АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНЯ АУСКУЛЬТАЦІЇ

Аускультація (auscultatio) – це вислуховування зву­кових явищ, зумовлених коливаннями в організмі тих чи інших його елементів.

Звуки можуть вловлюватися при прикладанні вуха до тіла (безпосередня аускультація) або спеціальних зву­копровідних приладів – стетоскопів чи фонендоскопів (опосередкована аус­культація).

О посередкована аус­культація:

1. зручніша в гігієнічному плані;

2. дозволяє прослуховувати ті ділянки тіла, які для безпосереднього вислуховування вухом недоступні (над- і підключичні ямки, пахвові ділянки);

3. звуки при опосередкованій аус­культації сприймаються з меншої аускультативної сфери.

Опосередкована аускультація впроваджена Лаєнеком у 1816 p. Він винайшов прилад для аускультації – стетоскоп, об­грунтував діагностичне значення звукових феноменів, які вислуховують­ся над легенями (везикулярне, бронхіальне дихання, крепітація, шуми).

Опосередковану аускультацію здійснюють за допомогою різних приладів — стетоскопа або фонендоскопа, які проводять звукові хвилі з поверхні тіла до вуха лікаря.

Стетоскоп являє собою трубку, виготовле­ну з твердого матеріалу (дерева, металу, пластмаси), з невеликим розтрубом на одному кінці, що прикладається до тіла обстежуваного, і ши­рокою пластинкою з діркою посередині або лійкоподібним розширен­ням на другому, що прикладається до вуха лікаря. Стетоскоп служить лише для проведення звуків, а не для їх посилення. Довжина стетоскопа становить не більше 12 см.

Крім твердих стетос­копів, є ще м'які бінауральні стетоскопи для одночасного вислухову­вання обома вухами.

Існують різні модифікації м'якого стетоскопа:

– власне стетоскоп (у ньому гумові трубки відходять від розтруба, вгорі вони приєднані до двох металевих трубок, до кінців котрих прилаштовані вушні оливки);

– фонендоскоп (м'який стетоскоп, в якому кінцева частина, що прикладається до тіла людини, являє собою порожнинну каме­ру, обтягнуту звукочутливою мембраною; порожнина камери, вкрита мембраною, посилює звуки шляхом резонансу)

– стетофонендоскоп (ком­бінація м'якого стетоскопа і фонендоскопа).

У клінічній практиці для аускультації хворих найчастіше використо­вують м'які бінауральні стетоскопи.

Під час аускультації необхідно дотримуватись певних умов і правил.

· Частини тіла, які вислуховуються, повинні бути оголеними

· В приміщенні, де проводять аускультацію, повинно бути тихо і тепло

· Стетоскоп повинен щільно прилягати до шкіри хворого.

· Якщо шкіра обстежуваного густо вкрита волоссям, то його треба зволожити водою або змастити нейтраль­ним жиром чи навіть зголити. Тертя стетоскопом об сухе волосся може спричинити появу різних побічних звукових явищ, подібних до патологі­чних аускультативних феноменів (крепітація, дрібнопухирчасті вологі хрипи), і призвести до діагностичних помилок.

· У разі вислуховування твердим стетоско­пом лікар повинен його легко притискати вушною раковиною і масою голови до тіла хворого, не доторкуючись пальцями до приладу.

· Під час аускультації фонендоскоп слід притримувати двома пальцями, нерухомо фіксуючи його в місці, де про­водиться дослідження.

Об'єктами аускультації передусім є органи грудної клітки (легені й серце), далі деякі периферичні судини (сонна, стегнова і плечова ар­терії, яремна вена) та меншою мірою — черевна порожнина (шлунок, кишки), в яких визначають нормальні і патологічні звукові явища.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1276 | Нарушение авторских прав