АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Будова і функції нейронів
Складні і життєво важливі функції нервова система виконує за участю нервових клітин, або нейронів, які спеціалізовані до сприймання, оброблення, збереження і передавання інформації. Нейрони об'єднуються у ланцюги і центри, які утворюють функціональні системи мозку. Об'єднання нервових клітин здійснюється за допомогою синаптичних контактів, важливою функцією яких є забезпечення передачі електричних сигналів з одного нейрона на інший. Нейрони утворюють синаптичні контакти і з іншими типами клітин: з рецепторними і ефекторними (м'язовими і залозистими).
Кількість нейронів незначна у примітивних тварин і досягає у людини до 50-ти млрд. Синаптичні контакти оцінюються астрономічними цифрами (1015-1016).
Виконуючи основну функцію (оброблення інформації), нейрони підтримують власну структуру. Кожен нейрон формується з одного нейробласта і є, отже, генетичною одиницею. У тілі нейрона знаходиться ядро з ядерцем, де зберігається генетична інформація, відповідно до якої синтезуються речовини, що визначають форму, хімізм і функції кожного нейрона. Синтезовані у тілі речовини транспортуються у відростки й у цьому полягає трофічна функція тіла. Після відокремлення відростка від тіла його дистальна частина дегенерує, а потім відбувається його регенерація.
Хоча нервову клітину описав Ян Пуркиньє ще у 1 836 році, до кінця XIX ст. велись суперечки: чи можна застосувати клітинну теорію до пояснення будови мозку. Тривалий час розглядали нервову систему як безперервний синцитій, усі елементи якого сполучені прямим цитоплазматичним зв'язком. Важливі докази індивідуальності нервових клітин отримав Р.Кахал у кінці XIX ст.
З використанням електронної мікроскопії сьогодні переконливо доведено, що вся нервова клітина (дендрити, тіло і аксон) вкрита плазматичною мембраною і між окремими нейронами відсутній прямий цитоплазматичний зв'язок.
У нейроні розрізняють чотири основні частини: тіло (сома, перикаріон), дендрити, аксон і аксонні закінчення, або терміналі. Кожна з цих частин виконує свої функції.
У тілі містяться органоїди, необхідні для життєдіяльності всього нейрона (ядро, рибосоми, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, мітохондрії, лізосоми, мікротрубочки і мікрофіламенти). Ендоплазматичний ретикулум добре виражений і свідчить про високу синтетичну діяльність соми. На білок припадає 80 % сухої маси нейрона, 20 % - на ліпіди і 0,4 % - на глікоген. Нервові клітини хребетних отримують енергію тільки аеробним шляхом. Центральна нерпова система людини споживає 20 % загальної кількості кисню. Припинення постачання киснем головного мозку людини на 10 с призводить до втрати свідомості, а на 10-12 хв викликає незворотні пошкодження. Уже говорилось, що тіло виконує трофічну функцію відносно відростків. Окрім того, мембрана тіла більшості нейронів вкрита синапсами, тому відіграє роль у сприйманні і обробленні інформації, тобто виконує інтегративну функцію.
Дендрити (dendron - дерево) - чисельні короткі (до 1 мм) відростки, які дуже розгалужені і з віддаленням від тіла стають тонкими. Дендрити мультиполя-рних нейронів мають шипики - короткі (2-3 мкм) відростки. На одному нейроні Пуркиньє мозочка міститься близько 40 тис. шипиків. На шипиках розміщені синаптичні контакти. Дендрити густо вкриті синапсами, через які надходить до них інформація. Дендритна зона нейронів добре розвинута і забезпечує конвергентний збір інформації, яка надходить через синапси від інших нейронів. В активному стані кожна терміналь вивільнює медіатор, який змінює місцеву проникність мембрани дендрита. У результаті виникає постсинаптичиий потенціал, який передається від дендритів до початкового сегмента. Головні органоїди тіла нейрона заходять у стовбури дендритів. У дендритах відсутні синаптичні міхурці.
Нейрон має один головний відросток, який називають аксоном (axis - вісь), або нейритом. Основна функція аксона - проведення нервових імпульсів до інших клітин - нервових, м'язових та секреторних. Більшість аксонів є довгими (до 1 м) нитчастими відростками, які відходять від тіла нейрона, утворюючи у цьому місці конусоподібний виступ - аксонний горбик. Початок аксона (початковий сегмент) позбавлений мієлінової оболонки. Аксонний горбик і початковий сегмент утворюють тригерну зону, в якій виникають постсинаптичні потенціали дії. У аксоні, в тому числі і у початковому сегменті, відсутній гранулярний ендоплазматичний ретикулум, тому синтез білка неможливий. По всій довжині аксон має мікротрубочки і мікрофіламенти, мітохондрії і синаптичні міхурці.
Дендрити і аксони зберігають свою форму завдяки мікротрубочкам, які забезпечують також транспорт різних речовин з тіла нейронів у відростки.
Аксон може утворювати колатералі, по яких поширюються імпульси на різні нейрони. Вони можуть бути зворотними, горизонтальними або косими. Колатералі аксонів об'єднують пірамідні і зірчасті нейрони у функціональні популяції, можуть утворювати замкнуті ланцюги, якими циркулює збудження.
Аксони утворюють кінцеві галуження, терміналі, або телодендрії. Вони позбавлені мієлінової оболонки, тому швидкість поширення збудження у них невелика. Плазматична мембрана закінчень формує пресинаптичну частину синап-сів. Форма закінчень може бути різною, а найчастіша вона булавоподібна. У цитоплазмі пресинаптичних закінчень наявні мітохондрії і синаптичні міхурці. Мембрана пресинаптичних закінчень містить специфічні рецептори, чутливі до медіаторів і модуляторів. Окрім того, у мембрані пресинаптичних закінчень наявні кальцієві канали, що забезпечують надходження у терміналі кальцію. Терміналі пристосовані для передачі збудження на інші нейрони або ефекторні клітини.
Отже, інформація надходить до нейронів через чисельні синапси, розташовані на дендритах і тілі. Вона передається нейроном до інших нейронів або клітин робочих органів через синапси, що утворюють нервові закінчення аксона нейрона.
Тому плазматична мембрана тіла, дендритів і нервових закінчень більш чутлива до хімічних речовин, ніж мембрана аксона. У мембрані тіла нейронів також наявні кальцієві канали.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 796 | Нарушение авторских прав
|