Клініка ІДЗ бронхолегеневої системи
Клініка абсцесів. Розрізняють гострий, затяжний і хронічний абсцес. Стан хворого при формуванні абсцесу тяжкий: фіксуються лихоманка, озноб, підвищена пітливість, задишка. Кашель спочатку сухий, а потім надсадний, нерідко супроводжується болем у грудній клітці. Пальпаторно може спостерігатися болючість при натискуванні на грудну клітку відповідно локалізації абсцесу. Вражена сторона відстає в акті дихання. Перкусія і аускультація можуть бути непоказовими, якщо вогнище нагноєння знаходяться глибоко. Якщо абсцес локалізується в периферичних відділах легень, то перкуторно спостерігається укорочення перкуторного тону. Аускультативно вислуховується жорстке або бронхіальне дихання, амфоричне дихання, вологі хрипи (частіше після прориву абсцесу в порожнину бронхуа). Прорив абсцесу в порожнину бронха супроводжується виділенням великої кількості харкотиння. За один-два дні до цього може з’явитися неприємний запах з рота, інколи невелика кількість слизово-гнійного харкотиння і кровохаркання. Кількість харкотиння може досягти 250-400 мл, інколи досягає 1 л на добу. При хорошому дренажі порожнини і відсутності секвестрів абсцес може повністю очиститися. Починається одужання. Проте сприятливий перебіг абсцесу трапляється рідко рідко.
Хронічний абсцес частіше за все розвивається в результаті несприятливого перебігу гострого, або затяжного абсцесу легень. Існують наступні форми хронічного абсцесу:
· хронічний абсцес у вигляді одиночної порожнини з більш-менш вираженою фіброзною капсулою і перифокальною зоною пневмонічної інфільтрації
· обмежений пневмосклероз з чисельними, частіше за все різних розмірів абсцесами
· обмежений піосклероз легень, який рентгенологічно проявляється ділянками просвітлення і ділянками затемнення
· обмежені або розповсюджені бронхоектази.
Клініка гангрени легень. Захворювання звичайно розвивається гостро, відрізняється тяжким загальним станом хворого. Основні симптоми:
· виражена інтоксикація
· значна артеріальна гіпотензія
· виділення зловонного харкотиння.
Стан хворого тяжкий: температура тіла гектична, озноб, схуднення, відсутність апетиту. Болі в грудній клітці на стороні ураження посилюються при кашлі. При перкусії над зоною ураження тупий звук і болісність (симптом Кислінга). При швидкому розпаді некротизованої тканини зона притуплення збільшується, на її фоні з’являються ділянки з більш високим звуком. При аускультації дихання над зоною ураження послаблене везикулярне, жорстке або бронхіальне. Після прориву у бронх з’являється кашель з виділення смородливого харкотиння брудно-сірого кольору у великій кількості (до 1 л і більше), прослуховуються вологі хрипи над вогнищем ураження. Самовиліковування не спостерігається. Смертність, за даними різних авторів, досягає 90%.
Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1077 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 |
|