АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Період, протягом якого в організмі жінки розвивається запліднена яйцеклітина, називається вагітністю.

РОЗВИТОК ЯЙЦЕКЛІТИНИ.

Жіноча яйцеклітина має в діаметрі 0,2 мм. Якщо її помістити на чорному фоні, то її хоч і важко, але все ж можна побачити неозброєним оком у вигляді маленької білої крапки. Яйцеклітина росте у фолікулі. Процес дозрівання фолікула при менструаль­ному циклі тривалістю 28 діб вкладається в 14 діб (при циклі в 21 добу — 10-11 діб).

Яйцеклітини самостійно рухатись не можуть. Зріла яйцеклітина потрапляє з фолікула, який лопнув, у черевну порожнину. Потім вона захоплюється бахромами маткової тру­би і рухається в напрямі від лійки до маткового кінця труби.

РОЗВИТОК СПЕРМАТОЗООНІВ.

Серматозоони – це мікроскрпічні ниткоподібні рухливі тільця довжиною до 50-60 мкм і складається з головки, шийки та хвос­тика. Процес утворення сперматозоїдів складний і завершується в період статевої зрілості утворенням статевих клітин здатних до запліднення. Спематозоїди утворюються у чоловіків нерідко до глибокої старості, описано випадки, коли нормальні сперматозоїди були знайдені у 90-літніх чоловіків.

Внаслідок коливальних рухів хвостика сперматозоон може самостійно рухатись головкою вперед із швидкістю 2-3 мм за 1 хв. Таким чином, попавши у піхву, сперматозоїди при нормальних умовах протягом 2-3 год. можуть проникнути у маткові труби.

Сперматозоони можуть рухатись проти течії рідини. Із піхви вони переміщуються в матку, а з неї — в маткові труби. Здатності рухатись сперматозоони набувають після того, як потрапляють у секрет сім'яних міхурців і передміхурової залози. Суміш спермато­зоонів із секретом сім'яних міхурців, передміхурової і бульбо-уретральної(куперової) залоз називається сім'яною рідиною, або спермою (еякулят).

Сперма — це драглиста маса білуватого кольору, яка має лужну реакцію і специ­фічний запах (запах свіжих каштанів). На життєдіяльність сперматозоїдів впливає реакція середовища – піхвовий слиз, в'язкість його. Спематозоїдиактивно рухаються у слаболужному середовищі. При статевому збудженні жінки виділяється секрет лужної реакціїбартолінових залоз.

ЗАПЛІДНЕННЯ

Заплідненням називають процес з'єднання (злиття) зрілої чоловічої (спермато­зоона) і жіночої (гамети) статевих клітин, внаслідок якого утворюється одна клі­тина (зигота, яйце), що стає початком нового організму.

Під час статевих зносин у піхву випорскується 3—5 мл сперми, в якій міститься 200—500 млн сперматозоонів. Сперма потрапляє головним чином у заднє склепіння піхви, куди обернена піхвова частина шийки матки. Зовнішній отвір каналу шийки матки стикається зі спермою, скупченою в задньому склепінні, що сприяє проник­ненню сперматозоонів у матку.

При статевому збудженні м'язи матки скорочуються, зовнішнє вічко шийки матки трохи відкривається, слизова пробка виступає з шийки матки і обволікається спер­мою, що потрапила в заднє склепіння. Після статевих зносин слизова пробка із сперматозоонами втягується в шийку матки. Але головною умовою проникнення сперматозоонів у матку є здатність їх самостійно рухатись. Вони переміщуються з піхви, що має кисле середовище, в шийку матки. Під його впливом частина спер­матозоонів гине або втрачає життєздатність, а частина проникає в просвіт матки і маткових труб. Лужне середовище в шийці і тілі матки — найсприятливіше для жит­тєдіяльності сперматозоонів. У ньому сперматозоонизберігають здатність рухатись протягом кількох діб (3—4 доби). Проте здатність до запліднення після проникнення в матку і маткові труби сперматозоони зберігають 2-7 діб. Сперматозоони, які проникли через маткові труби в черевну порожнину, гинуть протягом 1 доби.

Cперматозоони, які самостійно рухаються, через 0,5—1 год досягають порожнини матки, а ще через 1,5—2 годпотрапляють у маткові труби, де вони стикаються з яйцеклітиною. Запліднення звичайно відбувається в ампулярнійчастині маткової труби.

До яйцеклітини, що потрапила в ампулярний кінець труби, рухається багато мільйонів сперматозоонів. На поверхні яйцеклітини утворюється так званий сприймальний горбик. Проникненню сперматозоонів у протоплазму яйцеклітини перешкоджають клітини променистого вінця і прозора оболонка. Сперматозоони, що вкривають поверхню яйцеклітини, виділяють ферменти (гіалуронідазу, муциназу), збільшують проникність променистого вінця і прозорої оболонки та сприяють проникненню в яйцеклітину кількох чоловічих статевих клітин.

Із кількох сперматозоонів, що проникли в яйцеклітину, тільки один бере участь у заплідненні. Ядро цьогосперматозоона рухається назустріч ядру яйцеклітини і зливається з ним. З ядерного матеріалу статевих клітин утворюється єдине ядро зиготи. При цьому батьківська спадковість, передана через головку (ядро) сперматозоона, об'єднується із материнською (і ядерною, і цитоплазматичною). Зигота, що має подвійну спадковість, набуває властивості активно розмножуватись і диференціюватись. Усі сперматозоони, що не потрапили в яйцеклітину, гинуть, розпадаються і всмоктуються слизовою оболонкою маткових труб. З моменту запліднення починається власне вагітність.

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 624 | Нарушение авторских прав