АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

РОЗВИТОК ЗАРОДКОВИХ ОБОЛОНОК

Незабаром після запліднен­ня зигота починає ділитись. Після першого поділу утворюються дві дочірні клі­тини (бластомери). Унаслідок подальшого по­ділу утворюється комплекс бластомер — морула, яка за своїм виглядом нагадує ягоду шовковиці. Бластомери значно менші від материнських клітин, тому зародок на стадії поділу дещо більший за розміром від зиготи.

У процесі поділу утворюється зовнішній і внутрішній шар клітин. Із внутрішнього шару утворюється ембріобласт. З ембріобласта потім утворюються клітини зародка і деяких позазародкових частин. Зовнішній шар дає початоктрофобласту — тканині, яка пізніше забезпечує імплантацію і живлення зародка.

При проходженні через маткову трубу між зачатками трофобласту й ембріобласту утворюється невелика порожнина, заповнена рідиною (бластоциста).

Під час поділу зародок просувається матковою трубою в напрямі до порожнини матки. Міграція триває 6—7 діб, після чого зародок потрапляє у матку.

Зародок проникає в матку на 7—8-му добу після запліднення і в цей же час починає заглиблюватись у слизову оболонку матки, тобто відбувається його імплантація (нідація). Трофобласт виділяє гістолітичні ферменти, які розчиняють тканини слизової оболонки матки. Яйце осідає на поверхні слизової оболонки матки (звичайно на передній або задній стінці на рівні маткових труб). Протягом 24 год бластоциста заглиблюється в слизову оболонку більш ніж наполовину, а за 40 год — повністю. Коли яйце цілком заглиблюється в слизову оболонку, отвір над ним заростає, процес імплантації завершується. Слизова оболонка на момент імплантації яйця перебуває у стадії секреції. Вона містить усі речовини, потрібні для живлення зародка.

Після імплантації зародок та його оболонки починають швидкорозвиватись. Зовнішній шар трофобласту утворює ворсинки і називається ворсинчастою оболонкою, або хоріоном. Між ворсинками і слизовою оболонкою матки виникає зона тканинного розпаду і циркулює материнська кров, що вилилась із зруйнованих судин слизової оболонки. Звідси до зародка надходять поживні речовини і кисень.

Одночасно з трофобластом розвивається ембріобласт. Ембріобласт ділиться: утворюється зародок, амніотичний і жовчний міхурці.

З амніотичного міхурця утворюється амніотична порожнина. Стінки цієї порожнини перетворюються на амніон — водну оболонку.

Зародковий зачаток складається із трьох зародкових листків — ектодерми, мезодерми та ендодерми. Із них утворюються всі тканини та органи плода.

Амніотичний міхурець швидко збільшується внаслідок накопичення в ньому про­зорої рідини. Одночасно із розвитком оболонок із заднього кінця оболонок утворюється вирост – алантоїс. Він відходить від хоріона. Черезалантоїс проходять судини з тіла зародка до ворсинчатої оболонки. Це забезпечує обмін між організмом матері і плода.

Після завершення початкових стадій розвитку плід уже оточений амніотичною рідиною і трьома оболонками

¨ децидуальною,

¨ хоріоном і

¨ амніоном.

Децидуальна оболонка материнська. Утво­рюється вона з слизової оболонки мат­ки. Ворсиста і водна оболонки нале­жать плоду.

Децидуальною оболонкою (dесіduа) називають видозмінений у зв'язку з вагітністю шар слизової оболонки матки. Її називають ще й відпадною, оскільки вона після народження плода відокремлюється і виганяється з порож­нини матки разом з іншими оболонками й плацентою.

Після імплантації яйця слизова оболонка матки значно товщає, стає соковитою; її залози наповнюються секретом. Функціональний шар слизової оболонки складається з губчатого і компактного. Компактний шар складається іздецидуальних клітин. Спонгіозний шар – з багатьох розрослих залоз.

Ворсинчаста оболонка, або хоріон (chorion), розвивається з трофобласта і мезобласта. Ворсинки спочатку не мають судин, але вже наприкінці 1-го місяця у них проростають судини з алантоїсу. Спочатку ворсинивкриваютьрівномірно всю поверхню плодового яйця. На 2 місяці вагітності вони починвють атрофуватися. До 14-16 тижня вагітності вони залишаються лише між плідним яйцем і стінкою матки. Ця частина перетворюється на плодову частину плаценти.

Водна оболонка, або амніон (атпіоп), становить собою своєрідний мішок, у якому міститься плід, оточений навколоплідними водами. Зі збільшенням терміну вагітності амніотична порожнина швидко збільшується, займає всю порожнину плодового міхура. Амніон прилягає до хоріона, вистеляє внутрішню поверхню плаценти, переходить на пуповину.

Внутрішньою, найближчою до плода оболонкою є амніон. До нього прилягає ворсинчаста оболонка (хоріон), яка межує з децидуальною (відпадною).

ПЛАЦЕНТА

Плацента — дуже важливий орган, за допомогою якого відбуваються дихання, живлення і виведення продуктів обміну плода. У плаценті утворюються гонадотропні, естрогенні гормони і прогестерон.

Плацента формується з базальної частини децидуальної оболонки, ворсинок. Ворсинки хоріона. У міру розвитку плода кількість ворсинок зростає, що сприяє збільшенню межової поверхні між течією крові матері і плода. Ця поверхня, яка визначає газообмін, живлення і виведення продуктів обміну плода, в дозрілій плаценті значно перевищує поверхню тіла дорослої людини. Її площа становить 6 —10 м². Загальна довжина ворсинок досягає 50 км.

Окремі ворсинки зростаються з материнськими тканинами, вони називаються закріпними (якірними). Більшість ворсинок лежать вільно (ніби плавають). Вони занурені безпосередньо в кров, що циркулює у міжворсинчастомупросторі.

Материнська частина плаценти становить собою потовщену частину децидуальної оболонки, що ле­жить підрозрослими ворсинками хоріона (плодо­ва частина плаценти). У материнській плаценті утворюються заглибини, в які занурені ворсинки та материнська кров, що омиває їх.

Артеріальна кров надходить у міжворсинчасті простори, збагачує кров плода киснем і поживними речовинами, забирає вуглекислоту і продукти обміну організму плода. Венозна кров із міжворсинчастих просторів надходить у вени матки.

Материнська кров, що омиває ворсинки, не зсідається і не змішується з кров'ю плода, яка тече судинами, що містяться у ворсинках. Між кров'ю матері, яка омиває ворсинки, і кров'ю плода, що тече в їх судинах, відбувається постійний інтенсивний обмін. Із крові матері в кров плода надходять кисень та інші конче потрібні для розвитку і життєдіяльності плода речовини. У кров матері виводяться продукти обміну і вуглекислота, що підлягають видаленню з організму плода.

Плацента виконує функції:

· зовнішнього дихання,

· виділення шкідливих речовин,

· доставки до плода поживних речовин (транспортна),

· внутрішньосекреторну (ендокринну) – у перші місяці вагітності виробляється хоріонічний гонадотропін, з 14-16 тижня вагітності – прогестерон, у ІІ половину – велику кількість естрогенів,

· відбувається синтез фетальних (плодових) білків,

· захисна (бар’єрна) – здатність затримувати речовини, непотрібні або шкідливі для організму плода. Неушкоджена плацента гальмує перехід до плода мікробів, у тому числі й патогенних. На жаль, протибар'єрна функція плаценти обмежена. Доведено, що через плаценту в кров плода проникають ефір, азоту закис та інші гази, алкоголь, морфін, атропін, пантопон, нікотин, хлоралгідрат, ртуть, миш'як, отрути, сульфаніламіди, антибіотики, барбіту­рати, саліцилати, серцеві глікозиди, хінін, токсини, антитіла, що утворюються в орга­нізмі матері, тощо. Багато які з цих речовин шкідливо впливають на плід навіть у не­великих дозах.

До плода переходять збудники деяких інфекційних захворювань, віруси, найпро­стіші (токсоплазми) тощо. Цьому звичайно сприяють зміни в плаценті, які виника­ють при захворюваннях вагітних.

Зовнішним виглядом плацента нагадує круглий товстий м'який корж. Наприкінці вагітності і на момент пологів діаметр її досягає 15-18 см, товщина — 2-3 см, маса 500-600 г. Плацента має дві поверхні: материнську, що прилягає до стінки матки, і плодову, обернену всередину, в порожнину амніона.

Плодова поверхня вкрита гладенькою і блискучою водною оболонкою, під якою проходять до хоріона судини (спрямовані радіально від місця прикріплення пупо­вини до периферії плаценти).

Материнська поверхня плаценти сірувато-червоного кольору. Поділена більш-менш глибокими борозенками на часточки, що складаються з багатьох розгалуже­них ворсинок, у яких лежать кровоносні судини. Сіруватого відтінку їй надає децидуальна оболонка, що вкриває розрослі ворсинки, які становлять основ­ну частину плаценти. Плацента звичайно прикріплюється у верхньому відділі матки на передній або задній стінці. У ділянці дна і трубних рогів вона кріпиться рідко.

ПУПОВИНА

Пуповина, або пупковий канатик (funiculus umbilicalis), утворюється з алантоїсу, що несе судини від зародка до хоріона.

Пуповина — шнуроподібний утвір, у якому проходять дві артерії й одна вена, що несуть кров від плода до плаценти і назад. Пуповинними артеріями венозна кров тече від плода до плаценти. Пуповинною веною тече до плода артеріальна кров, збагачена киснем у плаценті. Пуповинні судини оточені так званими вартоновими драглями. Уздовж судин лежать нервові стовбури і клітини. Хід судин пуповини звивистий, тому пупковий канатик немовби скручений уздовж. Зовні пуповина вкрита тонкою оболонкою, яка є продовженням амніо­на. Пуповина з'єднує тіло плода з пла­центою. Один кінець її прикріплюється до пупкової ділянки плода, другий — до плаценти. Пуповина може прикріп­люватись у центрі плаценти (централь­не прикріплення), збоку (бокове прикріп­лення) або скраю (крайове прикріплен­ня) її. Рідко пуповина прикріплюється до оболонок, не доходячи до плаценти (оболонкове прикріплення пуповини). У таких випадках пуповинні судини проходять до плаценти між оболонками.

Довжина і товщина пуповини змінюються відповідно до віку плода; довжина пуповини звичайно відповідає довжині плода.

Довжина пуповини доношеного плода в середньому дорівнює 50-52 см, діаметр — близько 1, 5 см. Проте нерідко пуповина буває довшою (60-80 см) або коротшою 35-40 см.

Послід становить собою сукупність таких утворів, як плацента, пуповина, водна, ворсинчаста і децидуальнаоболонки. Він зганяється з порожнини матки після народження плода.

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 1006 | Нарушение авторских прав