АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анамнез життя

На розвиток ендокринної патології впливають ряд чинників, і насамперед, спадковість, забруднення довкілля, перенесені захворюван­ня, особливо інфекційні. Слід звернути увагу на вплив професійних чин­ників, побуту, радіаційного забруднення (проживання на радіаційно заб­руднених територіях, лікування з використанням променевої терапії, багаторазові рентгенологічні обстеження).

Наявність стресових впливів (психічна травма, раптовий страх, нервове збудження, хвилювання), ожирін­ня можуть також дати поштовх розвитку ендокринних захворювань.

Огляд

Можна відмітити зміну поведінки хворого – по­стійний неспокій у хворого на тиреотоксикоз, і, навпаки, флегматичність, малорухомість, апатію і майже повну відсутність міміки при мікседемі. Депресія, часта зміна настрою спостерігається іноді у жінок в клімак­теричному періоді, що обумовлено інволюцією статевих залоз.

Змінюється і характер мови хворих: хворим на тиреотоксикоз властива швидка мова, вони постій­но перебивають співрозмовника, вставляють реп­ліки. При мікседемі, навпаки, мова повільна, відмічається охриплість голосу, хворі повільно відповідають на запитання, іноді недоказують фра­зи до кінця. Звертає на себе увагу надмірно гучний голос у хворих на акромегалію і високий дитячий однотонний голос при євнухоїдизмі.

При подальшому огляді треба звертати увагу на такі ознаки: зріст тіла, розміри і співвідношення окремих його частин.

Гігантський ріст (більше 195 см) залежить від гіперфункції передньої частки гіпофіза (акромегалічний гігантизм) або від випадання функції ста­тевих залоз і вторинного посилення функції гіпо­фіза (євнухоїдний гігантизм). Карликовий зріст (менше 135 см) може мати різноманітний патоге­нез і ділиться на дві великі групи: пропорційний і непропорційний. В ендокринно зумовлених формах карликового зросту найбільш чітко окреслені гіпофізарна форма: збереження дитячих пропорцій тіла, значне вкорочення рук і ніг, недорозвиток статевих органів, відсутність вторинних статевих ознак, психіка відповідає вікові – і тиреогенна: та сама загальна картина, але з явищами мікседеми і різкого відставання у психіч­ному розвитку, аж до повного ідіотизму.

Збереження або порушення пропорційності окремих частин тіла і на­явність інших характерних ознак дозволяють уточнити патогенез порушен­ня зросту. Так, наприклад, непропорційне збільшення дистальних частин тіла (ніс, губи, підборіддя, кисті рук, ступні) буде свідчити про ураження аденомою передньої частки гіпофіза (акромегалія) після закриття епіфізарних зон росту.

Відставання розвитку лицевої частини чере­па від мозкової відбувається при вродженому або набутому в ранньому дитинстві гіпотиреозі.

Форма грудної клітки може бути:

Ø широка, коротка, бочкоподібна – при хворобі Іценка-Кушинга;

Ø плоска з далеко розміщеними сосками і недорозвинутими молочними залозами – при синдромі Шерешевського-Тернера.

Ø відсутність молочних залоз, атрофія або гіпоплазія їх виникає при гіпооваризмі, гіпофункції, аденогіпофізі.

Ø гіперплазія залозистої тканини, збільшення грудних залоз у чоловіків спостерігається при синдромі Клайнфельтера, фемінізуючих пухлинах яєчок, пато­логії гіпоталамуса і гіпофіза.

Стан живлення хворих і особливості розподілу підшкірної жирової основи.

Переважне відкладання жиру в ділянці тазового пояса (нижня частина живота, сідниці, стегна) і на грудях характерне для гіпофізарного і статевого ожиріння, більш або менш рівномірний розподіл жиру по всьому тілу буде говорити про тиреогенне ожиріння.

Рівномірне, пропорційне відкладання жиру властиве аліментарному ожирінню.

Церебральному або гіпоталамічному ожирінню власти­ва значна повнота всього тіла, шиї, обличчя, відкладення жиру в ділянці VII шийного хребця, значне збільшення молочних залоз за рахунок жиру, великий звисаючий живіт при менш ви­раженій повноті передпліч, го­мілок, кистей і ступнів.

Про гіперкортицизм (хвороба Іценка-Кушинга, синдром Кушинга) свідчить місяцеподібне, баг­ряно-червоне обличчя, коротка товста шия, значне відкладан­ня жиру в ділянці плечового по­яса, VII шийного хребця, тулу­ба, особливо в ділянці попереку при тонких кінцівках, атрофії м'язів сідниць без помітного відкладання жиру в ділянці таза і стегон і багря­но-червоні ціанотичні атрофічні смуги (стрії) на шкірі живота, плечей, грудей, стегон.

Волосяний покрив тіла

Сухе, ламке волосся, випадання його на го­лові, в ділянці зовнішніх частин брів, в аксилярних ямках є проявом гіпоти­реозу.

Потемніння волосся, помірне випадання його в аксилярних ямках, на лобку – хронічної недостатності кори надниркових залоз.

Ріст волосся у чоловіків на лобку за жіночим типом (у вигляді трикутника) відмічають при гіпоорхізмі, фемінізації.

Стан шкіри і її придатків

Легка пігментація шкіри, частіше навколо очей, – при дифузному токсичному зобі.

Мармуровість шкіри з вираженим судинним малюнком, багряно-червоний колір, місяцеподібне обличчя, багряно-червоні стрії на тулубі, стегнах – важливі діагностичні ознаки гіперкортицизму (при хворобі Іценка-Кушинга, тривалому прийманні глюкокортикоїдів).

При розвитку діабетичної ангіопатії шкіра нижніх кінцівок стає блискучою, блідою, холодною на дотик, стоншеною.

Гіперемовану, гарячу на дотик, стоншену і во­логу шкіру відмічають при тиреотоксикозі. Навпаки, холодна, суха, змор­шкувата, бліда, щільна, потовщена, старечого вигляду шкіра характерна для гіпотиреозу.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1000 | Нарушение авторских прав