АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Порушення секреції шлунка

Прочитайте:
  1. E. - Порушення слиновиділення.
  2. E. - Порушення слиновиділення.
  3. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників
  4. Алгоритми лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу на госпітальному етапі
  5. Анатомо-фізіологічна характеристика шляхів виведення з організму продуктів обміну речовин, можливі порушення.
  6. Аритмії зумовлені порушенням автоматизму.
  7. Аритмії зумовлені порушенням провідності міокарда.
  8. Біологічне значення залоз внутрішньої секреції
  9. В якому середовищі проявляють активність ферменти залоз шлунка?
  10. Велику роль у розвитку виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки надають

За нормальних умов виробляється близько 2 л шлункового соку на добу. Порушення відділення шлункового соку може проявлятися у вигляді гіпер- і гіпосекреції.

Гіперсекреція та гіперхлоргідрія -це збільшення загальної кількості шлункового соку і вмісту вільної соляної кислоти в ньому. При гіперсекреції та гіперхлоргідрії збільшується кислотність шлункового соку, вміст HCl в шлунковому соці підвищено (0,4 %, рН соку 1,5). При такому стані включаються компенсаторні механізми, а саме: HCl гальмує секрецію гастрину, секреція якого припиняється при рН – 1,0, на цьому фоні збільшується продукція слизистого лужного секрету, багатого бікарбонатами. Слиз сорбує іони водню. Однак ця компенсація іноді може виявитися недостатньою. В надлишку HCl пошкоджує слизовий бар’єр, викликає спазм пілорусу, харчова суміш застоюється в шлунку, з’являється бродіння, печія, відрижка кислим, болі, іноді блювота. Кількість хімусу, що потрапляє в кишки зменшується, зменшується стимул перистальтики, виникають закрепи. Гіперсекреція спостерігається при виразковій хворобі, антральних гіпертрофічних гастритах, пілороспазмі, пілоростенозі тощо.

Гіпосекреція і гіпохлоргідрія – зменшення секреції шлункового соку та та концентрації в ньому вільної соляної кислоти(а інколи говорять про ахлоргідрію – відсутність вільної HCl).Якщо залози шлунку втрачають здатність виділяти HCl та ферменти, то говорять про ахілію (відсутність шлункового соку). Гіпосекреція і ахлоргідрія виникають при глибоких структурних змінах залозистого апарату шлунку (наприклад при хронічних атрофічних гастритах). Обкладочні клітини не секретують. Переважає лужний компонент шлункового соку – слиз, бікарбонати, відсутня вільна HCl, пепсин не активується, білки не піддаються переварюванню, знижується продукція гастрину, що приводить до недостатності кардіального сфінктера і відрижки.

Випадає бактеріоцидна дія HCl. Зіяє пілорус, прискорюється евакуація з шлунку. Порушується дуаденальне травлення, так як відсутність HCl знижує продукцію секретину, а це приводить до зниження секреції панкреатичного соку, що в свою чергу зумовлює підвищення перистальтики, зниження всмоктування, проноси, в подальшому зневоднення організму, обмінні розлади, гіповітамінози і т.д.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 768 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)