АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лабораторні дослідження

Прочитайте:
  1. C. ІІІ етап статистичного дослідження
  2. II. Оформлення результатів дослідження
  3. Бімануальне і піхвове дослідження
  4. Для вивчення фізичного розвитку дітей та підлітків широко використовують антропометричні дослідження. Виберіть з наведеного фізіометричний метод досліджень.
  5. Додаткові дослідження
  6. Додаткові об’єктивні методи дослідження ока
  7. Дослідження клінічної рефракції ока
  8. Дослідження крові
  9. Дослідження Менделя
  10. Дослідження ока в прохідному світлі

Дослідження крові та сечі

Для діагно­стики змін внутрішньосекреторної активності підшлункової залози вико­ристовують методи, які грунтуються на дослідженні показників вуглевод­ною обміну, в першу чергу глюкози. До них належать:

· визначення рівня цукру крові натще;

· кількісне і якісне дослідження цукру в добовій або після­обідній сечі;

· виявлення кетонових тіл в крові та сечі;

· проведення глюкозо-толерантного тесту.

 

Вміст глюкози в крові визначають за методом Хагедорна-Єнсена – нормальний вміст глюкози в капілярній крові складає 3,33-5,55 ммоль/л. В останні роки набуло поширення визна­чення глюкози за допомогою автоматичних аналізаторів. Цукор крові виз­начають натще, через 8-12 год після приймання їжі при повному фізичному і психічному спокої.

Вміст глюкози в капілярній крові більший, ніж у венозній, різниця може досягати 20-30 %. Значного поширення набуло визначення цукру в капі­лярній крові.

Гіперглікемію натще спостерігають як при ендокринних захворюван­нях (цукровий діабет, хвороба Іценка-Кушинга, пухлина надниркових за­лоз, акромегалія, дифузний токсичний зоб), так і при інших патологічних станах (захворювання внутрішніх органів: гепатит, панкреатит, порушення мозкового кровообігу тощо), гіпоглікемію спостерігають найчастіше при гіперінсулінізмі.

 

У хворих на цукровий діабет досліджують також глікемічний профіль – рівень глюкози в сироватці крові через кожні 3 год.

 

Дослідження цукру в сечі може бути якісним і кількісним.

В нормі у сечі знаходиться така мала концентрація глюкози, що зви­чайними біохімічними методами її не виявляють. Цукор в сечі з'являється, коли кількість його перевищує здатність нирок до його реабсорбції (норма ниркового порогу - 8,88-9,99 ммоль/л). Позитивна реакція сечі на глюкозу є ознакою цукрового діабету, але може бути зумовлена вживанням великої кількості цукру або легкозасвоюваних вуглеводів (аліментарна глю­козурія).

У разі наявності цукру в сечі визначають його кількісну втрату за добу в грамах (добова глюкозурія) та відсоткове співвідношення до цукрової цінності їжі (вуглеводний баланс).

Для виявлення прихованих порушень вуглеводного обміну проводять пробу на толерантність до глюкози (проба з навантаженням глюкозою). Пробу проводять натще у тих випадках, коли підозрюють наявність цукрового діабету в осіб із нормоглікемією і відсутністю глюкозурії. Визначення проводять після нічного голодування протягом 10-14 годин. Після визначення вмісту глюкози в крові хворого натще він випиває 250-300 мл води, в якій розчинено 75 г глюкози. Після цього через кожні 30 хв протягом 3 годин у нього беруть проби крові, в кожній з яких визначають рівень глюкози. У здо­рових людей після приймання глюкози крива глікемії круто піднімається і досягає максимального значення (35-80 % вище від вихідного рівня) через 30-60 хв (гіперглікемічна фаза). Потім рівень глюкози швидко знижується і до 120-ї хвилини знаходиться на 5-15% нижче вихідного (гіпоглікемічна фаза). Через 150-180 хв рівень глюкози знову підвищується до початкового.

При декомпенсованому цукровому діабеті, який супроводжується кетоацидозом, збільшується вміст кетонових тіл у крові і сечі, що має важливе діагностичне значення. У нормі в крові та сечі людини міститься дуже мала кількість кетонових тіл (за добу з сечею виділяється не більше 20-50 мг). Для полегшення визначення глюкози та ацетону в сечі й крові при експрес-обстеженнях застосовують спеціальні папірці ("глюкотест") або таблетовані набори.

 


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1580 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)