АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНЯ АУСКУЛЬТАЦІЇ

Прочитайте:
  1. II.1. Методика проведения сеанса
  2. IV. Методика
  3. А. Методика
  4. А. Методика
  5. Адгезивные системы. Классификация. Состав. Свойства. Методика работы. Современные взгляды на протравливание. Световая аппаратура для полимеризации, правила работы.
  6. Анатомо-физиологические особенности кожи, подкожной клетчатки, лимфатических узлов. Методика обследования. Семиотика.
  7. Анатомо-физиологические особенности органов дыхания у детей. Методика исследования
  8. Анатомо-физиологические особенности органов дыхания у детей. Методика обследования. Семиотика.
  9. Анатомо-физиологические особенности органов кровообращения. Методика обследования. Семиотика.
  10. Анатомо-физиологические особенности органов пищеварения у детей. Методика исследования

 

Аускультація (auscultatio) – це вислуховування зву­кових явищ, зумовлених коливаннями в організмі тих чи інших його елементів.

Звуки можуть вловлюватися при прикладанні вуха до тіла (безпосередня аускультація) або спеціальних зву­копровідних приладів – стетоскопів чи фонендоскопів (опосередкована аус­культація).

О посередкована аус­культація:

1. зручніша в гігієнічному плані;

2. дозволяє прослуховувати ті ділянки тіла, які для безпосереднього вислуховування вухом недоступні (над- і підключичні ямки, пахвові ділянки);

3. звуки при опосередкованій аус­культації сприймаються з меншої аускультативної сфери.

Опосередкована аускультація впроваджена Лаєнеком у 1816 p. Він винайшов прилад для аускультації – стетоскоп, об­грунтував діагностичне значення звукових феноменів, які вислуховують­ся над легенями (везикулярне, бронхіальне дихання, крепітація, шуми).

Опосередковану аускультацію здійснюють за допомогою різних приладів — стетоскопа або фонендоскопа, які проводять звукові хвилі з поверхні тіла до вуха лікаря.

Стетоскоп являє собою трубку, виготовле­ну з твердого матеріалу (дерева, металу, пластмаси), з невеликим розтрубом на одному кінці, що прикладається до тіла обстежуваного, і ши­рокою пластинкою з діркою посередині або лійкоподібним розширен­ням на другому, що прикладається до вуха лікаря. Стетоскоп служить лише для проведення звуків, а не для їх посилення. Довжина стетоскопа становить не більше 12 см.

Крім твердих стетос­копів, є ще м'які бінауральні стетоскопи для одночасного вислухову­вання обома вухами.

Існують різні модифікації м'якого стетоскопа:

– власне стетоскоп (у ньому гумові трубки відходять від розтруба, вгорі вони приєднані до двох металевих трубок, до кінців котрих прилаштовані вушні оливки);

фонендоскоп (м'який стетоскоп, в якому кінцева частина, що прикладається до тіла людини, являє собою порожнинну каме­ру, обтягнуту звукочутливою мембраною; порожнина камери, вкрита мембраною, посилює звуки шляхом резонансу)

стетофонендоскоп (ком­бінація м'якого стетоскопа і фонендоскопа).

У клінічній практиці для аускультації хворих найчастіше використо­вують м'які бінауральні стетоскопи.

Під час аускультації необхідно дотримуватись певних умов і правил.

· Частини тіла, які вислуховуються, повинні бути оголеними

· В приміщенні, де проводять аускультацію, повинно бути тихо і тепло

· Стетоскоп повинен щільно прилягати до шкіри хворого.

· Якщо шкіра обстежуваного густо вкрита волоссям, то його треба зволожити водою або змастити нейтраль­ним жиром чи навіть зголити. Тертя стетоскопом об сухе волосся може спричинити появу різних побічних звукових явищ, подібних до патологі­чних аускультативних феноменів (крепітація, дрібнопухирчасті вологі хрипи), і призвести до діагностичних помилок.

· У разі вислуховування твердим стетоско­пом лікар повинен його легко притискати вушною раковиною і масою голови до тіла хворого, не доторкуючись пальцями до приладу.

· Під час аускультації фонендоскоп слід притримувати двома пальцями, нерухомо фіксуючи його в місці, де про­водиться дослідження.

Об'єктами аускультації передусім є органи грудної клітки (легені й серце), далі деякі периферичні судини (сонна, стегнова і плечова ар­терії, яремна вена) та меншою мірою — черевна порожнина (шлунок, кишки), в яких визначають нормальні і патологічні звукові явища.

 

 


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1282 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)