АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ОПИТУВАННЯ ПАЦІЄНТА, СИМПТОМИ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ КРОВООБІГУ

Прочитайте:
  1. VІ.2.4.Організація роботи інфекційного стаціонару у разі виникнення осередків масових інфекційних захворювань.
  2. Алгоритм діагностики запальних захворювань
  3. Алгоритм діагностики і диференційної діагностики захворювань,
  4. Алгоритм фармацевтичної опіки при відпуску лікарських засобів для профілактики захворювань, спричинених йодною недостатністю
  5. АУСКУЛЬТАЦІЯ СЕРЦЯ (ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ, МЕХАНІЗМ УТВОРЕННЯ СЕРЦЕВИХ ТОНІВ ТА ШУМІВ) ТА ЇЇ ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАНІВ КРОВООБІГУ
  6. Біополімери – збудники захворювань еукаріотичних організмів
  7. Велике та мале коло кровообігу.
  8. Гіповітаміноз С, його основні симптоми та функціональні проби діагностики. Фізіологічні потреби, основні джерела надходження вітаміну.
  9. Диференційна діагностика основних захворювань, що супроводжуються високим ростом
  10. Для якого із перелічених захворювань характерні виразки, зображені на фотографії?

Розпитування. Скарги.

За наявності серцево-судинних захворювань хворі скаржаться на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, біль у ділянці серця і за грудниною, набряки, кашель

Задишка — її виникнення обумовлене надмірним накопиченням у крові вуглекислоти і зменшенням вмісту кисню внаслідок застійних явищ у малому колі кровообігу. У початковій стадії недостатності кровообігу хворий відчуває задиш­ку лише під час фізичного навантаження. У разі прогресування серцевої недостатності задишка стає постійною і не зникає в стані спокою.

Напади ядухи, характерні для серцевої аст­ми, виникають найчастіше раптово, в стані спокою або через певний час після фізичного перенавантаження або емоційного перенапруження. Вони є ознакою гострої недостатності лівого шлуночка серця і спостері­гаються у хворих на гострий інфаркт міокарда, із вадами серця та висо­ким AT. Під час такого нападу хворі скаржаться на виражену нестачу по­вітря. Часто в них дуже швидко розвивається набряк легенів, який суп­роводжується сильним кашлем, появою клекотіння в грудях, виділенням пінистого рідкого харкотиння рожевого кольору

Серцебиття — відчуття сильних і частих, а іноді неритмічних ско­рочень серця. Часто виникає у хво­рих з порушенням серцевого ритму (пароксизмальна тахікардія, екстра­систолія тощо). Також може спостерігатись при гіперфункції щитовидної залози, анемії, гарячці, після вживання деяких ліків (еуфіліну, атропіну сульфату); під час значного фізичного навантаження, хвилюван­ня, у разі зловживання кавою, алкоголем, тютюном. Серцебиття може бути постійним або виникати раптово.

Відчуття «перебоїв» у серці, супровод­жуються відчуттям завмирання, зупинки серця і переважно пов'язані з такими порушеннями серцевого ритму, як екстрасистолічна аритмія, синоатріальна блокада.

Біль у ділянці серця. Він може бути спричинений порушенням коронарного кровообігу (стенокардія, інфаркт міокарда), сухим перикардитом, гострим міокардитом, неврозом серця, ураженнями аорти.

Нерідко хворі скаржаться на «біль у ділянці серця» або на «біль у серці» тоді, коли уражуються органи і тканини, що оточу­ють серце, зокрема ребра (забиття, перелом, періостит, туберкульоз), міжреберні м'язи (міозит), міжреберні нерви (невралгія, неврит), плев­ра (плеврит).

Біль при різних захворюваннях серця характеризується має різний характер, тому під час розпитування хворого необхідно детально з'ясувати:

ü його локалізацію

ü іррадіацію

ü причини й умови його виникнення (фізичне або психоемоційне перенапруження, поява в спокої, під час сну)

ü характер (колючий, стискаючий, пекучий, відчуття тяжкості за грудниною)

ü тривалість

ü від чого він минає (від зупинки під час ходьби, після вжиття нітрогліцерину тощо).

Кашель. Його причиною є застій крові в малому колі кровообігу. У цьому випадку звичайно відзначається сухий кашель, іноді виділяється невелика кількість харкотиння.

Кровохаркання у хворих на захворювання серця в більшості ви­падків буває спричинене застоєм крові в малому колі кровообігу і полег­шеним виходом еритроцитів (per diapedesin) із розтягнутих кров'ю капіля­рів у просвіт альвеол, а також розривом дрібних судин бронхів. Найчас­тіше кровохаркання спостерігають у хворих із стенозом лівого атріовентрикулярного отвору та тромбоемболією легеневої артерії. У разі прориву аневризми аорти в дихальні шляхи виникає профузна кровотеча.

Набряки. Вони з'являються як симптом венозного застою у великому колі кровообігу і спочатку визначаються лише в другій половині дня, звичайно увечері, на тильній поверхні стоп і в ділянці кісточок, а за ніч зникають. У разі прогресування набрякового синдрому і накопичення рідини в черевній порожнині хворі скаржаться на тяжкість у животі й збільшення його розмірів. Особливо часто відзна­чається тяжкість у ділянці правого підребер'я внаслідок застою в печінці і її збільшення. В зв'язку з порушенням кровообігу в черевній порож­нині, крім вказаних ознак, у хворих можуть відзначатися поганий апе­тит, нудота, блювання, здуття живота, розлади випорожнення.

Головний біль (цефалгія) може бути проявом підвищення артеріального тиску.

Підвищення температури тіла, частіше до субфебрильних цифр (ендокардит, міокардит тощо), але іноді може бути і висока температура, яка супроводжує інфекційний ендокардит. Розпитуючи хворих, необхідно уточнювати, о якій порі доби підвищується температура тіла, чи супроводжується її підви­щення ознобом, профузним потовиділенням, як довго утримується га­рячка.

Крім вищезгаданих основних, найбільш важливих, скарг хворі мо­жуть відзначати наявність швидкої стомлюваності, загальної слабкості, а також зниження працездатності, дратливість, порушення сну.

 

Анамнез захворювання.

Під час розпитування необхідно з'ясувати:

· коли з'явились перші симптоми захворювання

· безпосередню причину їх роз­витку

· з'ясувати динаміку хвороби

· яке проводилось лікування і як воно впливало на перебіг захворювання

· якщо були загострення хвороби, треба з'ясувати, чим вони були спричинені, як перебігали

· давність останнього загострення


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1422 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)