АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Етіологія і патогенез. Плеврити за етіологією поділяються на дві групи: інфекційні і неінфекційні

Плеврити за етіологією поділяються на дві групи: інфекційні і неінфекційні. Плевра інфікується звичайно лімфогенним шляхом, рідше зустрічається гематогенний шлях інфікування. Рідина, яка знаходиться в плевральній порожнині, є ексудатом. При ряді захворювань у плевральній порожнині нагромаджується транссудат, і тоді йдеться про гідроторакс, формування якого обумовлено або підвищенням капілярного тиску, або зниженням онкотичного тиску плазми крові, внаслідок чого кількість рідини, що секретується, перевищує кількість реабсорбованоїї рідини. Перший механізм переважає при серцевій недостатності, другий – при гіпопротеінемії, мікседемі, кахексії, цирозі. Трансудат нагромаджується за відсутності запалення, тоді як ексудат є його наслідком. Збереження ефективного відтоку по лімфатичних шляхах виключає накопичення рідкого ексудату в плевральній порожнині, але на поверхні запалених ділянок плеври може випадати фібрин. Так виникає гострий фібринозний (сухий) плеврит.

Ексудативний плеврит може бути серозним, серозно-фібринозним, гнійно-фібринозним (емпієма плеври). Випадання фібрину в таких випадках призводить до появи в плевральній порожнині великої кількості спайок, які надалі порушують нормальне функціонування легень.

Геморагічний характер плеврального випоту спостерігається при канцероматозі плеври, інших пухлинах, інфаркті легень, туберкульозі плеври.

Причиною інфекційних плевритів є бактеріальна інфекція (пневмокок, стафілокок, грампозитивна флора і ін.), вірусні, рикетсіозні, мікоплазменні, грибкові, протозойні, паразитарні збудники, туберкульоз (20% всіх плевритів), сифіліс, бруцельоз, черевний і висипний тиф, туляремія (рідко).

Причинами неінфекційних плевритів служать пухлини (40% всіх плевритів), системні захворювання сполучної тканини (червоний вовчак, ревматоїдний артрит, вузликовий періартеріїт, склеродермія, дерматоміозит), травми й операції, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт легені, а також панкреатит, гострий лейкоз, геморагічний діатез, післяінфарктний синдром Дресслера, періодична хвороба, субдіафрагмальний абсцес, синдром Мейгса, індукований ліками випіт.

Трансудатні випоти спостерігаються при серцевій недостатності, гіпопротеінемії (нефротичний синдром, недостатність харчування, печінкова недостатність), перитонеальний діаліз, гіпотиреоз.

Диференціація плевральних випотів важлива, оскільки трансудати не вимагають подальших діагностичних заходів, необхідне лише лікування патології, що їх викликала. При виявленні плеврального ексудату часто потрібна додаткова діагностика.

Випоти можуть бути односторонніми або двосторонніми. Останні часто виявляються при серцевій недостатності, але можуть також виникати при гіпопротеінемії, колагенозах.

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 714 | Нарушение авторских прав