АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Радіонуклідні методи дослідження

Прочитайте:
  1. C. ІІІ етап статистичного дослідження
  2. I. Методические указания по составлению акта (заключения) судебно-психиатрической экспертизы
  3. I. Науково-методичне обгрунтування теми
  4. I. Научно-методическое обоснование темы
  5. I. Научно-методическое обоснование темы.
  6. I. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ МЕТОДИКИ ОБСЛЕДОВАНИЯ БОЛЬНОГО
  7. I. ОРГАНИЗАЦИОННО – МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  8. II. Оформлення результатів дослідження
  9. II. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ
  10. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ

Радіонуклідна нефрограма (ренограма) — це реєстрація виділення нирками радіонуклідного індикатора.

Радіонуклідне сканування нирок (гамма-рено­графія, сцинтиграфія) — графічна реєстрація розподілу нуклідів за допомогою автоматичних пристроїв, що дають можливість отримати інформацію про розміри нирок, їх контури, локалізацію, будову, нефункціонуючі ділянки паренхіми.

Сканографію нирок використовують для діагностики невеликих пух­лин нирок, їх аномалій, пієлонефриту, а також для визначення ступеня деструктивних змін у нирках. Застосування методу протипоказане при вираженій недостатності нирок.

 

Ультразвукове сканування нирок (ультрасонографія) — метод, що грунтується на здатності ультразвукових хвиль відби­ватися від меж біологічних середовищ, що мають різну щільність, і вільно проходити через рідину. Пере­вагою методу є відсутність негативного біологічного впливу, і тому в разі необхідності динамічного спостереження за хворим дослідження може повторюватися багаторазово.

Ультрасонографія має велике значення для діагностики пухлин, полікістозу, нефролітіазу, туберкульозу, абсцесу нирок. Дослідження проводять і у разі недостатності функцій нирок.

Пункційна біопсія нирки. Цей метод використовують для вивчення мікроструктури нирки з метою уточнення діагнозу, оцін­ки прогнозу і вибору лікування хвороб нирок. Показання до пункційної біопсії нирки:

ü сечовий та нефротичний синдроми незрозумілого поход­ження

ü гострий гломерулонефрит з затяжним перебігом

ü хронічний гло­мерулонефрит — для визначення його морфологічного типу з метою вибору лікування

ü криз відторгнення пересадженої нирки тощо

Абсолютні протипоказання до проведення пункційної біопсії нирки: єдина нирка, зморщені нирки, геморагічний діатез, лікування антикоа­гулянтами і (або) тромболітичними засобами, некоригована артеріальна гіпертензія.

Відносні протипоказан­ня: початкова та помірна недостатність нирок, паранефрит, абсцес, ту­беркульоз нирки, артеріальна гіпертензія, макрогематурія, психоз, негативне ставлення хворого.


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 973 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)