АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клініка ІДЗ бронхолегеневої системи

Клініка абсцесів. Розрізняють гострий, затяжний і хронічний абсцес. Стан хворого при формуванні абсцесу тяжкий: фіксуються лихоманка, озноб, підвищена пітливість, задишка. Кашель спочатку сухий, а потім надсадний, нерідко супроводжується болем у грудній клітці. Пальпаторно може спостерігатися болючість при натискуванні на грудну клітку відповідно локалізації абсцесу. Вражена сторона відстає в акті дихання. Перкусія і аускультація можуть бути непоказовими, якщо вогнище нагноєння знаходяться глибоко. Якщо абсцес локалізується в периферичних відділах легень, то перкуторно спостерігається укорочення перкуторного тону. Аускультативно вислуховується жорстке або бронхіальне дихання, амфоричне дихання, вологі хрипи (частіше після прориву абсцесу в порожнину бронхуа). Прорив абсцесу в порожнину бронха супроводжується виділенням великої кількості харкотиння. За один-два дні до цього може з’явитися неприємний запах з рота, інколи невелика кількість слизово-гнійного харкотиння і кровохаркання. Кількість харкотиння може досягти 250-400 мл, інколи досягає 1 л на добу. При хорошому дренажі порожнини і відсутності секвестрів абсцес може повністю очиститися. Починається одужання. Проте сприятливий перебіг абсцесу трапляється рідко рідко.

Хронічний абсцес частіше за все розвивається в результаті несприятливого перебігу гострого, або затяжного абсцесу легень. Існують наступні форми хронічного абсцесу:

· хронічний абсцес у вигляді одиночної порожнини з більш-менш вираженою фіброзною капсулою і перифокальною зоною пневмонічної інфільтрації

· обмежений пневмосклероз з чисельними, частіше за все різних розмірів абсцесами

· обмежений піосклероз легень, який рентгенологічно проявляється ділянками просвітлення і ділянками затемнення

· обмежені або розповсюджені бронхоектази.

Клініка гангрени легень. Захворювання звичайно розвивається гостро, відрізняється тяжким загальним станом хворого. Основні симптоми:

· виражена інтоксикація

· значна артеріальна гіпотензія

· виділення зловонного харкотиння.

Стан хворого тяжкий: температура тіла гектична, озноб, схуднення, відсутність апетиту. Болі в грудній клітці на стороні ураження посилюються при кашлі. При перкусії над зоною ураження тупий звук і болісність (симптом Кислінга). При швидкому розпаді некротизованої тканини зона притуплення збільшується, на її фоні з’являються ділянки з більш високим звуком. При аускультації дихання над зоною ураження послаблене везикулярне, жорстке або бронхіальне. Після прориву у бронх з’являється кашель з виділення смородливого харкотиння брудно-сірого кольору у великій кількості (до 1 л і більше), прослуховуються вологі хрипи над вогнищем ураження. Самовиліковування не спостерігається. Смертність, за даними різних авторів, досягає 90%.

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1088 | Нарушение авторских прав