Топографічна перкусія легень
При топографічній перкусії легень визначають: 1) верхні межі легень або висоту стояння верхівок і їхню ширину (поля Креніга), 2) нижні межі легень, 3) рухливість нижнього краю легенів.
У здорових людей верхівки легенів виступають на 3-4 см над ключицями.
Верхня межа легень ззаду визначається на рівні остистого відростку 7 шийного хребця.
Для визначення ширини верхівок легень (полів Креніга) палець-плесиметр встановлюють на середину трапецієподібного м'яза перпендикулярно до переднього краю і перкутують спочатку медіально, а потім латерально до появи тупого звуку. У нормі ширина полів Креніга 3—8 см.
Нижню межу правої легені визначають за наступними лініями:
— білягруднинній (у нормі на рівні 5 міжребер’я)
— середньоключичній (-«»- 6 ребро)
— передній пахвовій (-«»- 7 ребро)
— середній пахвовій (-«»- 8 ребро)
— задній пахвовій (-«»- 9 ребро)
— лопатковий (-«»- 10 ребро)
— біляхребтовій (-«»- ост. відр. 11 грудного хребця)
Зліва перкусію починають по передній пахвовій лінії. У нормі нижні межі лівої і правої легені однакові.
Відхилення в положенні нижнього краю легень часто залежать від висоти стояння діафрагми, рівень куполу якої у жінок на одне міжребер’я вищий, ніж у чоловіків, а у людей похилого віку нижчий, ніж у людей середнього віку. В осіб астенічної статури вона нижче, ніж у гіперстеніків.
Активна рухливість нижніх країв легень визначається при максимальному вдиху і видиху. У нормі вона складає по середній пахвовій лінії 6—8 см.
Перкусію півмісяцевого простору Траубе проводять по лівій реберній дузі. Він обмежений зверху діафрагмою, знизу реберною дугою, зліва селезінкою і справа лівим краєм печінки. Ширина простору Траубе 6—8 см.
Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 5030 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 |
|