АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю
Більшість вищих організмів двостатеві, їхній каріотип містить однакові хромосоми – аутосоми і хромосоми, за якими статі розрізняються – статеві хромосоми. Причому одна стать має однакові статеві хромосоми – ХХ і називається гомогометною, а інша – різні: ХУ або ХО і називається гетерогаметною. Статеві хромосоми гетерогаметної статі ХУ, а нею може бути або самка (птахи, метелики), або самець (двокрилі комахи, дрозофіла, більшість ссавців) розрізняються морфологічно і багаті на гетерохроматин, особливо У -хромосома.
Гени статевих хромосом можна поділити на три групи. До першої відносяться гени, що локалізовани тільки в У-хромосомі. Це – голандричні (чоловічі) або гологенічні (жіночі) гени, що залежить від того, яка стать є гетерогаметною. Наприклад, у людини описана ознака – волохаті вуха (гипертріхоз), який буває лише у чоловіків і передається від батька всім синам. Отже, ген, що її обумовлює, локалізований в У -хромосомі. У чоловічих рослин дрьоми Melandrium sp. описаний ген – інгібитор плямистості листя, який передається від чоловічої рослини чоловічій.
Гени іншої групи локалізовані тільки в Х -хромосомі, їхні алелі відсутні в У -хромосомі. Ознаки, які детермінуються цими гологенічними генами, називають “ зчепленими із статтю ”. Стать ці гени не визначають і називаються так тому, що локалізовані в статевій Х - хромосомі. Характер успадкування ознак, зчеплених із статтю, відрізняється від усіх інших: 1) реципрокні схрещування дають різні результати; 2) в одному напрямі реципрокних схрещувань має місце одноманітність; а в іншому–розщеплення, причому дочки схожі на батька, а сини на матір (успадкування хрест – навхрест, або кріс-крос); 3) у другому поколінні гібридів у тому напрямі схрещування, де в F1 була одноманітність, розщеплення буде 3:1, по Менделю, з тією лише різницею, що 1/4 рецесивів складатимуть особини однієї статі; у другому напрямі схрещування в F2 розщеплення за певною ознакою буде 1:1 серед самок і самців. Якщо ознака успадковується таким чином, то можна стверджувати, що ген, який її визначає, локалізований в Х -хромосомі, а в У -хромосомі такого алеля немає. До числа подібних ознак відносяться, наприклад, гемофілія і дальтонізм у людини, вузьке листя у Melandrium alba тощо.
Успадкування ще однієї групи генів, локалізованих у статевих хромосомах, не відрізняється від аутосомних, оскільки їхні алелі знаходяться в гомологічних плечах Х - та У -хромосом. Як правило, між ними відбувається кросинговер. Ознаки, які визначаються цими генами, називаються частково зчепленими із статтю. Успадкування цих ознак відрізняється від успадкування аутосомних тільки тим, що в F2 при розщепленні 3:1 за певною ознакою ¼ особин з рецесивною ознакою буде завжди однієї статі, тієї, яку мала вихідна особина з рецесивною ознакою (або онук буде таким, як дідусь, або в онуки проявиться ознака бабусі). Це означає, що результати реципрокних схрещувань будуть відрізнятися тільки в F2. Прикладом може служити загальна кольорова сліпота у людини, аномалії квіток у дрьоми.
Знання цих особливостей успадкування дає можливість легко виявити ознаки, які визначаються генами, локалізованими в статевих хромосомах, тобто встановити групу зчеплення.
Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 1042 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 |
|