АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Нервові волокна. Відростки різних нейронів відходять на периферію у складі нервів (нерво­вих стовбурів).Нерв складається з великої кількості нервових волокон

Відростки різних нейронів відходять на периферію у складі нервів (нерво­вих стовбурів). Нерв складається з великої кількості нервових волокон, які ото­чені спільною сполучнотканинною оболонкою (периневрієм). Відросток нейро­на, що оточений гліальною оболонкою, називається нервовим волокном. Нерви є чутливі, рухові і змішані. Всі спинномозкові нерви є змішані.

Змішані нерви містять волокна різного типу і діаметра. Наприклад, сіднич­ний нерв містить рухові волокна (аксони мотонейронів), чутливі волокна (аксоно- подібні дендрити сенсорних нейронів) і волокна нейронів симпатичних гангліїв.

Нервові волокна ділять на мієлінові (м'якушеві) і безмієлінові (безм'якушеві). Мієлінові нервові волокна властиві хребетним тваринам. Вони вхо­дять до складу соматичної нервової системи, тобто чутливих, рухових і змішаних нервів, які йдуть до скелетної мускулатури і органів чутгя. Є вони і у вегетативній нервовій системі (прегангліонарні волокна). Безмієлінові волокна наявні у безхре­бетних, а також у хребетних - в основному у симпатичній нервовій системі (постгангліонарні).

Мієлінове нервове волокно має осьовий циліндр, поверхню якого утворює плазматична мембрана, а вміст називається аксоплазмою. Зверху волокно вкрите мієліновою оболонкою, яка формується за рахунок того, що шваннівська клітина багаторазово обгортає осьовий циліндр. Унаслідок такого обгортання утворюєть­ся жироподібний футляр. Мієлін складається на 80 % з ліпідів і на 20 % з білків, які входять до складу мембрани шваннівських клітин. Мієлін характеризується високим електричним опором. Мієлінова оболонка не є суцільною. Одна шваннів­ська клітина у периферичних нервах утворює мієлінову оболонку довжиною бли­зько 1 мм. Тому через кожні 1-2 мм вона переривається, залишаючи відкритими ділянки плазматичної мембрани, ширина яких приблизно 1 мкм. Ці ділянки нази­ваються перехватами Ранв'є.

Мієлінізація нервових волокон підвищує швидкість проведення збудження. В онтогенезі ссавців вона починається спочатку у спинному мозку, потім охоплює довгастий мозок і вищі відділи центральної нервової системи. У периферичних нервах вона починається у плечовому сплетінні, пізніше - у сідничному нерві. При деяких захворюваннях (розсіяний склероз) порушується мієлінова оболонка волокон головного і спинного мозку.

Безмієлінові нервові волокна не мають мієлінової оболонки. Вони ізольова­ні одне від одного тільки шваннівськими клітинами. У безхребетних тварин, які мають тільки безмієлінові волокна, підвищення швидкості проведення збудження досягається за рахунок збільшення діаметра волокон до 1000 мкм (гігантський аксон кальмара).

Нервові волокна хребетних тварин ділять на три групи (А, В і С) за їхнім діаметром, електрозбудливістю і швидкістю проведення збудження. За цими ж ознаками волокна групи А ділять на чотири підгрупи (α, β, γ, δ). Група А вклю­чає найбільш товсті і добре мієлінізовані рухові і чутливі нервові волокна. До групи В входять тонші і слабо мієлінізовані прегангліонарні нервові волокна веге­тативної нервової системи. Група С складається з найтонших безмієлінових постгангліонарних симпатичних нервових волокон. До цієї ж групи належать ті нерво­ві волокна, які проводять збудження від рецепторів болю, холоду, тепла і тиску.

Волокна Аα найтовстіші і проводять збудження найшвидше (70-120 м/с). Діаметр волокон Аβ становить 8-13 мкм, швидкість проведення 40-70 м/с; Аγ - 4-8 мкм, швидкість - 15-40 м/с; Аδ - 1-4 мкм, швидкість - 5-15 м/с. Волокна групи В мають діаметр 1-3 мкм, проводять збудження зі швидкістю 3-14 м/с. Волокна групи С - найтонші (0,5-1 мкм) і найповільніше проводять збудження (0,5-2 м/с).

Найбільш збудливими є волокна Аα, найменш збудливими - С-волокна (рі­зниця у 100 разів).

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 918 | Нарушение авторских прав