Ендоскопічне дослідження
До ендоскопічних методів дослідження належать бронхоскопія і торакоскопія.
Бронхоскопія (бронхофіброскопія) — метод, який дозволяє за допомогою бронхоскопа (бронхофіброскопа) — провести огляд слизової оболонки трахеї і бронхів першого, другого і третього порядків. Бронхоскопію застосовують для діагностики ерозій, виразок, пухлин бронхів, а також для видалення сторонніх предметів, поліпів, лікування бронхоектазій (уведення в бронхи антибіотиків та інших лікарських препаратів).
Торакоскопію проводять спеціальним приладом — торакоскопом — з метою огляду вісцеральної і парієтальної плеври (плевроскопія), проведення біопсії, ліквідації плевральних спайок та ін.
Функціональна діагностика показників зовнішнього дихання
Показниками легеневої вентиляції є так звані легеневі об'єми, які визначають методами спірометрії і спірографії.
За допомогою спірометра можна визначити дихальний об'єм (ДО), резервний об'єм (РО) вдиху (РОвд) і видиху (РОвид), життєву ємність легенів (ЖЄЛ).
Більш вірогідні результати отримують під час проведення спірографії. За допомогою спірографа визначають ДО, хвилинний об'єм дихання (ХОД), максимальну вентиляцію легенів (МВЛ), експіраторну форсовану життєву ємність легенів (ЕФЖЄЛ) та інспіраторну форсовану життєву ємність легенів (ІФЖЄЛ).
Спірограму (СпГ) виконують в умовах основного обміну, вранці, натще, у стані повного спокою, після 40—60 хв відпочинку.
Показники легеневих об'ємів:
1. Дихальний об'єм — об'єм вдихуваного і видихуваного повітря під час спокійного дихання (в середньому становить 500 мл з коливаннями від 300 до 900 мл).
2. Резервний об'єм вдиху (РОвд) — об'єм повітря, яке людина ще може вдихнути максимально після звичайного вдиху (1500—2000 мл).
3. Резервний об'єм видиху (РОвид) — об'єм повітря, яке людина може максимально додатково видихнути після звичайного видиху (1500—2000 мл).
4. Життєва ємність легенів — це сума ДО, РОвд і РОвид (3000—5000 мл, у середньому 3700 мл), тобто це є той об'єм повітря, яке людина може видихнути під час глибокого видиху після максимального вдиху.
5. Хвилинний об'єм дихання (ХОД) — об'єм повітря, яке людина вдихує і видихує протягом 1 хв. Для його визначення потрібно ДО помножити на частоту дихання (4000—8000 мл, у середньому 5000 мл). Легеневу вентиляцію визначають за частотою дихання і ХОД.
6. Максимальна вентиляція легенів — кількість повітря, яка може провентилюватися легенями протягом 15 с під час максимально глибокого дихання при частоті близько 50 за 1 хв.
Пневмотахометрія і пневмотахографія — методи, які також застосовують для оцінки стану зовнішнього дихання.
За допомогою пневмотахометра вимірюють швидкість проходження повітря під час форсованого вдиху і видиху.
Пікфлоуметрія – це визначення пікового об"єму швидкості видиху (у літрах за 1 хв) – ПОШвид, (або об'єму повітря за 1 секунду форсованого видиху). Визначається за допомогою пристрою – пікфлоуметра.
Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 933 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |
|