АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Загальний огляд
Під час загального огляду насамперед слід визначити:
· тяжкість стану хворого
· звернути увагу на положення хворого
· зміни кольору шкіри
За наявності тяжких ступенів задишки хворі набувають вимушеного положення сидячи з опущеними вниз ногами — ортопное. У такій позі більша кількість крові затримується в судинах нижніх кінцівок, внаслідок чого знижується об'єм циркулюючої крові, дещо зменшується застій у малому колі кровообігу і поліпшується вентиляція легенів.
Хворі на ексудативний перикардит звичайно сидять, нахилившись допереду.
Під час розвитку різних захворювань серця спостерігаються зміни кольору шкіри. Найчастіше з'являється ціаноз – синюшне забарвлення шкіри, що є ознакою недостатності кровообігу. Виникнення ціанозу зумовлене підвищенням у крові вмісту відновленого гемоглобіну внаслідок надмірного поглинання кисню крові тканинами під час сповільнення кровотоку. Ціаноз, найбільше виражений на губах, кінчику носа, вушних раковинах, на пальцях рук і ніг, називається акроціанозом. Коли кисневе голодування виникає в результаті недостатньої артеріалізації крові в малому колі кровообігу, ціаноз має поширений характер — центральний ціаноз; частіше він спостерігається у хворих із захворюваннями легенів. Ступінь вираженості ціанозу буває різним: від ледве помітної синюшності до темно-синього забарвлення. Особливо різкий ціаноз спостерігається у хворих з природженими вадами серця за наявності артеріовенозного сполучення — так звані сині вади.
У хворих з аортальними вадами шкіра і видимі слизові оболонки відрізняються виразною блідістю.
У хворих на затяжний інфекційний ендокардит з'являється своєрідне забарвлення шкіри, яке порівнюють з кольором кави з молоком.
При недостатності кровообігу у хворих виникають набряки. У хворих, які ходять, набряки спочатку з'являються в ділянці кісточок, на тильній поверхні стоп, на гомілках. Якщо хворі перебувають на ліжковому режимі, набряки розташовуються в попереку, на крижах. У разі вираженої недостатності кровообігу набряки можуть поширюватись на все тіло, причому набрякова рідина накопичується в порожнинах — плевральних (гідроторакс), черевній (асцит), у перикардіальній (гідроперикард). Такі поширені набряки називаються анасаркою. Для визначення динаміки набряклості, крім огляду, систематично контролюють масу тіла хворих і паралельно враховують кількість випитої за добу рідини і виділеної сечі.
За наявності деяких захворювань серцево-судинної системи іноді можуть виникати і місцеві набряки. Так, у разі стиснення верхньої порожнистої вени, наприклад у хворих на ексудативний перикардит або з аневризмою дуги аорти, можуть набрякати обличчя, шия, плечовий пояс — набряк у вигляді пелерини або так званий комір Стокса. У разі тромбофлебіту вен гомілки або стегна набрякає лише уражена кінцівка.
Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 747 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |
|