АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мікроскопічне дослідження осаду сечі

Досліджується осад першої ранішньої порції сечі. Виявляють циліндри, скупчення клітинних елементів, кристали солей, волокна слизу. При великому збільшенні видно окремі еритроцити, лейкоцити, епітеліальні клітини різного походження, ліпоїдні зерна, бактерії тощо. Розрізняють організований та неоранізований осад сечі.

Елементи організованого осаду — еритроцити, лейкоцити, епітеліальні клітини (плоский епітелій зовнішніх жіночих статевих органів, перехідний епітелій мисок і сечоводів, нирковий епітелій канальців), гіалінові, зернисті, воскоподібні циліндри, циліндри з еритроцитів, лейкоцитів, крапель жиру, кристалів солей тощо.

Елементи неорганізованого осаду сечі — головним чином солі.

Еритроцити, що містяться в сечі, можуть бути незміненими, зміне­ними (фрагментованими або набубнявілими внаслідок перебування в середовищі з низькою відносною густиною) і вилуженими, тобто поз­бавленими гемоглобіну.

Наявність в осаді сечі 1—2 незмінених (круглих, не набухлих, світло-жовтих) еритроцитів можлива і у здорових осіб. У сумнівних випадках для оцінки ступеня еритроцитурії необхідно провес­ти дослідження сечі за методами Нечипоренка, Амбурже, Каковсько-го—Аддіса.

За наявності макрогематурії еритроцити в осаді сечі вкрива­ють усе поле зору мікроскопа, хоча за наявності еритроцитурії такого ступеня не завжди спостерігається макрогематурія. Розрізняють ниркову та позаниркову (преренальну та субренальну) еритроцитурію.

Ниркова еритроцитурія спостерігається під час розвитку гломерулонефриту, туберкульозу нирки, пухлин, сечокам'яної хворо­би, системних захворювань сполучної тканини, що супроводжуються ураженням нирок, рідше — амілоїдозу і пієлонефриту.

Позаниркова еритроцитурія відзначається за наявності циститу, сечокам'яної хворо­би та сечового діатезу, пухлин і травм нирок та сечових шляхів, преренальна — у разі геморагічного васкуліту, коагулопатій, лікування анти­коагулянтами.

Лейкоцити. В осаді сечі виявляють нейтральні гранулоцити. У нормі можна виявити до 6—8 лейкоцитів у полі зору.

За наявності запаль­них процесів (уретрит, простатит, цистит, пієлонефрит) кількість лей­коцитів може збільшуватися, вони суцільною масою можуть вкривати все поле зору. Точно визначити ступінь лейкоцитурії можна під час дос­лідження сечі за методами Нечипоренка, Амбурже, Каковського—Адді-са. Лейкоцитурія часто супроводиться бактеріурією, наявністю в осаді сечі клітин сечових шляхів.

У разі імунних (аутоімунних) уражень нирок (гломерулонефрит) у сечі переважають лімфоцити.

Циліндри. Утворюються в просвіті ниркових канальців з білка і мають вигляд блідо-сірих, напівпрозорих утворень циліндричної форми. Один-два гіалінових циліндри в препараті можуть зустрічатися і у здорових осіб.

Зернисті циліндри утворюються із зернисто-перероджених клітин епі­телію ниркових канальців. Спостерігаються тільки за наявності патології нирок. Воскоподібні циліндри — однорідні, широкі, прямі блідо-жовті утво­рення; виявляють у сечі хворих з нефротичним синдромом, гострою нирковою недостат­ністю.

Солі. Аморфні фосфати утворю­ють білий осад, аморфні урати — рожевий, кристали уратів — червоний або бурий, трипельфосфати (подвійні солі амонію та магнію) — білува­тий. Кристали уратів випадають у кислому середовищі і під мікроскопом мають поліморфний вигляд (списи, друзи тощо). В лужній сечі виявляють фосфати і трипельфосфати — кристалічні (у вигляді безбарвних призм) та аморфні. Оксалати, що мають вигляд безбарвних октаедрів, нерідко спостерігаються як у кислій, так і в лужній сечі.

Кількісне дослідження осаду сечі характеризує ступінь тяжкості па­тологічного процесу в нирках. В умовах клініки частіше застосовують ме­тод Нечипоренка, що дозволяє визначити кількість еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів у одиниці об'єму сечі (мл, л). У здорових осіб в 1 л сечі міститься до 2•10⁶/л лейкоцитів, до 1•10⁶/л еритроцитів і до 2•10⁴/л гіалінових циліндрів. Зернисті, воскоподібні та інші циліндри зустрічаються тільки у разі патологічних відхилень. Також використовуються метод Амбурже (визначення кількості елементів, що виділяються за 1 хв) і метод Каковського—Аддіса (визначення кількості елементів із сечею за добу) В нормі із сечею за добу виділяється до 2•10⁶/л лейкоцитів, до 1•10⁶/л еритроцитів і до 2•10⁴/л гіалінових циліндрів.

Мікробіологічне дослідження сечі. Мікробне число сечі — кількість мікробів у 1 мл сечі в нормі не перевищує 0,5—1,0—10⁵/мл. За наявності пієлонефриту та інфекційних уражень сечових шляхів кількість мікробних тіл перевищує 10⁵/мл.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1590 | Нарушение авторских прав