АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПОСЛІДОВНІСТЬ, ПРАВИЛА ОПИТУВАННЯ

Розпитування проводять за певною схемою, що складається з таких частин:

1) паспортні дані

2) скарги хворого

3) анамнез нинішнього зах­ворювання

4) анамнез життя хворого.

Перед з'ясуванням скарг на першій сторінці історії хвороби відзначають паспортні дані хворого:

1) прізвище, ім'я, по бать­кові;

2) стать;

3) вік;

4) домашня адреса;

5) місце праці;

6) професія або посада;

7) дата надходження до стаціонару або звернення до лікаря в амбулаторному закладі.

Паспортні дані записує медичний працівник у приймальній кімнаті (пропускнику) стаціонару або в реєстратурі полі­клініки чи амбулаторії ще до моменту зустрічі хворого з лікарем.

Під час розпитування лікар з'ясовує скарги, які примусили хворого звернутися до нього. Хворий скаржиться на неприємні відчуття, виник­нення яких зумовлене функціональними розладами чи структурними змінами в органах або системах організму, спричиненими розвитком хвороби.

Скарги хворого мають суб'єктивний характер, але здебільшого вони тісно пов'язані з об'єктивними процесами в організмі, тобто з функціо­нальними чи морфологічними змінами в певних органах.

Умовно скарги хворого можна поділити на:

· головні

· додаткові, або другорядні

Головними скаргами називають такі неприємні відчуття, які найбільше турбують хворого, привертають його увагу. Ці скарги звичай­но тісно пов'язані з основним захворюванням.

Поряд з цим на деякі хворобливі відчуття хворий може звертати менше уваги, не надавати їм належного значення; нерідко їх вдається виявити, лише задаючи хворо­му додаткові навідні питання. Такі скарги називаються додатковими (другорядними).

Прикладами типових головних скарг можуть служити такі неприємні відчуття хворого, як стискаючий біль за грудниною з іррадіацією в ліве плече чи сильний біль в надчеревній ділянці, що ви­никає натще і вночі. В першому випадку йдеться про біль, характерний для розвитку стенокардії, а в другому — для виразкової хвороби дванад­цятипалої кишки. Разом з тим наявність у цих хворих таких відчуттів, як швидка втомлюваність, безсоння, зниження апетиту, слщ розцінювати як додаткові скарги.

З метою з'ясування скарг лікар задає хворому такі питання. «Що вас турбує?», «На що ви скаржитеся?» чи «Які у вас скарги щодо здоров'я?». Після того як хворий вільно висловився, назвавши низку скарг, лікар може скласти уявлення про імовірне захворювання та розлади функції відповідної системи органів, що лежать в основі розвитку цього захво­рювання.

Отже, на підставі отриманих відповідей він має змогу зорієнту­ватися, в якому напрямі треба вести розпитування і які задавати навідні питання, щоб виявити якнайбільше скарг, пов'язаних з розвитком основного захворювання.

Кожну скаргу необхідно деталізувати, уточнити, охарактеризувати, задаючи хворому відповідні додаткові питання.

Наприклад, якщо під час розпитування хворий відзначає наявність болю в ділянці серця, то така інформація має обмежене значення. Але коли у ході розпитування лікареві вдалося з'ясувати, що біль у ділянці серця має стискаючий характер, іррадіює в ліве плече і ліву лопатку, виникає у вигляді приступу під час швидкої ходьби або психоемоційного збудження та минає після вживання нітрогліцерину, то такий біль є характерним саме для стенокардії.

Ще один приклад, де йтиме мова також про біль, але іншої локалізації. Хворий скаржиться на сильний, нестерпний біль у ділянці правого підребер'я. Під час детального розпи­тування хворого з'ясовано, що біль, який виник раптово у формі приступу після споживання жирної їжі, іррадіює в праву лопатку. Такий біль типовий для жовчної кольки і найчастіше спостерігається за наявності жовчнокам'яної хвороби.

Питання, що задають хворому, мають бути добре обдуманими, чітки­ми, простими, стислими і зрозумілими для хворого, з урахуванням його розумового і культурного рівня.

Для успішного проведення розпитуван­ня лікар повинен пристосуватися до способу мислення (менталітету) хворого. За таких умов слід очікувати від хворого більш визначених відпо­відей про свої хворобливі відчуття.

Щоб детально охарактеризувати скар­ги, лікареві в розмові з хворим слід з'ясувати:

1) локалізацію неприєм­ного відчуття (наприклад, біль за грудниною, в ділянці серця, в над­черевній ділянці, біля пупка тощо);

2) причини і умови виникнення неприємного відчуття (наприклад, під час хвилювання, фізичного на­пруження, після споживання жирної їжі, охолодження тіла тощо);

3) час виникнення даного прояву (наприклад, через 1 год після вживання їжі, вдень, вночі тощо);

4) характер прояву скарги, наприклад, кашель — сухий, з виділенням харкотиння (слизового, гнійного, кров'янистого); біль (тупий, гострий, колючий тощо), його іррадіація (в ліве плече, праву лопатку тощо); блювотні маси — запах, вміст (прийнята їжа, слиз, кров, жовч), присмак (кислий, гіркий тощо);

5) інтенсивність відчуття (наприклад, болю); 6) тривалість явища (наприклад, болю, приступу ядухи);

6) вплив ліків та інших засобів на дане відчуття (наприклад, нітро­гліцерину на загруднинний біль).

Іноді хворий може забути розповісти про деякі свої неприємні відчут­тя або не звернути на них уваги. Тому йому задають низку запитань, які стосуються функціональної діяльності різних органів і систем організму.

Отже, треба додатково розпитати хворого про його неприємні відчуття (скарги), пов'язані з розладами функції нирок і сечовивідних шляхів (біль у попереку під час сечовипус­кання, розлади сечовипускання, зміни кольору сечі), нервової системи (безсоння, головний біль, дратливість, запаморочення) і органів відчуттів (порушення зору, слуху, смаку, нюху, дотику).

На основі зібраних таким чином скарг, їх уважного аналізу лікар оці­нює загальний стан хворого і розлади певних органів чи систем та виз­начає, в якому напрямі слід вести подальше дослідження.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1802 | Нарушение авторских прав