АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розправлення інвагінації шляхом видоювання (схема, за Ю.Ф.Ісаковим)

Прочитайте:
  1. Догляд за дитиною, яка народилась шляхом операції кесаревого розтину
  2. Клінічна картина інвагінації.
  3. Лікування інвагінації
  4. Профілактика хвороб, що передаються статевим шляхом
  5. ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ


У рану виводять інвагінат і окутують марлевою серветкою, змоченою теплим гіпертонічним розчином. Обов'язкова новокаїнова блокада брижі. Інвагінацію розправляють обережними рухами, видавлюючи іивагінат. Якщо інвагінат не розправляється, проводять резекцію інвагінату з накладанням анастомоза кінець в кінець. Резекція потрібна у випадку некрозу дезінвагінованої кишки, а також при наявності дивертикула Меккеля, пухлини, поліпів. У маленьких дітей з перитонітом може бути доцільним накладання подвійної ентеростоми за методикою Микулича з відстроченням анастомозу до стихання ознак перитоніту. Обов'язкова назогастральна декомпресія. Для розправляння інвагінату дезінвагінована кишка набрякла, синюшна, з множинними крововиливами, які зумовлені стазом. Якщо під впливом окутуваннядезінвагінованої кишки марлевими серветками, змоченими гарячим фізілогічним розчином, кишка набуває нормального кольору і перистальтує, то свідчить про її життєздатність.

У післяопераційному періоді хворі отримують антибіотики, проводиться інфузійна терапія- переливання солевих розчинів, нативної плазми, знеболюючі. У післяопераційному періоді можливі такі ускладнення, як парез кишечника, рання післяопераційна злукова непрохідність. Прогноз залежить від термінів госпіталізації. Летальність при інвагінації, за даними різних авторів, коливається від 4 до 8%. При ранній госпіталізації летальність дорівнює 0. Згідно із спостереженнями К.У.Ашкрафта, у 8-12% хворих після консервативного розправлення інвагіната виникає рецидив інвагінації, старших дітей рецидив інвагінації потребує оперативного лікування, тому що в цьому віці причиною інвагінації є поліпи, пухлини тонкої кишки, дивертикул Меккеля.

У 8-10% хворих, які перенесли операцію з приводу інвагінації у віддаленому періоді, виникає пізня злукова кишкова непрохідність, що вимагає повторного оперативного втручання.

 


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 437 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)