АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагностика

Лабораторні дослідження мало інформативні. Гострофазові показники крові навіть при тяжкому загостренні виражені слабко і можуть бути відсутніми. При вираженій дихальній недостатності розвивається компенсаторний еритроцитоз.

1. Найбільш інформативним обстеженням при ХОБ є бронхоскопія.

2. Бронхографічне обстеження виявляє ряд характерних симптомів, у тому числі деформацію стінок бронхів, що дозволяє віддеференціювати ХОБ від бронхоектатичної хвороби.

3. Золотим діагностичним стандартом є виявлення частково незворотньої бронхіальної обструкції при дослідженні функції легень. Обсяг форсованого видиху в першу секунду (ОФВІ) знижений і зменшується з прогресування захворювання. Для оцінки зворотності обструктивних порушень вентиляції проводять фармакологічну пробу. Вихідне значення ОФВІ порівнюється з тим же параметром через 30-45 хв. після інгаляції симпатоміметика (400 мкг) чи холінолітика (80 мкг), чи комбінації бронхолітиків різного механізму дії. Приріст ОФВІ більше ніж на 15-12% свідчить про зворотність бронхіальної обструкції. При бронхіальній астмі звичайні високі прирости повітряних обсягів, а при ХОЗЛ вони мінімальні. Ця проба входить у критерії диференціальної діагностики ХОЗЛ. На користь обструктивних порушень свідчать зниження показника Тиффно і зниження максимальної швидкості видиху при дослідженні показника «потік-обсяг».

4. Дані рентгенологічного обстеження при ХОБ мало інформативні. Виявляється дрібносітковий пневмосклероз, ознаки легеневої гіпертензії.

5. ЕКГ при розвитку хронічного легеневого серця – ознаки гіпертрофії правого шлуночка і перевантаження правого передсердя.

Ускладнення:

· вторинні пневмонії

· астматичний синдром

· вторинні бронхоектази

· емфізема легень

· дихальна недостатність

· хронічне легеневе серце

З якими захворюваннями треба диференціювати:

· бронхіальна астма

· пневмонії

· бронхоектатична хвороба

· рак бронхів та легень

· хронічне легеневе серце від гострого

Лікування:

Базисна медикаментозна терапія при загостренні ХОБ включає препарати 3-х груп:

1. антибактеріальні

2. бронхолітики

3. відхаркуючі

· муколітики

· мукорегулятори

· рефлекторнодіючі препарати

Основне місце в базисній фармакотерапії ХОЗЛ займають інгаляційні форми бронхолітиків, для обмеження системного впливу й оптимізації надходження препарату в дихальні шляхи рекомендується використання спейсера. Як правило, лікування ХОЗЛ починають з інгаляційного призначення іпратропіуму чи броміду окситропіуму броміду в орієнтованій дозі 3-6 вдихів 3-4 рази на добу. Пролонговану дію, що забезпечуе бронходилятацію протягом доби при одноразовому застосуванні, має тиотропіум бромід. При недостатній ефективності М-холінолітика додають бета-2-агоністи короткої дії (сальбутамол). Можливе застосування пролонгованих бета-2-агоністів – сальметерола, енотерола, що підтримують бронходилятацію впродовж 12 годин і більше. При подальшому прогресуванні процесу додають метилксатини – теофіліни короткої і тривалої дії. При наявності в хворих супутньої ішемічної хвороби серця, варто бути обережним із призначенням бета-2-агоністів і теофілінів. Наступним етапом тривалої терапії ХОЗЛ важкого перебігу може бути призначення глюкокортикостероїдів в інгаляціях і внутрішньовенно з метою протизапальної дії.

Поліпшення бронхіальної прохідності досягається також призначенням препаратів, що нормалізують мукоциліарний кліренс системи сурфактанта. Для цього призначаються мукорегулятори в інгаляціях, внутрішньо, парентерально. Найбільш ефективні - амброксол, ацетил цистеїн, бромгексин. При наявності інфекційного загострення ХОЗЛ і наявності явищ інтоксикації призначають антибіотики, переважно макроліти, напівсинтетичні пеніциліни стійкі бета-лактами.

При розвитку вираженої легеневої недостатності і приєднанні недостатності кровообігу з метою корекції гіпоксемії і гіперкапнії проводиться оксигенотерапія. Рекомендується тривала малопоточна оксигенотерапія.

Лікувальна фізкультура – обов'язкова складова частина лікування хворих ХОБ. Застосовують традиційну методику, вправи дренажного характеру, показаний вібромасаж грудної клітки.

Санаторно-курортне лікування – південний берег Криму, місцеві спеціалізовані санаторії.

Профілактика. Первинна – попередження виникнення факторів ризику; вторинна – раннє виявлення, ретельне лікування запальних захворювань носоглотки, відновлення носового дихання, навчання хворих заходам, які поліпшують бронхіальний дренаж і підвищують резистентність організму, постійна базисна терапія бронхолітиками.

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 626 | Нарушение авторских прав