| Роки
| Події
| Автори
|
| І етап. Гіпотези спадковості. Розвиток класичної генетики.
|
| 1838-1839
| Виникнення клітинної теорії
| Т.Шванн
М.Шлейден
|
|
| Надрукована праця “Досліди над рослинними гібридами”
| Грегор Йоганн Мендель (Mendel, 1822-1884, Австрія)
|
|
| Висунення теорії пангенезіса, яка намагалася пояснити явище спадковості (в книзі “Изменение животных и растений в домашнем состоянии”)
| Чарлз Дарвін (Darwin, 1809-1882, Англія)
|
|
| Відкриття хімічної будови ДНК
| Р.Мішер (США)
|
|
1879-1882
| Описання мітозу:
у рослин
у тварин
| Е.Страсбургер, В.Флеммінг (США)
|
|
| Відкриття злиття пронуклеусів при заплідненні:
у тварин
у рослин
| Е.Ван Бенеден,
О.Гертвіг, І.М.Горожанкін,
Е.Страсбургер
|
| 1883-1884
| Виникнення ядерної теорії спадковості
| В.Ру, О.Гертвіг, Е.Страсбургер
|
|
| Виникнення терміну “хромосоми”
| В.Вальдейер
|
| 1884-1887
| Відкриття “розщеплення” хромосом
| Л.Лейзер, Л.Гін’яр, Е.Ван Бенеден
|
|
| Встановлення постійності хромосомних наборів
| К.Рабль
|
|
| Описання редукційного поділу мейозу
| В.Флеммінг, Е.Ван Бенеден
|
|
| Перевідкриття законів Г. Менделя
| К.Корренс (Німеччина), Е.Чермак (Австрія), Г.де Фриз (Голандія)
|
|
| Виявлення зв’язку в поведінці хромосом в мейозі і при заплідненні з успадкуванням ознак за законами Менделя
| Т.Бовері
І.Сеттон (США)
|
|
| Введений в науку термін “генетика”
| В.Бетсон (Англія)
|
|
| Відкрито явище зчепленого успадкування
| В.Бетсон, Р.Пеннет (Англія)
|
|
| Сформульований закон рівноваги генних концентрацій в панміктичній популяції
| Г.Харді (Hardy, Англія), В.Вайнберг (Weinberg, Німеччина)
|
|
| Вивчення закономірностей успадкування кількісних ознак (полімерія) в дослідженнях забарвлення зерен пшениці
| Г.Нильсон-Еле (Швеція, 1873-1949)
|
|
| Введені поняття “ген”, “генотип”, “фенотип”
| В.Йогансен (Данія)
|
|
| Представлені перші цитологічні докази кросинговеру – утворення хіазм в профазі мейозу
| Ф.Янсенс (Данія)
|
| ІІ етап. Створення і затвердження хромосомної теорії спадковості.
|
| 1911-1915
| Сформульовані основні положення хромосомної теорії спадковості на основі дослідів з дрозофілою (Drosophila melanogaster)
| Т.Морган (1866-1945) та його спывробітники: А.Стертевант, К.Бріджерс, Г.Меллер (США)
|
|
| Сформульований закон гомологічних рядів в спадковій мінливості
| М.І.Вавілов (1887-1943)
|
|
| Сформульована балансова теорія визначення етапів в дослідах з дрозофілою
| К.Бріджерс (США)
|
| ІІІ етап. Відкриття можливості штучного одержання мутацій (ера індукованого мутагенезу)
|
|
| Відкритий вплив радіоактивного випромінення на мутаційний процес у нижчих грибів
–"– у дрозофіли
–"– у рослин
| Г.О.Надсон, Г.С.Філіпов (СРСР)
Г.Меллер (США),
Дж.Стадлер (США)
|
|
| Вивчення генетики панміктичних популяцій
| С.С.Четвериков (СРСР)
|
|
| Сформульована білкова гіпотеза будови гена
| М.К.Кольцов (СРСР)
|
|
| Відкриття трансформації у пневмоконів
| Ф.Гриффітс (Англія)
|
| 1929-1937
| Вивчення будови генів у дрозофіли і відкриття їх складної структури
| О.С.Серебровський (1892-1948) та співробітники (СРСР)
|
| 1932-1939
| ВІдкриття перших хімічних мутагенів
| В.В.Сахаров
М.Ю.Лобашев
С.М.Гершензон (СРСР)
|
| 1938-1965
| Розгром генетики в СРСР
|
|
| ІV етап. Вивчення біохімічних процесів, які є основою передачі генетичної інформації
|
|
| Вивчений генетичний контроль метаболізму у нейроспори за допомогою мутацій. Сформульований постулат “один ген – один фермент” (за синтез кожного фермента в клітині відповідає певний ген).
| Дж.Бідл, Е.Тейтем (Tatym, США)
|
|
| Доведено, що носієм спадкової інформації є ДНК (в дослідах з трансформації ознак у пневмококів)
| О.Евері та співробітники (США)
|
|
| Відкрито явище трансдукції. Наевдені вище відкриття ознаменували народження молекулярної генетики
| Леденберг, Зиндер (Німеччина)
|
|
| Відкриття супермутагенів – хімічних сполук, що індукують мутації з частотою до 100%
| І.А.Рапопорт (СРСР), Ш.Ауербах, Дж.Робсон (Англія)
|
| 1947-1950
| Відкриття транспазонів – мігруючих генетичних елементів (МДГ-елементів) в дослідах по забарвленню зерна у кукурудзи
| Б.Мак Клінток (США) (Нобелівська премія, 1956)
|
| 50-ті роки
| Встановлено, що у бактеріій, здатних до конїюгації, спостерігається полярність (диференціація на статеві типи)
| Б.Хейс (США)
|
|
| Доведена роль ДНК у спадковості при вивченні трансдукції бактеріофага Т2, який інфікує Е. coli
| А.Хейші, М.Чейз (США)
|
|
| На основі фізико-хімічних досліджень (див. правило Чаргаффа) побудована молекулярна модель ДНК
| Дж.Уотсон Ф.Крик (США)
|
| V етап. Дослідження генів на молекулярному рівні
|
|
| Сформульована центральна догма молекулярної біології
| Ф.Крік (США)
|
| 1961-1966
| Розшифрований генетичний код – система запису генетичної інформації в ДНК
| Ф.Крік, М.Ниренберг, Дж.Маттеї (США), С.Очоа (Японія), Х.Корана (США)
|
|
| Вперше здійснений хімічний синтез гена (аланінової-РНК дріжджів – 71 п.н.)
| Х.Корана (США)
|
|
| Виділення групи генів лактозного оперона Е. сoli.
| Шапіро, Беквіт (США)
|
|
| В онкогенних вірусах відкриті ферменти зворотньої транскрипції – ревертази, що каталізують синтез ДНК на матриці РНК in vitro (Нобелівська премія 1975 р.) Відкрита здатність синтезувати гени ферментативним шляхом
| Г.Тьомін
С.Мізутані
Д.Балтимор (США)
|
|
| Створена перша рекомбінантна ДНК in vitro, яка обєднала в своєму складі генетичний матеріал трьох джерел: повний геном онкогенного вірусу мавпи (SV40), частину генома бактеріофага гени галактозного оперона Е. сoli. Почалася ера генної інженерії
| П.Берг та співробітники (станфордський університет, США)
|
|
| Створена схема регуляції білкового синтеза
| Ф.Жакоб,
Ж.Моно (Франція)
|
| 70-ті роки
| Відкриття явища надлишковості ДНК
| Група вчених США
|
| 1970-1972
| Розроблені методи виділення і фрагментації R-плазмід (векторів для переноса генетичної інформації)
| С.Коен та співробітники (США)
|
| 1977-1978
| Вияснено, що ряд генів еукаріот має перервчасту структуру і складається з екзонів (копіюються в і-РНК) та інтронів (копій в і-РНК немає)
| Група вчених США
|
| 80-ті роки
| Визначення порядка чергування нуклеотидів в генах
| Група вчених різних країн світу
|
|
| Початок ери клітинної інженерії. Вперше здійснено генетичне клонування тварини (вівці). Доведено: 1) що диференційовані соматичні клітини дорослого організму ссавців мають тотипотентність – здатність передавати повну генетичну інформацію про розвиток його ознак і властивостей; 2) експериментально підтверджена гіпотеза про диференційну активність генів в процесі розвитку
| Ян Вілмут (Единбургський університет, Шотландія)
|
|
| Розшифрований геном людини (50 тис. структурних генів)
| Група вчених США і Англії
|
