АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Бронхіальна астма

Прочитайте:
  1. Астма как условнорефлекторное явление и неправильное дыхательное поведение
  2. Астматический статус
  3. Астматический статус 1 стадии - стадия относительной компенсации
  4. Астматическое статус
  5. Астматичний статус
  6. Бронхиальная астма
  7. Бронхиальная астма
  8. Бронхиальная астма
  9. Бронхиальная астма
  10. Бронхиальная астма

Це захворювання складної природи, основним проявом якого є приступи задухи, що виникають раптово і повторюються в більш чи менш тривалий період життя. Для клінічної картини характерна раптова задуха і гостра емфізема легень, що пов'язане з спазмом дрібних бронхів і з набряканням слизової та гіперсекрецією слизу. Причиною є, як правило, алергени, різноманітної природи, певну роль відіграє спадковість.

Відомо дві форми бронхіальної астми: астма алергічна (інфекційна і неінфекційна) та астма неалергічна. Крім того, розрізняють наступні стадії захворювання: передастматичний стан, приступи бронхіальної астми (легкі, середні, тяжкі), затяжні приступи, астматичний статус.

Для клінічної картини характерним є раптовий приступ ядухи, який може початися з передвісників (аури). Виникає зміна настрою, загальна слабкість, затруднене дихання. При приступі хворий займає певне положення: сидить з опущеними ногами, шукає опору для рук, щоб допомогти видиху. Обличчя хворого виражає страх, шкіра бліда, з ціанотичним відтінком, вкрита потом, рот відкритий, шийні вени набрякають. Вдих і видих затруднені. Дихання голосне, зі свистом і хрипами, які чути на віддалі. Кількість дихальних рухів зменшена. Приступ закінчується сухим кашлем, який поступово стає вологим, з виділенням великої кількості (500-1000 мл) склоподібного харкотиння.

При легких приступах призначають теофедрин або антастман 0,5-1 таблетку. Швидко знімає приступ інгаляція 1,5 % розчину алупенту (астмопенту). При відсутності ефекту – вводять препарати ізадрину (алудрин, новодрин) по 0,005 (тримають під язиком до розсмоктування). Якщо немає ефекту – вводять підшкірно 1 % розчин 0,3-0,5 мл адреналіну гідрохлориду, еуфілін, ефедрин. У тяжких випадках назначають глюкокортикоїди. Лікування проводять в спеціалізованих алергологічних відділеннях.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 504 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)