АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ АУСКУЛЬТАЦІЇ ЛЕГЕНЬ

Прочитайте:
  1. АБСОЛЮТНА СИЛА ЖУВАЛЬНИХ М'ЯЗІВ, ЖУВАЛЬНИЙ ТИСК ТА МЕТОДИ ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ
  2. АНАТОМО-ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ МІЖКОМІРКОВОЇ ВИСОТИ
  3. Артерії головного мозку.Значення артеріального (візвлієвого)кола головного мозку.
  4. Аускультація легень. Основні дихальні шуми
  5. АУСКУЛЬТАЦІЯ СЕРЦЯ (ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ, МЕХАНІЗМ УТВОРЕННЯ СЕРЦЕВИХ ТОНІВ ТА ШУМІВ) ТА ЇЇ ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАНІВ КРОВООБІГУ
  6. Визначення
  7. ВИЗНАЧЕННЯ АДЕКВАТНОСТІ ХАРЧУВАННЯ З КАЛОРІЙНОСТІ ТА ПОВНОЦІНОСТІ РАЦІОНІВ.
  8. Визначення антинуклеарних антитіл, LE-клітин
  9. Визначення вільної рідини в черевній порожнині методом флюктуації або зиблення.
  10. Визначення вмісту гідроген пероксиду в розчині

Під час вислуховування легенів відзначають наявність дихальних шумів, які діляться на:

- основні (везикулярне і бронхіальне дихання);

- побічні, або додаткові (хрипи, крепітація і шум тертя плеври).

При вислуховуванні дихальних шумів, звертають увагу на їх:

- харак­тер

- силу

- локалізацію

- відношення до фази дихання.

У здорових людей над легенями вислуховують везикулярне (аль­веолярне) дихання.

Механізм виникнення: коливан­ня еластичних елементів стінок альвеол під час надходження повітря у момент вдиху і спадіння стінок альвеол у момент видиху. Це м'який, «дмухаючий» шум, який вислуховується протягом усієї фази вдиху і в початковій третині видиху. Шум нагадує звук, який утворюється під час вимовляння букви «ф» і одночасного вдихання повітря.

Зміни везикулярного дихання:

- ослаблене

- посилене

- відсутнє.

Фізіологічне рівномірне ослаблення везикулярного дихання може спостерігатися у разі ожиріння та надмірного розвитку м'язів.

Патологічне ослаблення везикулярного дихання може відзначатись за таких умов:

- наявність плевральних стовщень (спайки, шварти), які утворюються після перенесеного ексудативного плевриту;

- розвиток вогнищевої пневмонії, почат­кова стадія крупозної пневмонії (внаслідок запального набрякання аль­веолярних стінок і зменшення амплітуди їх коливань під час вдиху);

- наявність у плевральній порожнині невеликої кількості рідини чи по­вітря;

- стинення (компресійний ателектаз) легені рідиною, повітрям, пухлиною та іншим;

- значне ослаблення вдиху (запалення дихальних м'язів, міжреберних нервів, переломи ребер, різка адинамія хворого).

Відсутнє везикулярне дихання:

- при наявності в плевральній порожнині великої кількості рідини (гідроторакс) чи повітря (пневмоторакс);

- при повному закритті просвіту бронха (обтураційний ателектаз).

Патологічне посилення везикулярного дихання:

- при звуженні просвіту дрібних бронхів (на­бряк слизової оболонки при бронхіті, бронхоспазм тощо).

Жорстке дихан­ня – це посилене, грубе везикулярне дихання. Виникає при:

- незначному ущільненні легенів;

- різко­му звуженні просвіту дрібних бронхів та бронхіол, зумовленого бронхітом;

- за наявності утрудненого форсованого дихання.

Переривчасте (саккадоване) дихання – на вдиху воно має поштовхоподібний характер (у вигляді окремих коротких вдихів); виникає, коли повітря над­ходить в альвеоли нерівномірно внаслідок наявності в дрібних бронхах слизу та їх набряку.

Бронхіальне (ларинготрахеальне) дихання – утворюється в гортані і трахеї під час проходження повітря через голосову щілину. Внаслідок виникнення вихрових рухів у цій ділянці створюється грубий шум, який вислуховується під час вдиху й видиху. Бронхіальне дихання нагадує звук, який утворюється під час вимовляння відкритим ротом букви «х».

У нормі бронхіальне дихання добре чути над гортанню, трахеєю і в місці проекції на грудній клітці біфуркації трахеї (в ділянці ручки груднини і місці її сполучення з тілом груднини, а також у міжлопатковому просторі на рівні III—IV грудних хребців).

Патологічне бронхіальне дихання вислуховується над ле­генями:

- при захворюваннях, які супроводжуються ущільненням легеневої тканини (крупозна пневмонія, туберкульозний інфільтрат, інфаркт легені тощо);

- при утворенні порожнин (туберкульозна каверна, звільнений від гною абсцес);

- при спадінні легені (компресійний ателек­таз)

- розвитку відкритого пневмотораксу (коли в плевральну порожни­ну відкривається бронх).

Бронхіальне дихання добре проводиться за наявності порожнини, яка лежить не глибоко і з'єднана з брон­хом, внаслідок резонансу і наявності інфільтративного валу навколо ка­верни.

Якщо порожнина має великі розміри (5—6 см у діаметрі), лежить поверхнево, має гладенькі стінки і з'єднується з бронхом, то над нею можна почути характерне бронхіальне дихання — так зване амфоричне.

Стенотичне дихання виникаєу разі зву­женні трахеї, великого бронха (рак бронха), при цьому бронхіальне дихання різко посилюється.

 

Побічні (додаткові) дихальні шуми — це хрипи, крепітація і шум тертя плеври.

Хрипи виникають у трахеї, бронхах і в порожнинах. Вони поділя­ються на сухі і вологі, вислуховуються в обидві фази дихання.


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1684 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)