АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Енергетика м'язового скорочення

Прямим і безпосереднім джерелом енергії для скорочення скелетних м'язів служить АТФ. Вона необхідна як для відхилення поперечних місточків, так і для регуляції їх приєднання і відокремлення від тонких протофібрил. Зі зни­женням вмісту АТФ до деякої критичної величини виникає незворотне сполучен­ня поперечних місточків з актиновими протофібрилами. Таке явище спостерігає­ться у м'язах трупів. Окрім того, АТФ необхідна для роботи натрій-калієвої помпи, яка забезпечує підтримання градієнтів концентрації натрію і калію. Низка фактів свідчить, що АТФ необхідна і для розслаблення м'язів. Коли вміст АТФ у м'язах знижується, розслаблення сповільнюється і може виникнути контрактура втоми.

Контрактурою називають стан зворотного стаціонарного скорочення, яке нездатне поширюватись. Контрактура відрізняється від тетанусу тим, що під час неї відсутні потенціали дії. Контрактуру спричиняє гіперкалієвий розчин, який деполяризує мембрану, внаслідок чого вивільнюється з депо кальцій. Кофеїн у високих концентраціях проникає у м'язові волокна, спричиняє вивільнення з депо кальцію і теж зумовлює контрактуру. Значення АТФ для розслаблення стало зро­зумілим із відкриттям ролі кальцію у запуску скорочення. Розслаблення здійсню­ється тільки після видалення кальцію із саркоплазми у саркоплазматичний рети-кулум кальцієвою помпою, для функціонування якої необхідна АТФ.

Вміст АТФ у м'язах невеликий (близько 5 ммоль/л). У процесі скорочення АТФ швидко використовується, тому тривала робота м'язів неможлива без ресин-тезу АТФ. При поодиноких скороченнях концентрація АТФ у м'язах практично не зменшується. Пов'язано це з тим, що АДФ швидко фосфорилюється за рахунок високоергічної фосфатної групи креатинфосфату. Концентрація креатинфосфату у м'язах у 4-5 разів є вищою, ніж АТФ, і досягає 30 ммоль/л. Тому креатинфосфат служить своєрідним резервом енергії для короткочасної м 'язової роботи. Зі збільшенням інтенсивності і тривалості роботи м'язів АТФ синтезується в анае­робних (гліколіз) і аеробних (окисне фосфорилювания) процесах обміну вугле­водів. Розпад креатинфосфату, гліколіз і окисне фосфорилювания служать для постійного відтворення запасів АТФ.

У процесі гліколізу зменшується вміст глюкози і глікогену і нагромаджує­ться молочна кислота. В аеробних умовах частина молочної кислоти окислюється в циклі Кребса до СОг і Н₂0. Більша частина молочної кислоти в ході гліконеогенезу перетворюється у глікоген. При інтенсивній м'язовій роботі підсилюється гліколіз і Збільшується вміст молочної кислоти. Для її окислення необхідний до датковий кисень. Нагромадження молочної кислоти супроводжується збільшення ням частоти дихання і скорочень серця. Якщо органи дихання і кровообігу не мо­жуть повністю забезпечити м'язи киснем, виникає киснева заборгованість.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 566 | Нарушение авторских прав