АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація. Вірус імунодефіциту людини відносять до родини ретровірусів (Retroviridae), роду лентивірусів (Lentivirus)

Вірус імунодефіциту людини відносять до родини ретровірусів (Retroviridae), роду лентивірусів (Lentivirus). Назва Lentivirus походить від латинського слова lente - повільний. Така назва відбиває одну з особливостей вірусів цієї групи а саме - повільну і неоднакову швидкість розвитку інфекційного процесу в макроорганізмі. Для лентивірусів також характерний тривалий інкубаційний період. Вид віруса позначається як Human Immunodeficiency Virus (HIV).

У роді Lentivirus виділяють наступні види (за даними на 2008 рік) (табл..)

Таблиця

Споріднені віруси

ВІЛ генетично і антигенно неоднорідний - описани ВІЛ-1 і ВІЛ-2. Батьківщиною вірусів обох типів вважають Африку. ВІЛ-1 є збудником пандемії СНІДУ, що охопила планету, а ВІЛ-2 зустрічається тільки в 15 країнах Західної Африки і в деяких країнах Європі і Америка, куди він був завезений.

Для вірусу імунодефіциту людини характерна висока частота генетичних змін, що виникають в процесі самовідтворення. Частота виникнення помилок у ВІЛ складає 10−3 - 10−4 помилок / (геном * цикл реплікації) що на декілька порядків більше аналогічної величини у эукариот. Довжина генома ВІЛ складає приблизно 104 нуклеотидів. З цього виходить, що практично кожен вірус хоч би на один нуклеотид відрізняється від свого попередника. У природі ВІЛ існує у вигляді безлічі квази-видов, будучи при цьому однією таксономічною одиницею. В процесі дослідження ВІЛ все-таки були виявлені різновиди, які значно відрізнялися один від одного за декількома ознаками зокрема різною структурою генома. Різновиди ВІЛ позначаються арабськими цифрами. На сьогодні відомі ВІЛ-1, ВІЛ-2, ВІЛ-3, ВІЛ-4

У 1986 році групою американських дослідників від здорових людей в Сенегалі був виделен вірус, схожий з вірусом африканських зелених мартишек (рис.); смроватки ВІЛ-інфікованих людей реагували з антигенами вірусу мартишек, але не давали реакції (або вони били слабкими) з антигенами ВІЛ.

Рис. 39. Африканська зелена мартишка

Передбачалося, що вірус міг бити попередником ВІЛ. Виделенний вірус бияків названий HTLV - 4.HTLV-4, подобно ВИЧ, инфицирует Т-хелпери, но не убивает их. Есть мнение, что непатогенний вирус HTLV-4 эволюционировал в безвредний вирус африканских зелених мартишек, которий превратился в патогенний ВИЧ-2 - предшественник ВИЧ-1.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 851 | Нарушение авторских прав