АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Студент при проходженні практики в СЕС отримав завдання визначити ступінь запилованості повітря на робочих місцях у ливарному цеху. Яким методом дослідження користувався студент?

Прочитайте:
  1. C. ІІІ етап статистичного дослідження
  2. II. Оформлення результатів дослідження
  3. II. Цель деятельности студентов на занятии.
  4. II. Цель деятельности студентов на занятии.
  5. II. Цель деятельности студентов на занятии.
  6. V Оказание экстренной и скорой неотложной помощи на догоспитальном этапе в акушерстве и гинекологии врачом общей практики
  7. V. Информационный блок для самостоятельной подготовки студента к практическому занятию.
  8. VII. Контроль самостоятельного внеаудиторного изучения темы студентом
  9. VII. Контроль текущей учебной деятельности студентов (ТУД)
  10. VII. Контроль текущей учебной деятельности студентов (ТУД) на практическом занятии.

a) Коніметричним

b) Екранування.

c) +Ваговим

d) Седиментаційним

e) Аспіраційним.

32. Види професійних шкідливостей, що відносяться до групи хімічних факторів, зокрема:

Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 336.

1). За характером дії на організм: подразнюючі, загальнотоксичні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, тератогенні

2). За шляхами проникнення в організм: через дихальні шляхи, через травну систему, через шкіру (хімічні опіки)

3). За тропністю дії: пневмотропні, нейротропні, гепатотропні, гематотропні, нефротропні, дермотропні, політропні

4). За ступенем токсичності: особливо високотоксичні, високотоксичні, середньотоксичні, малотоксичні

* 5). Незадовільне освітлення, вентиляція та опалення

33. Дайте визначення поняття “професійне захворювання”:

Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 336-337.

1). Захворювання, що зумовлене впливом інфекційних чинників

*2). Захворювання, що зумовлене впливом виробничих шкідливостей та підтверджене в установленому порядку

3). Захворювання, що зумовлене високим ступенем запровадження нових інформаційних технологій

4). Захворювання, що зумовлене недостатньою кваліфікацією робітників

5). Захворювання, що зумовлене низьким рівнем медичного обслуговування на виробництві

34. Дайте визначення поняття “професійне отруєння”:

Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 337.

1). Патологічний стан, причиною виникнення якого є вживання в умовах виробництва продуктів харчування, що вміщують бактеріальні токсини

*2). Патологічний стан, причиною виникнення якого є надходження в організм токсичних хімічних речовин в умовах виробництва

3). Патологічний стан, причиною виникнення якого є вживання в умовах виробництва продуктів харчування, що вміщують токсини рослинного походження

4). Патологічний стан, причиною виникнення якого є вживання в умовах виробництва продуктів харчування, що вміщують токсини тваринного походження

5). Патологічний стан, причиною виникнення якого є вживання в умовах виробництва продуктів харчування, що вміщують мікотоксини

35. Дайте визначення поняття “гостре професійне отруєння”:

Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 337.

*1). Професійне отруєння, що виникає в умовах виробництва після однократного впливу виробничих шкідливостей хімічного походження

2). Професійне отруєння, що виникає в умовах виробництва після двократного впливу виробничих шкідливостей хімічного походження

3). Професійне отруєння, що виникає в умовах виробництва після троєкратного впливу виробничих шкідливостей хімічного походження

4). Професійне отруєння, що виникає в умовах виробництва після однократного впливу виробничих шкідливостей фізичного походження

5). Професійне отруєння, що виникає в умовах виробництва після однократного впливу виробничих шкідливостей біологічного походження

36. Дайте визначення поняття “хронічне професійне отруєння”:

Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 337.

1). Професійне отруєння, що виникає в умовах виробництва після однократного впливу виробничих шкідливостей хімічного походження

2). Професійне отруєння, що виникає в умовах виробництва після двократного впливу виробничих шкідливостей хімічного походження

3). Професійне отруєння, що виникає в умовах виробництва після троєкратного впливу виробничих шкідливостей хімічного походження

4). Професійне отруєння, що виникає в умовах виробництва після однократного впливу виробничих шкідливостей фізичного походження

* 5). Професійне отруєння, що виникає в умовах виробництва після багатократного і тривалого впливу виробничих шкідливостей хімічного походження

37. Укажіть впродовж якого часу з моменту постановки первинного діагнозу гострого професійного отруєння слід відіслати термінове повідомлення:

Мороз В. М., Сергета І. В., Фещук Н. М., Олійник М. П. Охорона праці у медицині та фармації. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. — С. 43.

*1). 1 доба

2). 2 доби

3). 3 доби

4). 4 доби

5). 5 діб

38. Укажіть максимально допустимий термін, що відводиться для розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) з моменту отримання термінового повідомлення про захворювання:

Мороз В. М., Сергета І. В., Фещук Н. М., Олійник М. П. Охорона праці у медицині та фармації. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. — С. 52.

1). Не більше 10 діб

*2). Не більше 7 діб

3). Не більше 6 діб

4). Не більше 5 діб

5). Не більше 4 діб

39. Укажіть максимально допустимий термін, що відводиться для розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння) з моменту отримання термінового повідомлення про захворювання:

Мороз В. М., Сергета І. В., Фещук Н. М., Олійник М. П. Охорона праці у медицині та фармації. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. — С. 44.

1). Не більше 10 діб

2). Не більше 7 діб

*3). Не більше 3 діб

4). Не більше 5 діб

5). Не більше 4 діб

40. Основні профілактичні заходи щодо запобігання несприятливого впливу шкідливих виробничих факторів на здоров’я лікаря-стоматолога, зокрема:

Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 409-523.

1). Гігієнічне нормування

* 2). Психотерапевтичні заходи

3). Санітарно-технічні заходи

4). Архітектурно-планувальні заходи

5). Лікувально-профілактичні заходи

Робітник акумуляторного заводу звернулася в поліклініку медико-санітарної частини зі скаргами на підвищену стомлюваність, головні боли. Об'єктивно: шкірні покрови бліді, на слизуватої ясн темна лілувато-сіра смужка, систолический шум на верхівці серця. У крові: микроцитарная анемія, базофильная зернистість еритроцитів, ретикулоцитоз. Аналіз сечі: порфинурия 0,25 мг/л.


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 682 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)