль 4 “Біологія індивідуального розвитку”
| 19. Біологічні особливості репродукції людини. Гаметогенез. Запліднення.
|
|
|
| Підготовка огляду науко-вої літера-тури
| 20. Молекулярно-генетичні механізми онтогенезу. Особливості пренатального періоду розвитку людини. Порушення онтогенезу та їх місце в патології людини.
|
|
|
| 21. Постнатальний період онтогенезу. Біологічні механізми підтримання гомеостазу організму.
|
|
|
| 22. Контроль засвоєння модуля 2“Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини”
| –
|
|
|
| Всього за змістовий модуль 4:
|
|
|
|
| Разом за модуль 2:
|
|
|
|
|
Тематичний план лекцій
№ з/п
| Тема
| Кількість годин
| Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості
| 4.
| Організмовий рівень реалізації генетичної інформації. Взаємодія генів
|
| 5.
| Хромосомна теорія спадковості. Генетика статі
|
| 6.
| Мінливість у людини як властивість життя і генетичне явище
|
| Змістовий модуль 3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби
| 7.
| Основи генетики людини. Методи вивчення спадковості
|
| 8.
| Спадкові хвороби людини
|
| Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку
| 9.
| Молекулярно-генетичні механізми онтогенезу. Порушення онтогенезу та їх місце в патології людини.
|
|
| Сучасні аспекти регенерації та трансплантації. Біологічні механізми підтримання гомеостазу організму
|
|
| РАЗОМ:
|
|
Тематичний план практичних занять
№ з/п
| Тема
| Кількість годин
| Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості
|
| Особливості генетики людини. Прояви основних закономірностей успадкування на прикладі менделюючих ознак людини (моно-, ди- та полігібридне схрещування)
|
|
| Множинний алелізм. Генетика груп крові.
Взаємодія алельних і неалельних генів. Явище плейотропії.
|
|
| Зчеплене успадкування. Генетика статі.
|
|
| Мінливість, її форми та прояви.
|
| Змістовий модуль 3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби
|
| Генеалогічний та близнюковий методи
|
|
| Хромосомні хвороби. Цитогенетичні методи їх діагностики
|
|
| Молекулярні хвороби. Біохімічний метод і ДНК-діагностика
|
|
| Популяційно-статистичний метод. Медико-генетичне консультування
|
|
| Практичні навички змістових модулів 2 і 3 “Закономірності спадковості та мінливості”, “Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби”
|
| Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку
|
| Біологічні особливості репродукції людини. Гаметогенез. Запліднення.
|
|
| Особливості пренатального періоду розвитку людини. Передумови вроджених вад розвитку
|
|
| Постнатальний період онтогенезу.
|
|
| Контроль засвоєння модуля 2 “Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини.”
|
|
| Разом:
|
| | | | | Тематичний план самостійної (індивідуальної) роботи студентів
№ з/п
| Тема
| Кількість годин
| Модуль 2. Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини
Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості
|
| Підготовка до практичних занять - теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок
|
|
| Опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять
|
| 2.1
| Генетичні карти. Методи картування хромосом людини. Сучасний стан дослідження генома людини.
|
| 2.2
| Генетична небезпека забруднення середовища. Поняття про антимутагени і комутагени
|
| Змістовий модуль 3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби
|
| Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок
|
|
| Опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять
|
| 2.1
| Генна інженерія. Біотехнологія. Поняття про генну терапію.
|
| 2.2
| Методи генетики людини: дерматогліфічний, імунологічний, гібридизації соматичних клітин
|
|
| Підготовка до перевірки практичних навичок змістових модулів 2 і 3
|
| Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку
|
| Підготовка до практичних занять - теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок
|
|
| Опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять
|
| 2.1
| Старість як завершальний етап онтогенезу людини. Теорії старіння
|
| 2.2
| Поняття про біополя, біологічні ритми та їх медичне значення
|
|
| Підготовка до контролю засвоєння модуля 2
|
|
| Разом:
|
| Розподіл балів, які виставляють студентам:
При засвоєнні кожної теми з модуля II за навчальну діяльність студента оцінки виставляються за 4-ри бальною (традиційною) шкалою, а потім конвертуються у бали таким чином:
Оцінка
| Бали
| “5”(відмінно)
| 9 балів
| “4” (добре)
| 7 балів
| “3”(задовільно)
| 5 балів
| “2” (незадовільно)
| 0 балів
| Примітка: Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні всіх тем з модуля №2 є критерієм допуску до модульного підсумкового контролю, вираховується шляхом множення мінімальної кількості балів (5), що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі №2 (12) і становить 60 балів. Допуск до модульного підсумкового контролю отримають студенти, яки набрали не менше 60 балів.
Заняття № 10.
Тема: Організмовий рівень реалізації генетичної інформації. Прояви основних закономірностей успадкування на прикладі менделюючих ознак людини (моно-, ди- та полігібридне схрещування)
І. Актуальність теми: Великим досягненням біологічної науки другої половини XIX століття стало відкриття Г. Менделем основних законів спадковості і становлення на початку ХХ століття генетики як науки. Досягнення генетики другої половини ХХ століття дали можливість ідентифікувати спадкові хвороби та в ряді випадків пояснювати їх патогенез. Наприкінці ХХ століття в структурі захворюваності населення на перший план вийшли спадкові хвороби і хвороби зі спадковою схильністю. Немає жодної клінічної спеціальності, для якої не була б відома більша або менша кількість спадкових хвороб. В наш час посилилось усвідомлення генетичної обумовленості протікання соматичних і паразитарних хвороб, фармакогенетичних реакцій та реакцій на екологічні чинники. Це спричинило зростання ролі генетичних знань в професійній освіті і практичній діяльності лікарів. Знання менделюючих спадкових патологій та закономірностей їх успадкування є основою для розуміння сутності спадкових хвороб, схильності до захворювань, особливостей протікання хвороб різної етіології, реакцій на ліки та екологічні чинники, профілактики спадкових хвороб.
II. Цілі навчання
Загальна ціль:
Уміти визначати роль генетичних чинників, пояснювати сутність та механізми успадкування нормальних і паталогічних менделюючих ознак людини та прогнозувати ймовірність прояву таких ознак у її нащадків при розв’язуванні ситуаційних задач.
Конкретні цілі:
Уміти:
- формулювати основні поняття та терміни генетики, принципи гібридологічного методу Г. Менделя, закон одноманітності гібридів першого покоління, закон розщеплення, закон чистоти гамет, закон незалежного успадкування, цитологічні основи цих законів;
- застосовувати основні генетичні поняття і закони Г. Менделя для розв’язку ситуаційних задач з менделюючими ознаками людини;
- прогнозувати ймовірність нормальних і патологічних ознак у нащадків людини.
III. Забезпечення вихідного рівня знань - умінь:
А. Література
Основна:
1. Медична біологія \ За ред. проф. В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник/ Видання 2-ге, перероблене і доповнене. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 150-157
2. Медична біологія: \ За ред. проф. В.П. Пішака та проф. Ю.І. Бажори.- Вінниця: Нова книга, 2004.- С. 150-157
3.Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія. - К.: Вища школа, 1992. - С. 60-72.
4. Биология. В 2-х кн.: Учебник для мед.вузов/ Ярыгин В.Н., Васильєва В.И. и др./ под редакцией В.Н. Ярыгина/--М: Высшая школа, 2004 (1997). Кн. І. С. 222- 225, 228-230.
5. Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка»\ Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф. Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є. Булах, проф. О.П. Яворовського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І. Остапюк.-К.: Медицина, 2004.-368 С. 19-30.
Додаткова:
1. Конспекти лекцій
2. Фогель Ф., Мотульська А. Генетика человека. В 3т., - М.: Мир, 1990.
3. В.П. Пішак, О.І. Захарчук Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Чернівці. Медакадемія, 2004.
4. Бариляк І.Р., Ковальчук Л.Є., Скибан Г.В. Медико-генетичний тлумачний словник. Тернопіль „Укрмедкнига”, 2000.
5. Медична біологія. Посібник з практичних занять /За ред. О.В. Романенко. - Київ: Здоров’я, 2005.
6. В.М. Запорожан, Ю.І. Бажора, А.В. Шевеленкова, М.М. Чеснокова Медична генетика. Одеса. Медуніверситет, 2005. – 260 с.
7. В.И. Глазко, Г.В. Глазко Введение в генетику, биоинформатика, ДНК-технология, генная терапия, ДНК – экология, протеомика, метаболика, / Под редакцией проф. Т.Т. Глазко. – К.: КВІЦ, 2003. – 640 с.
Б. Зразки тестів для перевірки вихідного рівня знань:
1. Генетика – це наука, яка вивчає:
A. Співвідношення генотипів в популяції
B. Закономірності спадковості та мінливості на всіх рівнях організації життя
C. Закономірності стадій розвитку
D. Закономірності диференціювання зародкових листків
E. Закономірності філогенезу органічного світу
2. Спадковість — це:
А. Властивість організмів реалізовувати генетичну інформацію в процесі онтогенезу.
В. Властивість організмів відтворювати собі подібних.
С. Властивість організмів передавати особинам наступного покоління особливості своєї організації, а також характерні риси становлення цих особливостей в процесі онтогенезу.
D. Способи передачі генетичної інформації наступним поколінням.
Е. Властивість організмів змінювати особливості своєї організації, а також характерні риси становлення цих особливостей в процесі онтогенезу.
3. Мінливість — це:
А. Властивість організмів відтворювати собі подібних.
В. Властивість організмів змінювати особливості своєї організації, а також характерні риси становлення цих особливостей в процесі онтогенезу.
С. Способи передачі генетичної інформації наступним поколінням.
D. Властивість організмів передавати особинам наступного покоління особливості своєї організації, а також характерні риси становлення цих особливостей в процесі онтогенезу.
Е. Властивість організмів реалізовувати генетичну інформацію в процесі онтогенезу.
4. Ген – це ділянка молекули ДНК, яка:
А. Входить до складу інтрону і не несе генетичної інформації
В. Входить до складу екзону і несе інформацію про молекулу поліпептиду
С. Немає постіної локалізації
D. Детермінує синтез певного поліпептиду або нуклеїнової кислоти (рРНК і тРНК)
Е. Успадковується незалежно від інших ділянок
5. Алель – це:
А. Елементарна одиниця мутації.
В. Конкретна форма існування гена.
С. Елементарна одиниця рекомбінації.
D. Альтернативний варіант ознаки.
Е. Жоден з варіантів не вірний
6. Сукупність генів (послідовність ДНК) у гаплоїдному наборі хромосом даного виду організмів називають:
А. Генотипом
В. Фенотипом
С. Геномом
D. Генофондом
Е. Морфозом
7. Сукупність всіх генів клітини або організму називають:
А. Геномом
В. Генотипом
С. Фенотипом
D. Генофондом
Е. Геномікою
8. Сукупність усіх зовнішніх і внутрішніх ознак та властивостей організму, які формуються в результаті реалізації генотипу в конкретних умовах середовища, називається:
А. Геномом
В. Генотипом
С. Феном
D. Фенотипом
Е. Генофондом
9. Ген, який пригнічує дію іншого алельного гена, називається:
А. Домінантним
В. Алельним
С. Неалельним
D. Рецесивним
Е. Летальним
10. Рецесивний ген проявляється в:
А. Гомозиготному стані
В. Гетерозиготному стані
С. Гемізиготному стані
D. Вірно А+В
Е. Вірно А+С
11. Метод генетики, який базується на схрещуванні батьківських форм та кількісному і якісному статистичному аналізі їх нащадків, називається:
А. Генеалогічним
В. Дерматогліфічним
С. Гібридологічним
D. Біохімічним
Е. Близнюковим
12. 1-й закон Г. Менделя стверджує:
А. При схрещуванні гомозиготних батьківських пар, які відрізняються альтернативними ознаками, перше покоління одноманітне
В. Схрещування організму, генотип якого необхідно визначити, з гомозиготним організмом за рецесивним алелем, називають аналізуючим
С. При схрещуванні моногібридів між собою відбувається розщеплення ознак у нащадків за генотипом і фенотипом у співвідношенні 1:2:1 та 3:1.
D. Гени в гаметах знаходяться у чистому вигляді
Е. Гени різних алельних пар і відповідні їм ознаки передаються нащадкам незалежно в різних комбінаціях.
13. 2-й закон Г. Менделя стверджує:
А. Схрещування організму, генотип якого необхідно визначити, з гомозиготним організмом за рецесивним алелем, називають аналізуючим
В. При схрещуванні гомозиготних батьківських пар, які відрізняються альтернативними ознаками, перше покоління одноманітне
С. Гени в гаметах знаходяться у чистому вигляді
D. При схрещуванні моногібридів між собою відбувається розщеплення ознак у нащадків за генотипом і фенотипом у співвідношенні 1:2:1 та 3:1 відповідно
Е. Гени різних алельних пар і відповідні їм ознаки передаються нащадкам незалежно в різних комбінаціях
14. 3-й закон Г. Менделя стверджує:
А. При схрещуванні гомозиготних батьківських пар, які відрізняються альтернативними ознаками, перше покоління одноманітне
В. Схрещування організму, генотип якого необхідно визначити, з гомозиготним організмом за рецесивним алелем, називають аналізуючим
С. Гени різних алельних пар і відповідні їм ознаки передаються нащадкам незалежно в різних комбінаціях, якщо гени розміщені в негомологічних хромосомах
D. Гени в гаметах знаходяться у чистому вигляді
Е. При схрещуванні моногібридів між собою відбувається розщеплення ознак у нащадків за генотипом і фенотипом у співвідношенні 1:2:1 та 3:1
15. Закон чистоти гамет стверджує:
А. При мітозі у кожну клітину потрапляє два алеля з кожної пари
В. При мітозі у кожну клітину потрапляє один алель із пари алелей
С. У гібридного організму гени не гібридні і знаходяться в чистому алельному стані
D. В процесі мейозу в гамету потрапляє по одному гену з кожної пари
Е. В процесі мейозу в гамету потрапляють обидва алелі однієї пари
16. Летальні гени – це гени, які блокують нормальний розвиток і спричинюють загибель:
А. Статевих клітин і зигот
В. Ембріонів і плодів
С. Дітей раннього віку
D. Вірно А + В + С
Е. Вірно В + С
17. Які генотипи батьківських форм, якщо при аналізуючому схрещуванні серед їх нащадків спостерігалось розщеплення за фенотипом 1:1?
А. АА × аа
В. Аа × Аа
С. Аа × АА
D. Аа × аа
Е. АА × АА
IV. Зміст навчання
№ пп
| Інформаційні блоки
| Головні елементи блоків
| 1.
| Генетика
| 1) Предмет; 2) етапи розвитку; 3)завдання
|
2.
|
Основні поняття і терміни сучасної генетики
| 1) спадкова інформація; 2) спадковість; 3)успадкування; 4) мінливість; 5) ген; 6) геном; 7) генотип; 8) алельні гени; 9) неалельні гени; 10) гомозиготи; 11) гетерозиготи; 12) домінування; 13) рецесивність;14) проміжний характер успадкування; 15) схрещування: моногібридне, дигібридне, полігибридне.
| 3.
| Принципи гібридологічного аналізу
| 1)добір пар; 2) схрещування; 3) аналіз генотипів і фенотипів нащадків; 4) статистичне розщеплення за гено- і фенотипами.
| 4.
| Менделюючі ознаки людини і закономірності їх успадкування
| 1) визначення поняття „менделюючі ознаки”; 2) закони Менделя (1-й, 2-й, 3-й); 3) аутосомно-домінантний тип успадкування; 4) аутосомно-рецесивний тип успадкування; 5) незалежне комбінування.
| 5.
| Летальні алелі
| 1) визначення поняття „летальні алелі”; 2) відхилення від очікуваного Менделівського розщеплення при схрещуванні моногетерозигот.
| 6.
| Аналізуюче схрещування
| 1) визначення поняття „аналізуюче схрещування”; 2) значення для аналізу генотипів особин з домінантними ознаками.
| 7.
| Цитологічні основи успадкування менделюючих ознак
| 1)поведінка хромосом в мейозі; 2) закон чистоти гамет.
|
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 981 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 |
|