 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Панкреатит. Панкреатит – запалення підшлункової залози, часто перебігає гостро і супроводжується розвитком панкреатичного шоку
Панкреатит – запалення підшлункової залози, часто перебігає гостро і супроводжується розвитком панкреатичного шоку, небезпечного для життя. В етіології панкреатиту істотного значення надають зловживанню алкоголем, що супроводжується переїданням, вживанням значної кількості жирної їжі, жовчним каменям і поліпам протоки підшлункової залози, холициститам та ін. Основною ланкою патогенезу панкреатиту є передчасна активація ферментів (трипсину, калікреїну, еластази, фосфоліпази А) безпосередньо в протоках і клітинах залози, що відбувається під дією ентерокінази, жовчі та при ушкодженні панкреопитів. Найчастіше хвороба починається бурхливо, інтенсивними болями у верхній частині живота, може призвести до шоку і колапсу. Болі локалізуються в надчеревній ділянці і навколо пупка, іррадіюють вліво, а нерідко і вправо (оперізуючий біль). Підчас розвитку шоку обличчя хворого стає попелясто-сірим, пульс – ниткоподібним. Виникнення шоку пов’язане з поширенням запального процесу підшлункової залози і зтисненням нею черевного сплетіння. Під час приступу спостерігається здуття живота, нудота, блювота, але черевні м ‘язи при цьому напружені мало. Профілактика: боротьба з ожирінням, переїданням, зловживанням спиртними напоями, своєчасне лікування холециститів, жовчо-кам’яної хвороби та захворювань шлунково-кишкового тракту. Лікування запального процесу здійснюють антибіотиками. Обов’язковим є голодування протягом 2-4 днів, після чого призначають дієту, багату на вуглеводи (цукор, білі сухарі, рис, протерті овочі, фруктові соки, сир, нежирне молоко). Повністю вилучають з раціону жири і тваринні білки. Для підтримки нормального рівня кальцію внутрішньовенно вводять глюконат кальцію. Протишокові заходи - стероїдні гормони, інгібітори протеаз призначають у найважчих випадках. Хронічний панкреатит найчастіше розвивається в результаті запального процесу в жовчних шляхах. Серед причин хронічного панкреатиту на першому місці знаходяться холецистити, холецистохолангіти, холангіти, цироз печінки та гепатити. Особливе значення у виникненні хронічного панкреатиту має переїдання, хронічний алкоголізм, венозний застій, зумовлений патологією печінки, численні гострі інфекції (черевний тиф, скарлатина, ангіна та ін.), а також туберкульоз, малярія, сифіліс і отруєння свинцем, кобальтом, ртуттю, фосфором, миш’яком та ін. Захворювання має періодичні загострення. Хворі найчастіше скаржаться на біль у лівому верхньому квадраті живота, рідше в надчеревній ділянці ліворуч, який іррадіює в ліве підребер’я, спину і посилюється ввечері; іноді біль симулює стенокардію. Можуть з’являтися зони підвищеної шкірної чутливості в ділянці 8-10 сегмента ліворуч – зони Геда-Захар’їна. Другий важливий синдром хронічного панкреатиту: диспептичні явища, порушення апетиту, спрага, нудота, відраза до їжі, особливо до жирної та смаженої, метеоризм, проноси, схуднення, стеаторея, гіперглікемія, глюкозурія, гіпорегенераторна анемія, лейкоцитоз, прискорення ШОЕ. Біохімічні тести в діагностиці хронічного панкреатиту такі: - зменшення ферментів – трипсину, амілази, ліпази; - зменшення об’єму секреції – низька карбонатна лужність; - зниження функціональної активності підшлункової залози. Лікування в період загострення проводиться в умовах стаціонару. Рекомендується підшкірне введення фізіологічного розчину (0,5-1 л), переливання крові або плазми, дієтичний стіл № 5, вітаміни, наркотичні анальгетики, стероїди. Загострення запального процесу є підставою для призначення антибіотиків. Доцільне призначення ліпотропних речовин – ліпокаїну, метіоніну. При неефективному консервативному лікуванні проводять хірургічне втручання – розтин капсули, резекцію хвостової частини або голівки залози.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 527 | Нарушение авторских прав |