Задача 1. При схрещуванні кішок з різним забарвленням шерсті було одержано розщеплення:
При схрещуванні кішок з різним забарвленням шерсті було одержано розщеплення:
Р ♀ чорні х ♂ руді ♀ руді х ♂ чорні
F1 ♀ черепахові, ♂ чорні ♀ черепахові, ♂ руді
F2 ♀ черепахові і чорні ♀ черепахові і руді
♂ чорні і руді ♂ чорні і руді
Визначити генотипи форм, що схрещуються, і локалізацію генів.
Дано:
Р1: ♀ чорні х ♂ руді
F1: ♀ черепахові, х ♂ чорні
F2: ♀ черепахові і чорні F1:
♂ чорні і руді
F2:
|
Р2:♀ руді х ♂ чорні
♀ черепахові х ♂ руді
♀ черепахові і руді
♂ чорні і руді
|
| Р1 ♀ –? Р2 ♂ –?
| Розв’язання:
1) Про те, що гени, які визначають наведені ознаки, містяться не в аутосомах, свідчать різні результати реципрокних схрещувань в F1. Таким чином, гени локалізовані в статевих хромосомах.
2) Тепер необхідно визначити, з якою саме з трьох груп генів (див. вище) ми маємо справу. Оскільки в F1 та в F2 з’явилися самки черепахового забарвлення, робимо висновок, що в гетерозиготі проявляються ознаки обох батьків, тобто має місце кодомінування:
Р1: Х A ХA х Хa У
чорні руді
F1: Х A Х a х ХA У F2: Х A ХA; Х A Х a; Х a У; ХA У
черепахові чорні чорні черепахові руді чорні
F2:
♂
♀
| Х A
| У
| ХA
| ХA ХA
| ХA У
| Хa
| ХA Хa
| Хa У
|
3) Якщо наше припущення є вірним, то в іншому напрямі реципрокних схрещувань можна записати очікувані результати і порівняти їх з одержаними в досліді:
Р2: Х a Х a х Х A У
руді чорні
F1: Х A Хa х Х a У F2: Х A Х a: Х aХ a: Х A У: Хa У
черепахові руді черепахові руді чорні руді
F2:
♂
♀
| Хa
| У
| ХA
| ХA Хa
| ХA У
| Хa
| Хa Хa
| Х a У
|
Спостерігаємо повне співпадання з умовами задачі. Отже, висловлена нами гіпотеза про зчеплене із статтю успадкування ознаки – забарвлення шерсті, була справедлива, а ген А-а локалізований в Х -хромосомі.
Відповідь:генотипи батьківських форм: 1) ХAХA; Xa У; 2) Хa Хa; ХAУ.
Залишається лише додати, що забарвлення шерсті у кішок, мишей та інших ссавців відноситься до числа автономних ознак, тобто визначається генотипом клітини, з якої росте шерстинка, а не генотипом особини. Генотип гетерозиготних кішок однаковий, а фенотип окремих клітин (шерстинок) різний. Це пов’язано з тим, що у ссавців існує механізм, який вирівнює дозу генів в статевих хромосомах (самка має дві, а самець – одну Х -хромосому), який полягає в інактивації однієї Х -хромосоми самки з утворенням тільця статевого хроматина (тільця Барра). Причому у різних клітинах, з яких ростуть шерстинки, інактивується або Х -хромосома, одержана самками від батька, або Х-хромосома, одержана від матері. Цей процес відбувається випадково. Тому генотип "працюючих" Х -хромосом в клітинах гетерозиготних самок буває двох типів – або А, або а. Шерсть самки стає пістрявою, точніше змішаною. У самців звичайно такого бути не може, генотипи особини і клітини співпадають, тому що в клітинах є єдина Х-хромосома, яка несе один алель гена (А або а). Але самці дуже рідко, але бувають черепаховими, якщо зигота ХХУ виникає внаслідок нерозходження хромосом в овогенезі (ХХ -гамета) або в сперматогенезі (ХУ -гамета). У ссавців, на відміну від дрозофіли, зиготи ХХУ – самці. У цьому випадку і кіт може бути гетерозиготою, отже, бути черепаховим.
Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 726 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 |
|