АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова і функції нейронів

Прочитайте:
  1. IV. Основні завдання та функції служби страхових експертів
  2. Анатомічна будова ВНС.
  3. Анатомічна будова кореня.
  4. Анатомічна будова листка дводольних рослин.
  5. Анатомічна будова листка хвойних рослин.
  6. Анатомічна будова листка.
  7. Анатомічна будова мозочка.
  8. Анатомічна будова стебла дерев’янистих рослин.
  9. Анатомічна будова стебла трав’янистих одно та дводольних рослин.
  10. Анатомічна будова та рефлеки середнього мозку.

 

Складні і життєво важливі функції нервова система виконує за участю нер­вових клітин, або нейронів, які спеціалізовані до сприймання, оброблення, збе­реження і передавання інформації. Нейрони об'єднуються у ланцюги і центри, які утворюють функціональні системи мозку. Об'єднання нервових клітин здійс­нюється за допомогою синаптичних контактів, важливою функцією яких є за­безпечення передачі електричних сигналів з одного нейрона на інший. Нейрони утворюють синаптичні контакти і з іншими типами клітин: з рецепторними і ефекторними (м'язовими і залозистими).

Кількість нейронів незначна у примітивних тварин і досягає у людини до 50-ти млрд. Синаптичні контакти оцінюються астрономічними цифрами (1015-1016).

Виконуючи основну функцію (оброблення інформації), нейрони підтри­мують власну структуру. Кожен нейрон формується з одного нейробласта і є, от­же, генетичною одиницею. У тілі нейрона знаходиться ядро з ядерцем, де збері­гається генетична інформація, відповідно до якої синтезуються речовини, що ви­значають форму, хімізм і функції кожного нейрона. Синтезовані у тілі речовини транспортуються у відростки й у цьому полягає трофічна функція тіла. Після відокремлення відростка від тіла його дистальна частина дегенерує, а потім відбувається його регенерація.

Хоча нервову клітину описав Ян Пуркиньє ще у 1 836 році, до кінця XIX ст. велись суперечки: чи можна застосувати клітинну теорію до пояснення будови мозку. Тривалий час розглядали нервову систему як безперервний синцитій, усі елементи якого сполучені прямим цитоплазматичним зв'язком. Важливі докази індивідуальності нервових клітин отримав Р.Кахал у кінці XIX ст.

З використанням електронної мікроскопії сьогодні переконливо доведено, що вся нервова клітина (дендрити, тіло і аксон) вкрита плазматичною мембраною і між окремими нейронами відсутній прямий цитоплазматичний зв'язок.

У нейроні розрізняють чотири основні частини: тіло (сома, перикаріон), дендрити, аксон і аксонні закінчення, або терміналі. Кожна з цих частин вико­нує свої функції.

У тілі містяться органоїди, необхідні для життєдіяльності всього нейрона (ядро, рибосоми, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, мітохондрії, лізосоми, мікротрубочки і мікрофіламенти). Ендоплазматичний ретикулум добре виражений і свідчить про високу синтетичну діяльність соми. На білок припадає 80 % сухої маси нейрона, 20 % - на ліпіди і 0,4 % - на глікоген. Нервові клітини хребетних отримують енергію тільки аеробним шляхом. Центральна нерпова сис­тема людини споживає 20 % загальної кількості кисню. Припинення постачання киснем головного мозку людини на 10 с призводить до втрати свідомості, а на 10-12 хв викликає незворотні пошкодження. Уже говорилось, що тіло виконує трофі­чну функцію відносно відростків. Окрім того, мембрана тіла більшості нейронів вкрита синапсами, тому відіграє роль у сприйманні і обробленні інформації, тобто виконує інтегративну функцію.

Дендрити (dendron - дерево) - чисельні короткі (до 1 мм) відростки, які дуже розгалужені і з віддаленням від тіла стають тонкими. Дендрити мультиполя-рних нейронів мають шипики - короткі (2-3 мкм) відростки. На одному нейроні Пуркиньє мозочка міститься близько 40 тис. шипиків. На шипиках розміщені си­наптичні контакти. Дендрити густо вкриті синапсами, через які надходить до них інформація. Дендритна зона нейронів добре розвинута і забезпечує конвергент­ний збір інформації, яка надходить через синапси від інших нейронів. В активно­му стані кожна терміналь вивільнює медіатор, який змінює місцеву проникність мембрани дендрита. У результаті виникає постсинаптичиий потенціал, який пе­редається від дендритів до початкового сегмента. Головні органоїди тіла нейро­на заходять у стовбури дендритів. У дендритах відсутні синаптичні міхурці.

Нейрон має один головний відросток, який називають аксоном (axis - вісь), або нейритом. Основна функція аксона - проведення нервових імпульсів до ін­ших клітин - нервових, м'язових та секреторних. Більшість аксонів є довгими (до 1 м) нитчастими відростками, які відходять від тіла нейрона, утворюючи у цьому місці конусоподібний виступ - аксонний горбик. Початок аксона (початковий сегмент) позбавлений мієлінової оболонки. Аксонний горбик і початковий сег­мент утворюють тригерну зону, в якій виникають постсинаптичні потенціали дії. У аксоні, в тому числі і у початковому сегменті, відсутній гранулярний ендоплаз­матичний ретикулум, тому синтез білка неможливий. По всій довжині аксон має мікротрубочки і мікрофіламенти, мітохондрії і синаптичні міхурці.

Дендрити і аксони зберігають свою форму завдяки мікротрубочкам, які забезпечують також транспорт різних речовин з тіла нейронів у відростки.

Аксон може утворювати колатералі, по яких поширюються імпульси на рі­зні нейрони. Вони можуть бути зворотними, горизонтальними або косими. Кола­тералі аксонів об'єднують пірамідні і зірчасті нейрони у функціональні популяції, можуть утворювати замкнуті ланцюги, якими циркулює збудження.

Аксони утворюють кінцеві галуження, терміналі, або телодендрії. Вони позбавлені мієлінової оболонки, тому швидкість поширення збудження у них не­велика. Плазматична мембрана закінчень формує пресинаптичну частину синап-сів. Форма закінчень може бути різною, а найчастіша вона булавоподібна. У ци­топлазмі пресинаптичних закінчень наявні мітохондрії і синаптичні міхурці. Ме­мбрана пресинаптичних закінчень містить специфічні рецептори, чутливі до меді­аторів і модуляторів. Окрім того, у мембрані пресинаптичних закінчень наявні кальцієві канали, що забезпечують надходження у терміналі кальцію. Терміналі пристосовані для передачі збудження на інші нейрони або ефекторні клітини.

Отже, інформація надходить до нейронів через чисельні синапси, розташо­вані на дендритах і тілі. Вона передається нейроном до інших нейронів або клітин робочих органів через синапси, що утворюють нервові закінчення аксона нейрона.

Тому плазматична мембрана тіла, дендритів і нервових закінчень більш чутлива до хімічних речовин, ніж мембрана аксона. У мембрані тіла нейронів також наявні кальцієві канали.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 796 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)