АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи обстеження хворих з пульмонологічною патологією

І. Лабораторні методи обстеження

1. Мікроскопічне дослідження харкотиння дає можливість виявити елестичні волокна (ознака розпаду легеневої тканини у хворих на туберкульоз, рак, абсцес), кристали Шарко-Лейдена, які утворюються з речовин еозинофільних гранулоцитів (ознака алергічних захворювань легень), тетраду Ерліха — кристали солей кальцію, безвапнякові еластичні волокна, кристали холестерину та МБТ (характерна для загострення туберкульозного процесу).

2. Бактеріологічне дослідження харкотиння — одержання чистих культур бактерій посівом матеріалу на штучні живильні середовища з наступною їх ідентифікацією.

3. Бактеріоскопічне дослідження — метод виявлення мікроорганізмів у виділеному з організму матеріалі за допомогою мікроскопа та спеціального забарвлення препарату.

ІІ. Інструментальні методи обстеження

1. Бронхоскопія — метод обстеження трахеї та бронхів оглядом їх через бронхоскоп. Розрізняють ригідну бронхоскопію (порожнисті металеві трубки, призначені для ШВЛ), фібробронхоскопію (гнучкий керований бронхоскоп зі світловодом, оптикою та каналом для біопсійних інструментів) і комбіновану бронхоскопію (гнучкий оптичний телескоп від фібробронхоскопа проводиться через тубус цупкого дихального бронхоскопа).

2. Комп’ютерна томографія (КТ) — метод просвічування певної ділянки тіла вузьким пучком рентгенівських променів у чис­ленних напрямках в одній площині. Рентгенівське випромінювання, яке поглинають різної щільності тканини, реєструється високочут­ливими датчиками. Комп'ютерне обладнання дозволяє обліковува­ти і відтворювати до 10 000—200 000 вимірювань за 1 сек., що при­падають на дослідження одного шару тканини завтовшки 2—8 мм. Такої кількості вимірювань досягають за рахунок обертання рент­генівської трубки та системи датчиків навколо тіла пацієнта під різними кутами. Це дозволяє одержати знімки у прямій, боковій, поперечній та скісних площинах без артефактів з дозволяючою точністю до 0,5 см, причому відмінності у щільності тканин реєст­руються навіть тоді, коли вони перевищують 0,5 %.

3. Пікфлоуметрія – максимальний об'єм повітря, що видихається при форсованому видиху. Вимірюється в літрах за хвилину часу. Швидкість потоку повітря, що видихається, залежить від величини обструкції середніх і великих бронхів. Оскільки при астматичних захворюваннях обструктивні процеси розповсюджуються на великі та середні бронхи, використання пікфлоуметрії полегшує діагностику і моніторинг бронхіальної астми. При хронічних неспецифічних захворюваннях легень обструкція виникає в дрібніших бронхах, тому пікфлоуметрія при ХНЗЛ не є достовірним методом діагностики і моніторингу захворювання.

4. Рентгенографія — метод, що дозволяє за допомогою рентгенівських променів на світлочутливій плівці після її фотографічної обробки отримати зображення досліджуваного об'єкту. Розріз­няють звичайну та спеціальну рентгенографію. До спеціальної рентгенографії відносять прицільні, контактні, жорсткі (суперекспоновані) знімки, а також томографію, рентгенокімографію, полі­графію, телерентгенографію, ксерорентгенографію (інакше — суха, або електрорентгенографія).

5. Флюорографія — метод рентгенологічного обстеження, що грунтується на фотографуванні тіньового зображення з екрана на вузьку фотоплівку.

6. Спірометрія — вимірювання основних показників вентиляції легень під час спокійного і форсованого дихання, фізичного навантаження й проведення фармакологічних проб.

7. Спірографія — метод вивчення зовнішнього дихання. Базується на графічній реєстрації руху повітря під час вдиху і видиху, дає змогу визначити абсолютні, швидкісні (ЖЄЛ, ОФВ і МВА) та відносні (ОФВ/ЖЄЛ, МВЛ/ЖЄЛ) показники. Застосовується з метою діагностики прихованого бронхоспазму, диференційної діагностики обмежувальної та обструктивної дихальної недостатності й серцевої недостатності.

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1372 | Нарушение авторских прав