АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Класифікація. Вірус імунодефіциту людини відносять до родини ретровірусів (Retroviridae), роду лентивірусів (Lentivirus)
Вірус імунодефіциту людини відносять до родини ретровірусів (Retroviridae), роду лентивірусів (Lentivirus). Назва Lentivirus походить від латинського слова lente - повільний. Така назва відбиває одну з особливостей вірусів цієї групи а саме - повільну і неоднакову швидкість розвитку інфекційного процесу в макроорганізмі. Для лентивірусів також характерний тривалий інкубаційний період. Вид віруса позначається як Human Immunodeficiency Virus (HIV).
У роді Lentivirus виділяють наступні види (за даними на 2008 рік) (табл..)
Таблиця
Споріднені віруси
Абревіатура
| Англвйська назва
| Українська назва
| EIAV
| Equine infectious anemia virus
| Вірус інфекційної анемії коней
| OOP
| Ovine Progressive Pneumonia
| Вірус меді-вісна овець
| CAEV
| Caprine-ovine arthritis-encephalitis virus
| Вірус артриту-енцефіліту коз і овець
| BIV
| Bovine immunodeficiency virus
| Вірус імунодефіциту великої рогатої худоби
| FIV
| Feline immunodefitiency virus
| Вірус імунодефіциту кішок
| PLV
| Puma lentivirus
| Лентівірус пум
| SIV
| Simian immunedeficiency virus
| Вірус імунодефіциту мавп. Відомі декілька штамів цього вірусу. Кожен штам характерний для одного виду приматів: SIV - agm, SIV - cpz, SIV - mnd, SIV - mne, SIV - mac, SIV - sm, SIV - stm
| HIV-1
| Human immunodeficiency virus-1
| Вірус імунодефіциту людини
| HIV-2
| Human immunodeficiency virus-2
| Вірус імунодефіциту людини
|
ВІЛ генетично і антигенно неоднорідний - описани ВІЛ-1 і ВІЛ-2. Батьківщиною вірусів обох типів вважають Африку. ВІЛ-1 є збудником пандемії СНІДУ, що охопила планету, а ВІЛ-2 зустрічається тільки в 15 країнах Західної Африки і в деяких країнах Європі і Америка, куди він був завезений.
Для вірусу імунодефіциту людини характерна висока частота генетичних змін, що виникають в процесі самовідтворення. Частота виникнення помилок у ВІЛ складає 10−3 - 10−4 помилок / (геном * цикл реплікації) що на декілька порядків більше аналогічної величини у эукариот. Довжина генома ВІЛ складає приблизно 104 нуклеотидів. З цього виходить, що практично кожен вірус хоч би на один нуклеотид відрізняється від свого попередника. У природі ВІЛ існує у вигляді безлічі квази-видов, будучи при цьому однією таксономічною одиницею. В процесі дослідження ВІЛ все-таки були виявлені різновиди, які значно відрізнялися один від одного за декількома ознаками зокрема різною структурою генома. Різновиди ВІЛ позначаються арабськими цифрами. На сьогодні відомі ВІЛ-1, ВІЛ-2, ВІЛ-3, ВІЛ-4
У 1986 році групою американських дослідників від здорових людей в Сенегалі був виделен вірус, схожий з вірусом африканських зелених мартишек (рис.); смроватки ВІЛ-інфікованих людей реагували з антигенами вірусу мартишек, але не давали реакції (або вони били слабкими) з антигенами ВІЛ.
Рис. 39. Африканська зелена мартишка
Передбачалося, що вірус міг бити попередником ВІЛ. Виделенний вірус бияків названий HTLV - 4.HTLV-4, подобно ВИЧ, инфицирует Т-хелпери, но не убивает их. Есть мнение, что непатогенний вирус HTLV-4 эволюционировал в безвредний вирус африканских зелених мартишек, которий превратился в патогенний ВИЧ-2 - предшественник ВИЧ-1.
Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 841 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |
|