АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Порушення захисної функції печінки
Ураження печінки супроводжується порушенням її бар’єрної функції, а саме: зниженням активності спеціалізованих мононуклеарних фагоцитів (клітини Купфера) та антитоксичної функції. Зазначені порушення виявляються токсемічним синдромом (надходження токсичних речовин з кишок в системну течію крові), зниженням стійкості організму щодо інфекційних факторів, підвищенням частоти розвитку алергічних (автоалергічних) процесів місцевих чи системних (порушення елімінації з крові і руйнування макрофагами печінки антигенів та імунних комплексів). Прогресування розладів детоксикаційної функції печінки веде до розвитку печінкової коми.
Печінкова кома – найтяжчий вияв функціональної недостатності печінки, котрий характеризується токсичним ураженням центральної нервової системи з комплексом глибоких неврологічних і психічних розладів, порушенням життєдіяльності організму.
З врахуванням причинних чинників і механізмів розвитку виділяють три варіанти печінкової коми: 1) печінково-клітинну, ендогенну (масивний некроз гепатоцитів);. 2) портокавальну шунтову, або екзогенну і 3) змішану (некроз паренхіми печінки і розвиток портокавальних анастомозів у хворих на цироз).
В розвитку печінкової коми розрізняють декілька взаємозалежних патогенетичних ланок. В першу чергу, це інтоксикація організму, зумовлена появою і наростанням у крові рівня речовин, що спричиняють загальнотоксичну і, особливо, нейротоксичну дію. Метаболіти амінокислотного і білкового обміну (аміак, феноли, індол, скатол, путресцин, кадаверин), низькомолекулярні жирові кислоти (масляна, капронова, валеріанова), похідні піровиноградної і молочної кислот, які утворюються в кишках, внаслідок порушення дезінтоксикаційної функції печінки нагромаджуються в крові і викликають розвиток печінкової енцефалопатії. Важливими ланками в патогенезі печінкової коми є гепатогенна гіпоглікемія, яка посилює дефіцит енергії в клітинах головного мозку; порушення водно-електролітного обміну (гіпокаліемія) і кислотно-основної рівноваги (метаболічний ацидоз); прогресуюча гіпоксія змішаного характеру (гемічна і циркуляторна).
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 596 | Нарушение авторских прав
|