АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ТРІЩИНА ЗАДНЬОГО ПРОХОДУ

Прочитайте:
  1. A. Тріщина сфінктеру прямої кишки.
  2. В. М”яз, що піднімає задній прохід, зовнішній стискач заднього проходу
  3. Всі нижченазвані нерви іннервують шкіру і виходять з-ігід заднього краю грудино-ключично-соскового м'яза за винятком
  4. Д. Заднього великогомілкового м”яза
  5. М’язи заднього відділу передплiччя.
  6. Роль центрів спинного, заднього та середнього мозку в регуляції вегетативних функцій.
  7. Які гілки плечового сплетення відходять від заднього його пучка?

У дітей тріщини заднього проходу найчастіше виникають при хронічному закрепі. Щільні калові маси викликають надриви слизової оболонки заднього проходу або нижнього відділу прямої кишки. У деяких дітей в анамнезі мав місце тривалий пронос, наявність гостриків. При наполегливому проносі слизова оболонка прямої кишки набрякає, стає легко ранимою. Свербіння в ділянці заднього проходу, що викликається гостриками, також може сприяти утворенню тріщин. Інколи тріщини виникають із-за надривів слизової оболонки при рубцевому звуженні заднього проходу. Клиника і діагностика.

Головний симптом при тріщині заднього проходу - різкий біль під час дефекації. Боячись посилення болю, діти затримують кал, що у свою чергу наводить до ущільнення калових мас і ще більшої травматизації слизової оболонки з поглибленням тріщин. В кінці акту дефекації виділяється декілька крапель яскраво-червоної крові. Тріщини спочатку бувають поверхневими, побачити їх можна лише при ретельному огляді ділянці заднього проходу і розсовуванні анальних складок. Частіше вони локалізуються на задньому півколі у вигляді довгастої ерозії або невеликої ранки із запаленими краями. Задній прохід зазвичай зімкнутий. Спроба ввести палець в пряму кишку викликає сильне занепокоєння і плач дитини. Захворювання може бути тривалим. Самовільно тріщини виліковуються рідко.

Лікування починають із заходів, направлених проти основного захворювання. При закрепі призначають послаблюючу дієту, всередину дають соняшникову або кукурудзяну олію. Для зняття спазму зовнішнього жому застосовують теплі ванни з додаванням розчину перманганату калія, свічки з анестезином, теплі клізми з настою ромашки. Тріщину припікають 10% розчином нітрату срібла або ляпісним олівцем, потім змащують знеболюючою 33% анестезиновою маззю. Лікування тріщин, почате в перші дні їх виникнення, дає добрі результати: незабаром відбувається їх загоєння. При неефективності лікування тривало існуючих тріщин виконують спиртоновокаиновими блокадами по Аміневу. Для цього тонкою голкою під тріщину вводять 2 - 3 мл 0,25% розчину новокаїну. Потім під основу рани на глибину 1 см упорскують 70% спирт в кількості 1 - 2 мл залежно від розміру тріщини. Зазвичай для повного загоєння тріщини буває досить 1 - 2 ін'єкцій


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 407 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)