АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Формування стійкості у вірусів до хімічних препаратів

Прочитайте:
  1. Взаємодія антиретровірусних препаратів з іншими лікарськими засобами (ВООЗ, 2003)
  2. ВИБІР АНТИГІПЕРТЕНЗИВНИХ ПРЕПАРАТІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ
  3. Виділення вірусів із об’єктів навколишнього середовища
  4. Вилучення вірусів з організму людини та тварин
  5. Відношення комах до вірусів
  6. Генетичні механізми формування статі
  7. Геометрична структура вірусів
  8. Джерела формуванняя і поповнення генофонду вірусних популяцій
  9. Дія вірусів на інфіковану клітину
  10. Для виділення вірусів

 

Стійкість у вірусів розвивається при багатократному застосуванні препаратів і передається наступним поколінням. У лабораторних умовах досить швидко можливо отримати стійкі штами збудників практично до усіх відомих противірусних засобів. У природних умовах, в організмі, цей процес йде з меншою швидкістю, але також ефективно.

У основі зміни спадкових властивостей вірусів, як і інших біологічних систем, лежать процеси зміни спадкової інформації (мутаційні, рекомбінаційні) і наступний відбір стійких форм. У основному, поява природних мутантів - досить рідкісне явище, і першочергова роль у формуванні резистентних штамів належить процесам селекції. У клінічних умовах зареєстровані випадки стійкості до ряду противірусних препаратів.

Ацикловір. Виділені штами герпесвірусів малопатогенні для нормальних осіб, але вони представляють серйозну загрозу для хворих з імунодефіцитами. Механізм стійкості обумовлений відсутністю або модифікаціями структури тимідинкінази; рідше стійкість опосередковують мутації генів, кодуючих структуру ДНК-полімерази, що робить її несприйнятливою до дії інгібіторів ферментів.

Зідовудін. Спостерігається майже повна резистентність штамів ВІЛ, виділених від хворих, які одержують препарат більше 6 місяців. Стійкість обумовлена мутаціями генів, що кодують структуру зворотної транскриптази.

Ганцикловір. Стійкість обумовлена зниженням рівня фосфорилірування препарату в заражених клітинах у зв'язку із змінами структури вірусної фосфотрансферази і ДНК-полімерази.

Виділяють два основні шляхи подолання стійкості до хіміопрепаратів - комбіноване застосування препаратів з різними механізмами дії і використання препаратів, що впливають на ранні етапи репродукції, що різко знижує вірогідність появи резистентності.

 


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1099 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)