АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Найбільш розповсюджена класифікація шоку (без виділення колапсу)

- гіповолемічний (кровотечі, втрата рідини при проносах, невгамовному блюванні …)

- кардіогенний (ІМ)

- бактеріальний, інфекційний (сепсис, важкі інфекції)

- неврогенний (вазомоторний) при передозуванні гіпотермічних препаратів, гангліоблокаторів, церебральних депресантів)

- обструктивний (перекриття передсердь кулеподібним тромбом ТЕЛА або великих гілок, тампонада серця при його розриві)

- ендокринний, при гормональній недостатності (гіпокортицизм, гіпотіреоз)

В патогенезі грають роль гіповолемія, ССН, порушення тканинної циркуляції.

Клініка: еректильна фаза (відразу післядією етіологічного фактору) – свідомість збережена, рухове та мовне збудження, хворі не можуть критично оцінювати свій стан – анозогнозія; больова реакція різко підвищена. Погляд неспокійний, голос глухий, фрази уривчасті. Шкіра та видимі слизові бліді, вологі. Загальна гіперестезія. Підвищені шкірні та сухожилкові рефлекси. Зіниці розширені з прискореною реакцією на світло. Ps частий, (іноді рідкий), задовільного наповнення та напруження. АТ N або ↑ незначно. Триває ця фаза ≈ 10 – 20 хв. іноді відсутня. Еректильна фаза, як правило, переходить в торпідну через декілька хвилин. Свідомість хворого збережена, але він пригнічений, безучасний, скаржиться на головокружіння, спрагу, ослаблення зору, шум в вухах. Шкіра бліда, слизова губ, кінчик носа, пальці рук та ніг ціанотичні. ↓ тургор тканин. Іноді шкіра землистого або мармурового кольору, покривається холодним липким потом; язик сухий.

Тахіпное (задишку, відчуття нестачі повітря – не відчувають).

Ps малий, м’який, почащений, рідше сповільнений. СТ ↓ 70 – 60 і ↓.

Тони серця глухі, порушується ритм, іноді ембріокардія. ЕКГ – порушення коронарного кровообігу, дифузні зміни міокарду. Олігурія, в важких випадках анурія.

Клініка від виду шоку (специфіка).

Діагностика, як правило, особливих утруднень не викликає. Клініка, анамнез, етіологія.

Лікування: потребує інтенсивної терапії, направленої на усунення причин або послаблення її дії.

Починається негайно: зупинка кровотечі, нудоти, блювання, знеболення, виведення токсичних речовин з організму, антибактеріальна, антидотна терапія, О₂, горизонтальне положення, при алергіях – припинити поступлення алергену в організм (промити шлунок, джгут вище місця ін’єкції на 25 – 30; обколоти місце проникання алергену 0,5 – 1 ml 0,1% розчину адреналіну, холод.

В/в негайно 0,5 ml адреналіну в 40-50 ml. NaCl 0,9%, при гіповолемічному кровозамінники (поліглюкін, реополіглюкін). При інших (не зв’язаних із кровотечею) шоках – глюкокортикоїди 3 – 6 ml. преднізолона).

О₂ терапія; при загрозі ДВЗ – гепарин.

При різкому погіршенні – СЛР.

Прогноз – залежить від причини.

Гіповолемічний, деякі види кардіогенного (рефлекторний, аритмогенний), ортостатичний минають при адекватній допомозі.

При важких захворюваннях, гострих отруєннях часто прогноз залежить від основного захворювання, ступеню гострої судинної недостатності. В важких випадках можуть наступити незворотні зміни з letalis.

Профілактика: інтенсивне адекватне лікування основного захворювання.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 615 | Нарушение авторских прав