АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Задача 1. При схрещуванні кішок з різним забарвленням шерсті було одержано розщеплення:

При схрещуванні кішок з різним забарвленням шерсті було одержано розщеплення:

Р ♀ чорні х ♂ руді ♀ руді х ♂ чорні

F₁ ♀ черепахові, ♂ чорні ♀ черепахові, ♂ руді

F₂ ♀ черепахові і чорні ♀ черепахові і руді

♂ чорні і руді ♂ чорні і руді

Визначити генотипи форм, що схрещуються, і локалізацію генів.

Розв’язання:

1) Про те, що гени, які визначають наведені ознаки, містяться не в аутосомах, свідчать різні результати реципрокних схрещувань в F₁. Таким чином, гени локалізовані в статевих хромосомах.

2) Тепер необхідно визначити, з якою саме з трьох груп генів (див. вище) ми маємо справу. Оскільки в F₁ та в F₂ з’явилися самки черепахового забарвлення, робимо висновок, що в гетерозиготі проявляються ознаки обох батьків, тобто має місце кодомінування:

Р₁: Х ^A Х^A х Х^a У

^{чорні руді}

F₁: Х ^A Х ^a х Х^A У F₂: Х ^A Х^A; Х ^A Х ^a; Х ^a У; Х^A У

^{черепахові чорні чорні черепахові руді чорні}

F₂:

3) Якщо наше припущення є вірним, то в іншому напрямі реципрокних схрещувань можна записати очікувані результати і порівняти їх з одержаними в досліді:

Р₂: Х ^a Х ^a х Х ^A У

^{руді чорні}

F₁: Х ^A Х^a х Х ^a У F₂: Х ^A Х ^a: Х ^aХ ^a: Х ^A У: Х^a У

^{черепахові руді черепахові руді чорні руді}

F₂:

Спостерігаємо повне співпадання з умовами задачі. Отже, висловлена нами гіпотеза про зчеплене із статтю успадкування ознаки – забарвлення шерсті, була справедлива, а ген А-а локалізований в Х -хромосомі.

Відповідь:генотипи батьківських форм: 1) Х^AХ^A; X^a У; 2) Х^a Х^a; Х^AУ.

Залишається лише додати, що забарвлення шерсті у кішок, мишей та інших ссавців відноситься до числа автономних ознак, тобто визначається генотипом клітини, з якої росте шерстинка, а не генотипом особини. Генотип гетерозиготних кішок однаковий, а фенотип окремих клітин (шерстинок) різний. Це пов’язано з тим, що у ссавців існує механізм, який вирівнює дозу генів в статевих хромосомах (самка має дві, а самець – одну Х -хромосому), який полягає в інактивації однієї Х -хромосоми самки з утворенням тільця статевого хроматина (тільця Барра). Причому у різних клітинах, з яких ростуть шерстинки, інактивується або Х -хромосома, одержана самками від батька, або Х-хромосома, одержана від матері. Цей процес відбувається випадково. Тому генотип "працюючих" Х -хромосом в клітинах гетерозиготних самок буває двох типів – або А, або а. Шерсть самки стає пістрявою, точніше змішаною. У самців звичайно такого бути не може, генотипи особини і клітини співпадають, тому що в клітинах є єдина Х-хромосома, яка несе один алель гена (А або а). Але самці дуже рідко, але бувають черепаховими, якщо зигота ХХУ виникає внаслідок нерозходження хромосом в овогенезі (ХХ -гамета) або в сперматогенезі (ХУ -гамета). У ссавців, на відміну від дрозофіли, зиготи ХХУ – самці. У цьому випадку і кіт може бути гетерозиготою, отже, бути черепаховим.

Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 749 | Нарушение авторских прав