АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гастрити

Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка.

Розрізняють гострий і хронічний гастрити. Причинами виникнення гострого гастриту найчастіше є екзогенні фактори:

- аліментарний фактор (прийом недоброякісної, гострої, гарячої чи занадто холодної їжі, міцних алкогольних напоїв);

- дія деяких лікарських засобів (саліцилати, атофан, бутадіон та ін.);

- алергічна реакція на деякі харчові продукти (яйця, риба);

- інфекційні захворювання (грип, кір, скарлатина).

Крім перелічених факторів, для розвитку хронічного гастриту мають значення гормональні порушення, хронічні септичні осередки, хронічні інфекції, порушення обміну речовин та ін.

Провідну роль у патогенезі гастритів відіграють порушення нервових і гуморально-гормональних механізмів, що регулюють травлення, а також безпосереднє ураження слизової оболонки і залозистого апарату шлунка.

Основні клінічні ознаки. Гострий гастрит: запальний процес розвивається через 2-3 год. після того, як подразник потрапить у шлунок, і проявляється втратою апетиту, неприємним присмаком у роті, нудотою, блідістю, прискоренням пульсу, болем у епігастральній ділянці.

Хронічний гастрит (рис. XX, XXI) нерідко має безсимптомний перебіг. Основний синдром: шлункова і кишкова диспепсії, закрепи, відчуття тиску в надчеревній ділянці після прийому їжі, відрижка повітрям, зригування їжею, нудота, рідко блювота, анорексія, можливе зменшення маси тіла, метеоризм, гіпотонія, анемія.

Загальні принципи фармакотерапії. Гострий гастрит: дієтотерапія, постільний режим, в’яжучі й антацидні лікарські засоби, спазмолітики.

Хронічний гастрит: комплексна, диференційована, тривала терапія. Провідне значення має лікувальне харчування, з урахуванням секреторної функції шлунка. Застосовують препарати шлункового соку (при гастритах із недостатньою секрецією) і препарати, що знижують секрецію шлунка (при гастритах із підвищеною кислотністю), теплові процедури, спазмолітичні та холінолітичні засоби.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 479 | Нарушение авторских прав