АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Приклади формулювання діагнозу. Гострий вторинний інтерстиціальний нефрит, розгорнута форма

Гострий вторинний інтерстиціальний нефрит, розгорнута форма. ХНН І.

Клінічна картина ГІН: на 2-3-ий день після початку прийому вищенаведених ліків з’являється біль у попереку, біль голови, в’ялість, адинамія, сонливість, нудота, погіршення апетиту, пітливість, гарячка, висипання на шкірі, свербіння шкіри, артралгії, підвищення артеріального тиску, зменшення діурезу, можливий розвиток гострої ниркової недостатності.

Клінічні варіанти перебігу ГІН:

1) Розгорнута форма;

2) “Банальна” форма (тривала анурія з підвищенням креатинінемії);

3) Нефрит на тлі іншого ниркового захворювання;

4) “Абортивна” форма (анурії немає, рано з’являється поліурія, азотемія невисока, короткочасна, концентраційна функція нирок поновлюється через 1,5-2 міс.);

5) “Вогнищева форма” із стертою симптоматикою.

В окремих випадках з самого початку може розвинутись нефронекроз, що приводить до гострої уремії з летальним наслідком до 2-ох тижнів.

Діагностичні критерії ГІН. Загальний аналіз крові: невеликий лейкоцитоз з помірним зсувом вліво, еозинофілія, прискорення ШОЕ. Загальний аналіз сечі: еритроцитурія (в 100% випадків), протеїнурія до 1,5-3,0 г на добу, непостійна невелика лейкоцитурія, циліндрурія. Кристали оксалатів кальцію. Питома вага сечі знижена.

Біохімічний аналіз крові: підвищений рівень креатиніну, сечовини, a₂- і b-глобулінів, імуноглобуліну Е, ацидоз, гіпокаліємія.

Ефективність рентгенологічних та радіонуклідних методів дослідження дуже мала через зниження концентраційної здатності нирок.

У початковій стадії діагноз ґрунтується на змінах парціальних функцій нирок та анамнестичних даних.

Остаточний діагноз можна поставити лише за допомогою пункційної біопсії нирки.

Диференційна діагностика. ГІН диференціюють з гострим дифузним ГН на підставі анамнезу та даних біопсії.

Перебіг, ускладнення, прогноз. ГІН може закінчуватися одужанням або переходом у ХІН (А.А. Пиріг, 1995). У окремих випадках можливі летальні наслідки захворювання – при розвитку масивного некрозу тканини нирок. На думку Б.І. Шулутка (1995) – гострий і хронічний тубулоінтерстиціальний нефрит – це два різні захворювання, гострий ГІН ніколи не переходить у хронічний. ХІН протікає по різному:

- первинний має багаторічний перебіг з повільним прогресуванням, поступовим розвитком АГ, повільним формуванням ХНН;

- вторинний – протікає залежно від важкості та прогресування основного захворювання.

Завершення ХІН – розвиток нефросклерозу, який клінічно виявляється розвитком ХНН.

Лікування. Основними принципами лікування ГІН є відміна та виведення з організму препарату, який спричинив хворобу, десенсибілізація організму, симптоматичне лікування.

Режим – ліжковий, лікування в спеціалізованому відділені.

При абортивній і вогнищевій формах призначають:

- глюконат кальцію – до 3-ох г на добу;

- аскорбінова к-та по 0,2 3 рази на добу;

- рутин по 0,02 – 0,05 г 2-3 рази на добу;

При важкому перебігу призначають:

- преднізолон по 40-60 мг на добу протягом 1-2 тижнів;

- тавегіл по 0,001 3 рази на добу;

- димедрол по 0,005 3 рази на добу.

При передозуванні ліків, явному отруєнні або кумуляції, для швидкого виведення препарату використовують гемосорбцію, гемодіаліз, антидоти.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 391 | Нарушение авторских прав