АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагностика. 1. Рентгенографія органів грудної клітки, якшо в плевральній порожнині накопичилось, щонайменше, 300 мл рідини

Прочитайте:
  1. Визначення гострої дихальної недостатності. Класифікація за ступенями тяжкості. Мед сестринське обстеження та мед сестринська діагностика. Загальні принципи лікування.
  2. Диференціальна діагностика
  3. Диференціальна діагностика основних видів ожиріння у дітей та підлітків
  4. Диференціальна діагностика.
  5. Диференціальна діагностика.
  6. Диференціальна діагностика.
  7. Диференційна діагностика кефалогематоми і родової пухлини.
  8. Диференційна діагностика НД
  9. Диференційна діагностика основних захворювань, що супроводжуються високим ростом
  10. Діагностика

1. Рентгенографія органів грудної клітки, якшо в плевральній порожнині накопичилось, щонайменше, 300 мл рідини, яку проводять до і після плевральної пункції. Невеликий випіт слід диференціювати з потовщенням плеври. Допомогти в цьому може УЗД або комп’ютерна томографія (КТ). Ці методи часто використовуються для диференціації між плевральною рідиною і пухлиною, осумкуванням рідини.

2. Плевральна пункція з аспірацією і біопсія.

3. УЗД.

4. КТ.

5. Ізотопне сканування легенів (з визначенням співвідношення вентиляції і перфузії).

6. Внутрішньошкірні проби з туберкуліном.

7. Серологічні дослідження на ревматоїдні і антиядерні чинники.

8. Торакоскопія за допомогою відеотехніки (особливо цінна для діагностики мезотеліоми).

 

Парапневмонічні випоти і емпієма

Приблизно у 40% хворих з бактеріальними пневмоніями розвивається супутній плевральний випіт, у 15% випоти повторно інфікуються, і розвивається емпієма. Також емпієма буває при хірургічних втручаннях (20%), травмах (5%), перфорації стравоходу (5%), субдіафрагмальних інфекціях (1%).

Клінічно стан хворого поліпшується поволі, з персистуючою або рецидивуючою лихоманкою, втратою ваги і нездужанням, або із стійким поліморфноядерним лейкоцитозом і підвищеним С-реактивним білком.

 

Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 701 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)