Лабораторні дослідження. Для діагностики захворювань кістково-м'язової системи та сполучної тканини має значення проведення "специфічних" досліджень крові
Для діагностики захворювань кістково-м'язової системи та сполучної тканини має значення проведення "специфічних" досліджень крові.
Визначення ревматоїдного фактора. Ревматоїдний фактор (РФ) – антитіла, що реагують з Fе-ферментом ІgG. Діагностичне значення РФ в тому, що у високих титрах вони виявляються переважно у хворих на ревматоїдний артрит. Має і прогностичне значення, оскільки свідчить про несприятливий перебіг хвороби, швидкий розвиток ерозивно-деструктивного процесу, загрозу виникнення системних проявів.
РФ досліджують за допомогою реакції Ваалера-Роузе, латекс-тесту, дерматолової проби. Реакція Ваалера-Роузе грунтується на здатності сироватки хворого на ревматоїдний артрит викликати аглютинацію сенсибілізованих баранячих еритроцитів. Позитивною вважають реакцію, починаючи із титру 1:32. Латекс-тест і дерматолова проба полягають у здатності РФ склеювати біологічно-нейтральні частинки латексу і дерматолу, навантажені людським g-глобуліном. Позитивна реакція вважається в титрі 1:20.
Антинуклеарні антитіла (АНА) – велика група антитіл переважно класу ІgG, що реагують з ядрами і цитоплазматичними антигенами. АНА з'являються при багатьох автоімунних захворюваннях, в першу чергу при системних: РА, системній склеродермії, системному червоному вовчаку тощо.
Кріоглобуліни – гетерогенна група імуноглобулінів, які осідають упробірці при температурі 4°С. При ревматичних хворобах визначаються поліклональні кріоглобуліни, до складу яких входить і РФ. При наявності кріоглобулінів у клінічній картині (при системному червоному вовчаку, РА васкуліті, при хворобі Шегрена) знаходять різні судинні прояви шкірні виразки, акроціаноз тощо.
Циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) або фіксовані в тканинах маркери імунокомплексної патології при системних хворобах сполучної тканини. Клінічне значення ЦІК полягає в тому, що їх значна концентрація є показником великої активності.
Визначення системи НLА (головної генетичної системи гістосумісності) проводять в зв'язку із встановленням кореляції між окремими антигенами цієї системи і захворюваннями. Ці зв'язки показують, по-перше, певну роль генетичних маркерів в розвитку хвороби. По-друге – наявність того чи іншого антигену розглядають як фактор до виникнення хвороби, яка може розвинутись при різних впливах зовнішнього середовища. Встановлено зв'язок НLА В27 з хворобою Бехтерєва, реактивними артритами, спондилоартритами, РА тощо.
Визначення LЕ-клітин. У крові хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) за допомогою мікроскопічного дослідження можна виявити клітини червоного вовчака – LЕ-клітини. В основі їх утворення лежить наявність у сироватці крові хворих на СЧВ вовчакового чинника – протиядерного антитіла гамма-глобулінової природи, який спричиняє глибокі зміни структури ядер лейкоцитів, що призводить до їх загибелі і руйнування. Вовчакові або гематоксилінові тільця, вивільнені з цитоплазми зруйнованих лейкоцитів, фагоцитуються сегментоядерними нейтрофілами, які і перетворюються в LЕ –клітини. LЕ-клітина (вовчакова) – округлої форми, гомогенне утворення, що складається з деполімеризованої ДНК і забарвлюється у пурпуровий колір. Результат вважається позитивним у разі виявлення не менше двох LЕ-клітин у препараті.
Для діагностики системного червоного вовчака має значення визначення антитіл до різних антигенів клітинного ядра. При системному червоному вовчаку антитіла до ДНК у високому титрі зустрічаються значно частіше (у 90 % хворих), ніж LЕ –клітини.
Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 717 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |
|