АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анамнез. При збиранні анамнезу хвороби з'ясовують зв'язок захворю­вання з попередньою інфекцією, з переохолодженням

При збиранні анамнезу хвороби з'ясовують зв'язок захворю­вання з попередньою інфекцією, з переохолодженням, травмою та іншими факторами.

У хворих на ревматоїдний артрит вдається встановити зв'язок початку хвороби з різними провокуючими факторами (грип, ангіна, загострення хро­нічної вогнищевої інфекції верхніх дихальних шляхів тощо). Рідше хворі по­в'язують захворювання з переохолодженням, травмою суглобів, вагітністю і пологами, клімаксом, психотравмою.

Частий зв'язок з інфекцією, особливо з ангіною, характерний для ревматичного та інфекційно-алергічного поліар­тритів.

Виявляють інші перенесені і інфекційні захворювання, схильність до простудних хвороб, схильність до зловживання продуктами тваринного походження й алергічних ускладнень, обтяжену спадковість щодо хвороб опорно-рухового апарату.

Об'єктивне обстеження

Огляд

Огляд краще проводити у повністю ого­леного пацієнта при його положенні як лежачи, так і стоячи.

Хода і постава хворого мають велике значення для встановлення діагнозу.

Обережна хода з нерухомим або зігнутим наполовину тулубом відзна­чається під час болю у попереку та у разі розвитку спондиліту, так звана "поза прохача".

Своєрідна "кача­ча" хода є характерною для хворих з кістковими дистрофіями, які ведуть до розм'якшення кісткової тканини і деформації скелета.

За наявності спинної сухотки сифілітичного походження спостерігається атактична безладна хода, а в разі розвитку геміплегії – спастична хода, яка проявляється тим, що пацієнт тягне ногу з хворого боку.

При системному червоному вовчаку ураження шкіри, яке переважно відзначається у жінок молодого віку, проявляється утворенням еритематозно-сквамозних вогнищ на носі та щоках з чіткими межами, подібних на криль­ця метелика.

Для діагностики дерматоміозиту особливо важливе значення має поява параорбітального набряку з бузковою пігментацією ("дерматоміозичні окуляри").

У хворих на системну склеродермію виявляється ущільнення шкіри пальців, виразки, іноді гангрена в ділянці кінцевих фаланг. Нерідко ущільнюється шкіра обличчя, воно стає маскоподібним, амімічним, рот звужується, шкіра збирається у радіальні складки (симптом кисета).

Однією із характерних ознак ревматоїдного артриту є деформована кисть руки з відхиленням пальців у вигляді плавця в ульнарний бік з різноманітними викривленнями, з анкілозом у променево-зап'ястковому суглобі.

М'язи у здорових людей пружні, однаково розвинуті на симетричних ділянках тіла. Збільшен­ня м'язової маси (гіпертрофія) пов'язане із заняттям спортом і рідко є ознакою хвороби.

Про розвиток м'язів можна судити за формою живота. При слабких м'язах живіт відвислий, рельєф м'язів не виражений. Доброму розвитку відповідає втягнутий живіт, підтягнуті до грудної клітки лопат­ки. Відкладення жиру може бути при ожирінні.

Зовнішній огляд дозволяє визначити асиметрію м'язової маси неоднаковий ступінь розвитку однойменних груп м'язів. Для цього треба послідовно порівняти розвиток м'язів обох половин обличчя, правої і лівої половин тулуба, правих і лівих кінцівок. Зменшення маси м'язів, їх в'ялість характерні для тяжкохворих, виснажених людей, що ведуть малорухомий спосіб життя і т.д. Крайній ступінь слабкого розвитку м'язів (атрофія) зустрічається у людей при ревматоїдному артриті, поліомієліті, при невритах і т.д.

Недостатній розвиток м'язів залежить від ба­гатьох причин: поганого харчування, тривалого перебування на ліжковому режимі, малій руховій активності, при вроджених захворюваннях (міопатії і міастенії), ураженні периферичних нейронів або суглобів.

М'язове виснаження супроводжується зниженням тонусу, яке проявляєть­ся збільшенням живота, різко вираженим лордозом поперекового відділу, кри­лоподібними лопатками, порушенням постави. М'язова асиметрія може бути пов'язана з травматичною м'язовою деформацією, захворюванням м'язової системи. Асиметрію м'язів кінцівок легко встановити, проводячи порівняльні обміри об'єму плечей, передпліч, стегон, гомілок на однакових рівнях.

Як прави­ло, дослідження суглобів починають із суглобів кистей, потім переходять на ліктьо­вий, плечовий, суглоб нижньої щелепи, шийний, грудний, поперековий відділи хребта, кульшовий, колінний і суглоби стоп.

Звертають увагу на припухлість, деформацію суглобів, зміни шкіри над ними, атрофію м'язів, наявність кон­трактур. У положенні стоячи краще виявляється сколіоз, при ходьбі - обме­ження рухів.

Огляд суглобів доповнюють вивченням обсягу, активних та пасивних рухів, м'язової сили. Це дослідження слід проводити в положенні стоячи і лежачи. Хворий повинен лежати на твердому столі спочатку на спині, а потім на животі.

Функції суглобів можна вивчити за допомогою деяких вправ. Наприк­лад, стоячи на пальцях з руками за головою, присісти навпочіпки; перемістити руки на тім'яну ділянку, піднятися і, стоячи на широко розведених ногах, завести руки за спину так, щоб одна кисть торкалася іншої, або максималь­но витягнути руки з розчепіреними пальцями в положенні пронації і, пере­вівши їх в положення супінації, стиснути кулаки.

Функцію суглобів можна вважати нормальною, якщо пацієнт кінчика­ми пальців досягає складки долоні і решту рухів теж виконує у повному обсязі. Коли спостерігаються обмеження рухів, болючість суглобів, то треба з'ясувати причини цього. Якщо це пов'язано з контрактурою, то визначають характер (згинальна, розгинальна, привідна) і причину її, з'ясовують, чи зу­мовлена вона вкороченням м'язів, зморщуванням капсули чи змінами кісток.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 669 | Нарушение авторских прав