АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анамнез життя. З'ясовують чинники ризику виник­нення уражень нирок

З'ясовують чинники ризику виник­нення уражень нирок. Беруть до уваги місце народження та проживання пацієнта (екологічні шкідливості), місце праці та професію (професійні шкідливості переохолодження, вологість, різкі коливання температу­ри, вібрація, вплив професійних отрут — свинець, ртуть, фосфор, а також хлорорганічних сполук і променевої енергії). Розпитують про умо­ви побуту, режим та характер харчування.

Деталізують можливість впливу інших чинників ризику захворювання в минулому (часті інфекції, «безпричинні» підвищення температури тіла, алергічні реакції, періодичне виникнення макрогематурії), травми, оперативні втручання (урологічні, гінекологічні), шкідливі звички, неконтрольоване або (і) тривале вживання анальгетиків, протизапаль­них препаратів, сульфаніламідів, антибіотиків.

Жінок запитують про кількість вагітностей, їх перебіг і завершення.

Під час збору сімейного анамнезу слід пам'ятати про загаль­новизнану спадкову схильність до розвитку полікістозу нирок, сечо­кам'яної хвороби, подагри (подагрична нирка), цукрового діабету (діа­бетичний гломерулосклероз).

Фізичні методи обстеження

Огляд

Положення хворих з паранефритом, нирковою колькою може бути вимушеним – вони нахиляють тіло у хворий бік, згинають ногу у кульшовому та колінному суглобах. Таке положення ослаблює напруження м'язів попереку і сприяє зменшенню болю.

Шкіра і слизові оболонки можуть бути блідими, сухими, знижуватись тургор. При тяжкій нирковій недостатності відмічається діатез петехіально-екхімозного типу, вини­кає кровоточивість ясен.

Підвищення температури тіла відзначається у хворих у го­стрий період і в період загострення перебігу хронічного пієлонефриту, може бути ознакою виникнення інфекційного захворювання, що при­зводить до розвитку різних хвороб нирок. У хворих із ХНН може спостерігатися зниження температури тіла.

Набряки. Відзначається пастозність повік, стоп, кистей, гомілок, попереку. Може розвиватись генералізований набряк, за наявності якого маса тіла хворого за рахунок набрякової рідини може збільшуватися на 10—20 кг. Утворення великих периферичних набряків звичайно супро­воджується виникненням порожнинних водянок: асциту, гідротораксу, пдроперикарду.

Артеріальна гіпертензія є характерною для багатьох захво­рювань нирок та ниркових судин. Це призводить до розвитку гіпертрофії та дилатації лівого шлуночка.

У хворих із нефротичним синдромом нерідко розвивається гідроперикард.

Форма живота. За наявності асциту у хворих із нефротичним син­дромом живіт стає випнутим за рахунок накопичення рідини в черевній порожнині і набряку передньої черевної стінки. Наявність у порожнині живота рідини визначається за методом балотування (флюктуації).

У хворих на гострий пієлонефрит і з загостренням хронічного пієлонефриту, а також паранефритом, інфарктом нирки і наявністю каменів під час пальпації передньо-бічної стінки живота спостерігають болючість з одного або з обох боків тіла. У хворих на сечокам'яну хворобу та сечовий діатез біль головним чином локалізується у здухвинних ділян­ках. За наявності гострого циститу та пухлин сечового міхура болючість під час пальпації відзначається в надлобковій ділянці.

Перкусія нирок малоінформативна.

Пальпація.

Основним методом фізичного обстеження нирок є глибока ковзна пальпація. Здорові нирки, що розташовані нормально, пропальпувати не вдається. Пальпації доступні лише опущені та збільшені нирки.

Діагностичне значення має симптом Пастернацького. Для його визначення спочатку наносять несильний удар ребром долоні або кула­ком правої руки по дорзальній поверхні лівої кисті, яка щільно приля­гає до нижнього відділу грудної клітки вище від поперекової ділянки. Цей «контрольний» удар потрібний, щоб хворий призвичаївся до відчуття, яке отримає від удару в ділянці попереку поруч з хребтом і латеральніше, в місці проекції нирок. Інтенсивність больового відчуття дозво­ляє оцінити симптом Пастернацького як слабко, помірно чи різко по­зитивний, що до певної міри відповідає гостроті патологічного процесу в нирках. Позитивний «латеральний» симптом Пастернацького спостері­гається за наявності гострого пієлонефриту, загострення хронічного, пери- і паранефриту, гострого гломерулонефриту, сечокам'яної хворо­би, туберкульозу нирок та деяких інших захворювань. Позитивний «медіальний» симптом Пастернацького частіше буває у хворих не на хвороби нирок, а на радикуліт, міозит.

Сечовий міхур у нормі не промацується і не визначається перкуторно. У разі затримки сечі (аденома або рак передміхурової залози, ураження спинного мозку, парез сечового міхура або у тяжко хворих) дно сечового міхура промацується над лобком у вигляді м'якоеластичного утворення.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 802 | Нарушение авторских прав