АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Огляд грудної клітки

Прочитайте:
  1. B. Щорічний медичний огляд
  2. Аналіз стану догляду за шкірою, кінцівками, копитами тварин, стан догляду за вим'ям у корів, санітарний стан процесу підготовки до доїння і під час доїння
  3. Аномалії конституції. Лімфатико-гіпопластичний і нервово-артритичний діатез. Етіологія. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Догляд.
  4. Вени грудної порожнини
  5. Гіпокальціємічний синдром. Етіологія. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Догляд.
  6. Гіпотрофія. Етіологія. Клінічна картина. Лікування. Профілактика. Догляд.
  7. Гострі розлади травлення у дітей раннього віку. Етіологія. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Догляд.
  8. Догляд за грудними залозами породіль
  9. Догляд за меблями.
  10. Догляд за молочними залозами

Необхідно звернути увагу на її форму, симетричність, розташування ключиць, лопаток, стан над- і підключичних ямок, ви­значити тип дихання, його ритм і частоту, простежити під час дихання за рухами лопаток, плечового пояса, допоміжних дихальних м'язів. Ог­ляд краще проводити в положенні сидячи або стоячи. Хворий повинен бути роздягненим до пояса. Тіло його повинне бути рівномірно освітлене з усіх боків.

Форма:

- нормальна (ха­рактеризується тим чи тим конституційним типом);

- патологі­чна (при емфіземі легенів, рахіті, туберкульозі тощо).

Патологічні форми грудної клітки:

1. Емфізематозна – форма циліндрична або діжкоподібна, ребра йдуть горизонтально, епігастральний кут тупий, шия коротка, над- і підклю­чичні ямки згладжені, деколи випинаються.

Причини розвитку – хронічна емфізема легенів, тривалі тяжкі приступи бронхіальної астми.

2. Паралітична – видовжена, плоска, вузька, ребра йдуть косо вниз, міжребер'я розширені, епігастральний кут гострий, лопатки різко відстають від грудної клітки (крилоподібні), над- і підключичні ямки різко виражені. Причини розвитку – значне рубцювання легене­вої тканини або зморщування плеври, плевральні зрощення.

3. Рахітична – характеризується виступанням допереду груднини у вигляді гребеня (кіля), звідки вона отримала назву “курячі груди” або “кілеподібна грудна клітка”. Одночасно з цим у людей, які перенесли рахіт, у місцях переходу реберних хрящів у кістку (пальпуються лише в дитячому і юнацькому віці) спостерігається чоткоподібне стовщення.

4. Лійкоподібна – характеризується заг­либленням у нижній частині груднини, особливо в ділянці мечоподіб­ного відростка. Зустрічається як аномалія розвитку груднини.

5. Човноподібна – характеризується заглибленнями у верхній і середній частинах груднини і за своєю формою нагадує човен.

Зустрічається у хворих на захворювання спинного мозку — сирингомієлію.

Розвиток патологічної форми грудної клітки може бути зумовлений змінами конфігурації хребта внаслідок деформацій. Найчастіше зустріча­ються такі варіанти деформацій: сколіоз — викривлення хребта вбік, кіфоз — назад і їх комбінація — кіфосколіоз. Викривлення хребта вперед називається лордозом. Різкий ступінь кіфозу — горб — розвивається при туберкульозі хребців. Внаслідок цих деформацій змінюється положення легенів та органів се­редостіння, що згодом призводить до порушення функції дихання і крово­обігу.

Під час огляду грудної клітки необхідно також звернути увагу на місцеві однобічні чи двобічні випинання та западання.

Так, западання грудної клітки може свідчити про:

- зморщування легенів (туберкульоз, пневмо­склероз тощо)

- утворення плевральних спайок після перенесеного випі­тного плевриту, особливо гнійного.

Причиною випинання грудної клітки можуть бути:

- збільшення серця (серцевий горб)

- розширення аорти (аневризма)

- пухлини

- скупчення рідини (гідрото­ракс) або повітря (пневмоторакс) у плевральній порожнині.

В останньо­му випадку міжребер'я широкі і згладжені.

Під час огляду грудної клітки необхідно також звернути увагу на тип дихання, його частоту, глибину і ритм.

Типи дихання

Тип дихання може бути грудним (реберним), черевним (діафрагмальним) і змішаним.

У разі грудного типу ди­хання дихальні рухи здійснюються в основному за допомогою скорочен­ня міжреберних м'язів (більш властивий жінкам).

За наявності черевного типу дихання, який більш властивий чоловікам, основну участь у ди­ханні бере діафрагма.

Під час змішаного типу дихання дихальні рухи здійснюються одночасно за рахунок скорочення нижніх міжреберних м'язів і діафрагми. Цей тип дихання зустрічається в осіб старшого віку, у хворих на емфізему легенів, пневмосклероз (у разі ригідності грудної клітки і зниження еластичності легеневої тканини).

За наявності деяких хворобливих станів тип дихання може змінювати­ся. Так, грудний тип дихання часто переходить у черевний у разі уражен­ня легенів і плеври, переломів ребер, розвитку міжреберних невралгій та ін. Черевний тип дихання може переходити в грудний тип за наявності деяких захворювань черевних органів (перитоніт, асцит) та метеоризму тощо.

Частота дихання

У здорових людей число дихальних рухів за 1 хв становить 16—20.

Дихання може бути прискореним і спові­льненим.

Прискорене дихання – у здо­рових людей після фізичної праці та під час нервового збудження. Зви­чайно воно короткочасне.

Патологічне прискорене дихання ви­никає:

- при підвищенні температури тіла (подразнення дихального центру нагрітою кров'ю);

- різних захворюваннях легенів (пневмонія, туберку­льоз, рак, інфаркт, емфізема легенів тощо), за наявності яких змен­шується дихальна поверхня, а також зменшується в крові рівень кисню (гіпоксемія) і накопичується в ній вуглекислота (гіперкапнія);

- у хворих на захворювання серцево-судинної системи та тяжку анемію.

Сповільнене дихання спостерігається під час пе­ребігу всіх захворювань, які зумовлюють пригнічення функції дихально­го центру. Воно може відзначатись:

- при розвитку деяких тяжких захво­рювань головного мозку (пухлини, крововиливи в мозок)

- тяжких інфек­ційних хворобах

- уремії

- при ушкодженні печінки (внаслідок накопичення в крові токсичних продуктів)

- під час деяких отруєнь (наприклад, морфієм).


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1047 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)