АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пальпація. Пальпацією можна визначити температуру шкіри (на дотик) навколосуглобових ділянок, наявність болючості

Прочитайте:
  1. Огляд і пальпація грудної клітки
  2. Пальпація
  3. Пальпація
  4. Пальпація
  5. Пальпація живота з використанням прийомів зовнішнього акушерського обстеження Леопольда.
  6. Пальпація живота.
  7. Пальпація селезінки
  8. ПОВЕРХНЕВА І ГЛИБОКА ПАЛЬПАЦІЯ. ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
  9. Розпит та огляд хворих із захворюваннями органів травлення. Огляд та поверхнева пальпація живота.

Пальпацією можна визначити температуру шкіри (на дотик) навколосуглобових ділянок, наявність болючості, площу та інтенсивність припухлості суглобів, вузликові підшкірні утворення, системне збільшення лімфатичних вузлів.

Під час дослідження хребта звертають ува­гу на:

· симетричність плечей, лопаток, гребінців клубової кістки, сідниць, ніг,

· наявність кіфозу, сколіозу, лордозу.

При сколіозі визначають, на якій ділянці, в який бік і наскільки відхиляється хребет. Невели­кий кіфосколіоз краще виявляється при нахилі ту­луба вперед. При дослідженні шийного відділу хребта пацієнт сидить на стільці так, щоб його плечі були щільно притиснуті до спинки. Руки вільно опущені, а кисті знаходились на верхніх відділах стегон.

Голову досліджують, починаючи із визначення обсягу рухів голови впе­ред, назад, праворуч, ліворуч, а також при обертанні її в обидва боки. Потім промацують остисті відростки і регіонарні м'язи, натискаючи на них. Якщо при промацуванні шиї і потилиці виникає біль, який іррадіює, це свідчить про міозит чи гангліоніт.

Поперековий відділ досліджують, починаючи із визначення ступеня його лордозу, який є однією з причин виникнення болю у попереку та крижах. Потім промацують остисті відростки. Мануальне дослідження поперекової частини хребта проводять у положенні пацієнта лежачи на животі. При цьо­му голова його повернута набік, руки вздовж тулуба. М'язи розслаблені. Якщо біль іррадіює у крижі, ногу, то припускають випадання диска. У цих випадках згладжується поперековий лордоз.

Під час дослідження кінцівок звертають увагу на їх симетричність, на­явність набряків, розширених вен, тромбофлебіту, змін трофіки, які можуть зумовлювати утворення трофічних виразок.

Розрізняють тонус м'язів контрактильний, який залежить від порушення функції периферичного рухового нейрона, і пластичний, що відображає стан внутрішнього середовища міофібрил.

Тонус м'язів можна визначити, викону­ючи пасивні рухи (пасивний тонус) поперемінно у всіх суглобах та пальпую­чи м'язи, по черзі пасивно згинаючи і розгинаючи кінцівки. Може відзначатись як гіпотонія, так і гіпертонія м'язів. М'язова гіпотонія часто виникає внаслідок ушкодження периферичних нервів та тривалої м'язової нерухомості. Слабкість, особливо м'язів шиї, плечового пояса та проксимальних відділів кінцівок, є характерною для розвитку дерматоміозиту. М'язова гіпертонія виникає як наслідок підвищеного рефлекторного м'язового тонусу в разі ушкодження піра­мідних шляхів, м'язи щільні, пасивні рухи виконуються із зусиллям.

Вивчити активні рухи (активний тонус) можна, якщо спостерігати за хворим, який виконує нескладні гімнастичні вправи за командою. Можна виявити обмеження або відсутність рухів в окремих м'язових групах і сугло­бах, що спостерігається при ураженні нервової системи (парез, параліч), ана­томічних змінах м'язів, кісток, суглобів, больових відчуттях.

М'язову силу визначають шляхом активного опору пацієнта зусиллям дослідника зігнути чи розігнути його кінцівки (статична сила), або сам хво­рий перемагає опір руки особи, яка проводить дослідження (динамічна сила). Користуючись динамометром, можна одержати точніші цифрові дані, визначити силу різних груп м'язів.

При дослідженні шкіри за допомогою пальпації у хворих на склеродер­мію можна виявити підвищену її сухість, щільність, аж до здерев'яніння, а потім атрофію, вогнищевий кальциноз у підшкірній основі періартикулярних ділянок уздовж сухожилків і фасцій. За наявності синдрому Рейно пальпаторно відзначають, що шкіра кінцевих фаланг пальців у хворих на скле­родермію холодніша, ніж у здорових людей.

Лабораторні та інструментальні методи дослідженнякістково-м'язової системи


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 914 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)