АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ступені тяжкості БА

 За ступенем тяжкості перебігу захворювання (оцінюється перед початком лікування):

• Ступінь 1 — інтермітуюча бронхіальна астма: короткотривалі симптоми виникають рідше 1 разу на тиждень, короткотривалі загострення (від декількох годин до декількох днів), нічні симптоми виникають не частіше 2 разів на місяць, нормальні значення показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) між загостреннями, об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) або пікова об’ємна швидкість видиху (ПОШВ) і 80 % від належної величини, добові коливання ПОШВ або ОФВ1 < 20 %.
• Ступінь 2 — легка персистуюча бронхіальна астма: симптоми виникають частіше 1 разу на тиждень, але рідше 1 разу на день, загострення можуть порушувати активність і сон, нічні симптоми виникають частіше 2 разів на місяць, ОФВ1 або ПОШВ і 80 % від належної величини, добові коливання ПОШВ або ОФВ1 — 20–30 %.
• Ступінь 3 — середньотяжка персистуюча бронхіальна астма: симптоми виникають щоденно, загострення призводять до порушення активності і сну, нічні симптоми астми виникають частіше 1 разу на тиждень,
  необхідність у щоденному прийомі b2-агоністів короткої дії, ОФВ1 або ПОШВ в межах 60–80 % від належної величини, добові коливання ПОШВ або ОФВ1 > 30 %.
• Ступінь 4 — тяжка персистуюча бронхіальна астма: постійна наявність денних симптомів, часті загострення, часті нічні симптоми, обмеження фізичної активності, зумовлене астмою, ОФВ1 або ПОШВ < 60 % від належної величини, добові коливання ПОШВ або ОФВ1 > 30 %.

 Основні діагностичні критерії:

• клінічні критерії:

1. типові повторні напади ядухи, переважно у нічний та вранішній час - утруднений видих і сухі свистячі хрипи над усією поверхнею грудної клітки, частіше дистанційні, які чути на відстані;
клінічні еквіваленти типового приступу ядухи - епізоди утрудненого свистячого дихання з подовженим видихом (wheezing) i напади спазматичного cухого кашлю, які призводять до гострого здуття легень і утруднення видиху; у дітей раннього віку – 3 і більше на рік рецидивів бронхообструктивного синдрому, чи wheezing, або немотивовано протягом року нападоподібного кашлю;

2. Експіраторна задишка,

3. Симетричне здуття грудної клітки, особливо у верхніх відділах, втяжіння міжреберних проміжків, у тяжких випадках – трахео-стернальна ретракція;

4. Коробковий відтінок перкуторного тону, або коробковий тон;

5. Дифузні сухі свистячі хрипи на тлі жорсткого або послабленого дихання;
висока ефективність пробної бронхолітичної і протиастматичної протизапальної терапії;

 анамнестичні критерії:

• періодичність виникнення астматичних симптомів, часто сезонний характер загострень астми;
• розвиток проявів астми переважно у нічний і вранішній час;
• почуття стиснення у грудній клітці;
• поява вище зазначених ознак під час перебування в атмосфері аероалергенів, полютантів, на тлі респіраторних інфекцій, після фізичного або психо-емоційного навантаження, а також дії інших чинників, зникнення симптомів астми після припинення контакту з причинно-значущим алергеном;
• супутні прояви атопії (алергійнаий риніт, атопічний дерматит, дермореспіраторний синдром, харчова алергія), які задовго передують початковим ознакам астми;
• обтяжений по атопії сімейний анамнез.

 функціональні критерії:

1. обструктивний тип вентиляційних порушень за показниками ФЗД (спірометрії – форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ) і ОФВ1 більше 80%, ОФВ1/ФЖЄЛ (індекс Тиффно) більше 80%, ПОШВ більше 80%; пікфлоуметрії – ПОШВ більше 80% від належних величин);

2. зворотність порушень бронхіальної прохідності (ОФВ1) у бронхомоторному тесті - не менше 12-15% після однієї інгаляції b2-агоніста або після 3-тижневого курсу пробної терапії ІГКС; добові коливання (денний розкид) величин ПОШВ більше 20%;

3. наявність гіперреактивності бронхів за даними спірометрії, пневмотахометрії, пікфлоуметрії, велоергометрії з використанням провокаційних проб з бронхоконстрикторами (гістамін, метахолін, ацетилхолін, гіпертонічний розчин натрія хлориду) або з фізичним навантаженням (тільки за умов стаціонару у дітей з нормальною функцією легень);

Пікфлоуриметрія – апаратний метод контролю стану хворого в амбулаторних умовах. Використовується для підбору адекватної дози лікарського засобу, контролю для станом бронхообструкції. Вихідна Пікова швидкість видиху (ПШВ) визначається індивідуально в період максимально доброго самопочуття хворого. Від цієї цифри в подальшому відбувається оцінка ефективності контролю БА.

Лабораторні критерії:

1. підвищений рівень еозинофілії крові;

2. алергологічні критерії:

3. підвищений рівень еозинофілів у харкотинні та носовому слизу;

4. підвищений рівень загального імуноглобуліну Е (IgE) у сироватці крові (лише деякою мірою посередньо вказує на наявність атопічного статусу);

5. позитивні результати скарифікаційних шкірних проб (прик-тестів) свідчать про атопічний статус (для діагностики бронхіальної астми малоінформативні, але допомагають визначити фактори ризику і тригери, що використовують для рекомендацій з контролю за факторами оточуючого середовища; можливі хибні позитивні й негативні результати);

6. підвищені рівні алергенспецифічних IgE у сироватці крові

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1197 | Нарушение авторских прав